Дослідження показало, як крики, погрози й покарання впливають на дітей

Жорсткі методи виховання підвищують рівень стресу в підлітків і руйнують емоційний зв’язок із батьками, а також мають властивість «успадковуватися» між поколіннями. Про це свідчать результати дослідження «Зміни в ментальному здоров’ї та благополуччі дітей».

У жовтні 2025 року Rating Group опитала понад 1,5 тисячі підлітків віком 10–18 років та їхніх батьків.

Абсолютна більшість батьків не схвалює фізичні покарання (89 %), ігнорування дитини (87 %) та використання неприємних слів у розмові (79 %). У цих питаннях спостерігається майже повний консенсус.

Водночас щодо інших практик думки розділилися:

• можливість погроз суворим покаранням підтримують 30 % батьків;
• вилучення телефону чи гаджетів вважають допустимим 36 %;
  
• підвищення голосу або крик підтримують 35 %, тоді як 4 2% — проти.
  

Читайте також: 

Що думають підлітки про освіту? Справедливість, підтримка та психологічне здоров’я на першому місці

Дослідження показало чіткий міжпоколінний зв’язок: чим частіше батьки зазнавали жорстких виховних практик у дитинстві, тим більш прийнятними вони вважають їх щодо власних дітей.

Зокрема, серед батьків, на яких у дитинстві часто кричали, 48 % вважають крик допустимим методом виховання. Для порівняння: серед тих, на кого в дитинстві не кричали або кричали рідко, таких лише 14 %. Аналогічна тенденція простежується щодо погроз суворим покаранням.

За словами підлітків, найрідше батьки застосовують фізичні покарання та ігнорування — про це повідомили 5 % і 7 % дітей відповідно. Водночас кожна шоста дитина регулярно стикається з погрозами, неприємними словами або вилученням гаджетів.

Найпоширенішою практикою залишається підвищення голосу: з криком відносно часто стикаються 34 % підлітків.

Жорсткі виховні методи безпосередньо пов’язані з підвищеним рівнем стресу. Майже дві третини дітей, яких фізично карають або ображають словами, мають високий («червоний») рівень стресу. Аналогічна ситуація в дітей, яких ігнорують, яким погрожують або на яких часто кричать.

Такі практики також послаблюють емоційний зв’язок із батьками. Міцний зв’язок із родиною відчувають лише 55 % дітей, на яких часто кричать, тоді як серед тих, на кого не кричать ніколи, цей показник сягає майже 80 %.

Фото Rating Group