150 пілотних ліцеїв для старшої школи: чи є серед них перші учасники НУШ

В Україні завершили добір 150 пілотних ліцеїв, які першими впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. До переліку увійшли заклади з усіх регіонів країни, окрім тимчасово окупованого Криму.

Як пояснила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова у коментарі для «Вчися.Медіа», до пілоту потрапили як міські, так і сільські заклади: 100 міських і 50 сільських. 

Серед них:

• ліцеї з пансіонами;
• заклади в гірській місцевості;
• також ті, де навчають мовами національних меншин.

За словами Надії Кузьмичової, не всі школи, які починали впроваджувати Нову українську школу ще у 2017–2018 навчальному році, увійшли до нового пілоту. Це пояснюють кількома причинами.

По-перше, не всі заклади залишилися ліцеями — частина з них за цей час стала гімназіями, тобто завершує навчання на рівні базової школи і не може брати участі в пілоті старшої профільної.

По-друге, добір для старшої школи був окремим і враховував ширший спектр умов: географію, різні типи громад і можливості реалізації нової моделі навчання.

«Серед тих, хто подавався і відповідав критеріям, заклади, які починали НУШ із самого початку, мали пріоритет. Тож ми їх в першу чергу розглядали», — зазначила Надія Кузьмичова. 

Загалом у доборі взяли участь понад 220 закладів.

Добір тривав у кілька етапів — із листопада 2025 року до початку березня 2026-го. Подаватися могли не самі школи, а органи місцевого самоврядування, оскільки саме їхня підтримка є ключовою для реалізації реформи.

Однією з важливих умов була наявність згоди батьків: заклад мав зібрати щонайменше 60 таких підтверджень. Наприклад, Житомирський ліцей № 12, який долучається до пілоту, зібрав 340 заяв від батьків для вступу учнів  / учениць у 10-й клас.

У межах пілоту в ліцеях впроваджуватимуть Державний стандарт профільної середньої освіти. При цьому в окремих закладах одночасно можуть існувати класи за старою та новою програмами.

За словами Надії Кузьмичової, у таких випадках за новим стандартом має бути щонайменше два класи, тоді як інші можуть продовжувати навчання за старою системою. Це створює додаткове навантаження на адміністрацію, адже фактично в одному закладі функціонуватимуть дві різні моделі школи.

У міністерстві рекомендують, якщо це можливо, розділяти ці потоки між різними закладами. Втім, у деяких громадах це зробити неможливо, тому змішаний формат стане вимушеним компромісом.

Остаточні моделі роботи ліцеїв, зокрема профілі навчання та кількість класів, у МОН очікують узгодити до середини квітня 2026 року.

Фото МОН

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер