«Дитина у стресі не може навчатися»: як школа може стати опорою для дітей під час війни

як школа може стати опорою для дітей під час війни 

Українська школа під час війни виконує значно ширшу роль, ніж просто навчання. Вона має бути місцем, де діти можуть відчути безпеку, підтримку, живе спілкування та зв'язок із громадою. Саме про це говорили учасники першої публічної дискусії «Школа під час війни: як стати опорою дітям», яку Міністерство освіти і науки провело спільно з Київською школою економіки в межах політики «Освіта для життя».

Під час зустрічі обговорили, як війна змінила українську школу, чому психологічна підтримка стала такою ж важливою, як і навчання, а також які рішення допоможуть дітям долати освітні втрати та зберігати зв'язок зі школою.

ЖИВЕ СПІЛКУВАННЯ СТАЛО ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШИХ ВТРАТ 

Співзасновниця благодійного фонду savED та міністерка освіти і науки України у 2019–2020 роках Ганна Новосад наголосила, що для багатьох дітей війна забрала можливість повноцінно навчатися у звичному шкільному середовищі.

«Ключове, що забирає війна, — це спілкування і жива взаємодія між людьми. Гаджети — це важливо, проте ключове, що забрала війна, — це взаємодія, комунікація, живе спілкування і можливість дітей взагалі вчитися взаємодіяти зі світом», — сказала Ганна Новосад.

За словами учасників дискусії, саме тому підтримка шкіл має включати не лише відновлення будівель чи облаштування укриттів, а й створення можливостей для живого спілкування, позашкільної діяльності та подолання освітніх втрат.

ОСВІТА МАЄ ВРАХОВУВАТИ РЕАЛІЇ РІЗНИХ ГРОМАД 

Під час обговорення учасники наголосили, що однакові рішення не завжди підходять усім школам. Безпекова ситуація, можливість навчатися офлайн, стан громади та потреби дітей суттєво відрізняються залежно від регіону.

Керівник Офісу впровадження НУШ при МОН Ігор Хворостяний зазначив, що держава вже планує значні інвестиції в освіту. Зокрема, у 2026–2028 роках кошти спрямують на будівництво укриттів, оновлення навчального обладнання, шкільні лабораторії, підвезення учнів та заходи для подолання освітніх втрат.

Водночас він підкреслив, що результат залежатиме не лише від державного фінансування, а й від ефективної співпраці громад, шкіл, педагогів і батьків.

«ОСВІТА — ЦЕ ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ»

Засновник Благодійного фонду Сергія Притули Сергій Притула наголосив, що якісна освіта сьогодні є одним із ключових чинників розвитку країни.

«Про освіту треба говорити на кожному кроці. Я говорю про освіту з українським бізнесом, з президентом, тому що це питання національної безпеки. Освіта — це про суспільство, освіта — це про державу. Хороша, якісна освіта — це про людей з критичним мисленням», — сказав Сергій Притула.

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА МАЄ СТАТИ ЧАСТИНОЮ НАВЧАННЯ 

Окрему увагу під час дискусії приділили психоемоційному стану дітей та педагогів.

Дитяча й сімейна психологиня Катерина Гольцберг наголосила, що без відчуття безпеки дитина не може повноцінно засвоювати знання.

«Дитина, якщо вона перебуває у стресі, у незадовільному психологічному стані, навчатися не може. Так працює наш мозок, наша амігдала блокує здатність когнітивно мислити. Кожна дитина — це індивід, до якого ми маємо ставитися як до індивіда», — зазначила Катерина Гольцберг.

За словами психологині, дітям потрібні не формальні практики, а справжня увага дорослих, особистий контакт і простір, де вони можуть безпечно проживати власні емоції. Не меншої підтримки потребують і педагоги, які щодня працюють із дітьми, що переживають наслідки війни.

ШКОЛА — ЦЕ БІЛЬШЕ, НІЖ МІСЦЕ ДЛЯ НАВЧАННЯ 

Учасники дискусії погодилися, що сьогодні школа має допомагати дітям не лише здобувати знання, а й формувати довіру, відповідальність, критичне мислення та відчуття належності до своєї країни.

Саме ці якості, на їхню думку, стануть основою стійкості українського суспільства під час війни та після її завершення.

Фото: Magnific 

Фото: Пресслужба Міністерства освіти та науки України 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: