Професійна освіта по-новому: що змінилося за рік після ухвалення нового закону

21 серпня 2025 року Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про професійну освіту» №4574-IX. Рівно за рік після його ухвалення в системі професійної освіти вже відбуваються зміни: оновлюється термінологія, змінюється управління закладами, посилюється роль роботодавців, а професійні коледжі отримують більше автономії.

Попередній профільний закон діяв із 1998 року. Над новою моделлю професійної освіти, за словами авторів закону, команда працювала п’ять років спільно з освітянами, роботодавцями та експертами.

Однією з найбільш помітних змін стала сама назва системи. Замість звичних радянських понять «ПТУ» та «профтех» закон закріплює поняття «професійна освіта», а основним типом закладу визначає професійний коледж.

«Ми нарешті поступово прощаємося із радянською термінологією “ПТУ” та “профтех”. Тепер це професійна освіта, а основний тип закладу, де навчаються наші діти, — професійний коледж», зазначив Сергій Бабак Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Ідеться не лише про зміну назв. Автори реформи прагнуть змінити сприйняття професійної освіти — зробити її сучасним маршрутом до професії, де учень може отримати практичні навички, працювати з актуальним обладнанням і виходити на ринок праці з підтвердженою кваліфікацією.

Ще одна важлива зміна — нова модель управління професійними коледжами. У закладах створюються наглядові ради, до яких можуть входити роботодавці, представники місцевого самоврядування та інші зацікавлені сторони.

Наглядові ради мають брати участь у стратегічному розвитку закладу, оцінювати роботу керівника та сприяти залученню додаткових ресурсів.

«Роботодавець має бути не гостем у коледжі, а повноцінним партнером, який безпосередньо впливає, яких фахівців навчати і чи за актуальними освітніми програмами».

Це означає, що професійна освіта має тісніше пов’язуватися з реальними потребами економіки. Бізнес може долучатися до розроблення освітніх програм, організації практичного навчання та оцінювання результатів.

Новий закон також розширює академічну, організаційну та фінансову автономію закладів професійної освіти.

Тепер коледжі мають більше можливостей швидко реагувати на потреби свого регіону та місцевого ринку праці, оновлювати програми, співпрацювати з підприємствами й залучати додаткові ресурси.

Таким чином, професійний коледж поступово має перетворюватися із закладу, орієнтованого передусім на формальне здобуття диплома, на місце, де студент отримує конкретну затребувану професію.

Перші висновки щодо вступної кампанії 2026 року робити ще зарано. Вступ до професійних коледжів триває з 1 липня до 1 вересня, однак уже зараз автори реформи відзначають активність вступників.

Повну картину можна буде побачити після завершення вступної кампанії — тоді стане зрозуміло, скільки українців обрали професійну освіту цього року та як змінилися показники порівняно з 2025-м.

Водночас самі зміни в законодавстві — лише перший етап реформи. Наступний і не менш важливий — їхнє практичне впровадження.

«Хороший закон» не змінює систему автоматично. Для цього потрібні сучасне обладнання, актуальні освітні програми, підготовлені викладачі, партнерство з роботодавцями та реальні можливості для студентів отримати перший професійний досвід.

У перспективі мета реформи — зробити професійну освіту рівноцінним і престижним освітнім маршрутом для українських школярів.

«Я вступаю до професійного коледжу» має звучати для родини так само природно, як «я вступаю до університету».

Адже для відбудови України потрібні фахівці різних напрямів — і академічна, і професійна освіта мають працювати на цю потребу.

Фото:  Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.