Чому електронні щоденники стали платними та яку безоплатну альтернативу пропонує МОН

На початку навчального року батьки повідомили, що застосунок «Єдина школа» став платним: доступ до оцінок і завдань відкривається лише за підпискою. У Міністерстві освіти і науки уточнили, що використання приватних освітніх систем не є обов’язковим, а держава вже має безоплатну альтернативу — цифрову екосистему «Мрія».

Нагадаємо, що 5 вересня з’явилася інформація, що рекомендована раніше МОН система «Єдина школа» стала платною для батьків. Доступ у застосунку до оцінок і завдань з’являється лише після оформлення підписки. Розробник TATL Technology пояснив це необхідністю «символічної підтримки» для забезпечення стабільності та розвитку функцій.

Натомість освітня омбудсменка Надія Лещик закликала батьків не платити за доступ до щоденників, оскільки такі послуги мають фінансуватися з місцевих бюджетів, а громади можуть розірвати договори з провайдерами в разі порушень.

Після хвилі критики компанія заявила, що батьки можуть безоплатно користуватися браузерною версією або переглядати оцінки у «дитячому» акаунті.

У МОН нагадали, що на ринку є понад 15 різних електронних журналів та щоденників. Державним серед них є лише екосистема «Мрія», яка вже охопила понад 2000 шкіл і є безплатною для всіх учасників/ць.

Електронний класний журнал — це офіційний документ закладу освіти, де фіксують оцінки, відвідування та виконання програм. Його можна вести як окрему систему або як модуль освітньої інформаційної системи (ОІС).

Ведення електронних журналів передбачене наказом МОН № 707. Вони не є обов’язковими, а рішення про використання тієї чи іншої системи ухвалює педагогічна рада. При цьому батьки не зобов’язані оплачувати додаткові послуги, які не замовляли.

Водночас батькам важливо знати, що використання електронних класних журналів та щоденників у школах регулюється правилами МОН. Міністерство не зобов’язує заклади користуватися конкретною системою та не втручається у формування вартості приватних сервісів, проте встановлює вимоги щодо структури та безпеки даних, необхідні для використання систем в освітньому процесі.

Системи, що відповідають цим вимогам, можуть під’єднуватися до АІКОМ — центральної бази даних у сфері освіти. МОН рекомендує обирати саме під’єднані до АІКОМ системи, адже вони мають доступ до актуальних перевірених даних, спрощують подання звітності та ведення обліку користувачів у єдиному інтерфейсі. 

Фото Canva