Коледж — не запасний варіант: у МОН назвали головні пріоритети розвитку профосвіти
Україні дедалі більше потрібні кваліфіковані фахівці й фахівчині, передусім у промисловості, енергетиці, будівництві та транспорті. Водночас професійна освіта має змінюватися разом із ринком праці й відповідати його потребам.
Про те, як відбувається оновлення профосвіти, які спеціальності найбільше потрібні українській економіці та чому коледж має стати не «запасним» варіантом після школи, а прямим шляхом до професії, у рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026» розповів Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
ЧОМУ ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА — ОДИН ІЗ ПРІОРИТЕТІВ
Потреба в реформуванні професійної освіти пов’язана не лише з освітньою політикою. Вона безпосередньо залежить від ситуації на ринку праці та майбутнього відновлення України. За даними Work.ua, приблизно 85% вакансій стосуються роботи, для якої необхідні навички та кваліфікації, які можна здобути у закладах професійної або фахової передвищої освіти.
Цей попит, за словами Дмитра Завгороднього, лише зростатиме, адже після завершення війни країні знадобляться люди, які зможуть відновлювати інфраструктуру, працювати на підприємствах, підтримувати енергетичну систему та розвивати виробництво.
«Складно вимагати якісної освіти, якщо все навколо застаріле й не відповідає потребам ринку праці», — наголошує заступник міністра.
Саме тому одним із ключових напрямів реформи є оновлення інфраструктури профтехів і фахових коледжів.
ВІД СТАРИХ ТРАКТОРІВ ДО СУЧАСНИХ МАЙСТЕРЕНЬ
Професійна освіта значною мірою залежить від того, на якому обладнанні навчаються студенти/ки. Якщо людина опановує професію на техніці, якої вже давно немає на виробництві, її підготовка не відповідає потребам роботодавців.
«Я особисто був у сотнях закладів і достатньо часто там можна побачити музейні експонати: трактори, які не заводяться, обладнання, яким вже давно не користуються», — каже заступник міністра.
Тому держава третій рік поспіль інвестує в оновлення майстерень, лабораторій і навчально-практичних центрів.
- Так, за останні два роки в межах державного проєкту вже відкрили 135 модернізованих навчально-практичних центрів. Ще приблизно 70 перебувають у процесі оновлення.
- У 2026 році в межах ініціативи «100 майстерень» планують оновити ще 107 майстерень і лабораторій у закладах професійної та фахової передвищої освіти.
Як наголошує заступник міністра, головна мета — створити умови, у яких студент/ка працюватиме з технологіями, максимально наближеними до тих, які використовують на сучасному виробництві.
Дмитро Завгородній
Окремим пріоритетом цього року також є забезпечення стійкості закладів та їхня підготовка до опалювального сезону, щоб навчання могло відбуватися безперервно.
ДРУГИЙ НАПРЯМ — ЗМІНИТИ ЗМІСТ ОСВІТИ
З 2027 року всі учні та учениці, які переходять до 10-го класу, навчатимуться за новим державним стандартом старшої профільної школи (незалежно від того, чи продовжать освіту в академічному ліцеї, чи вступлять до закладу професійної або фахової передвищої освіти). Старша школа буде трирічною: 10-й клас стане адаптаційним, а в наступних класах учні й учениці зможуть більше профілізувати навчання, обираючи напрям і окремі предмети та курси.
За словами Дмитра Завгороднього, схожий принцип діятиме й у протехах і фахових коледжах. Тут роль профілю фактично виконуватиме професія або спеціальність, яку молода людина обере після 9-го класу.
Читайте також:
Куди вступити після 9-го класу — розбираємо основні варіантиНагадаємо, торік МОН розподілило 74 спеціальності та професії на 10 галузевих напрямів, зокрема, будівництво, інженерно-технологічну сферу, сільське господарство, педагогіку, соціальну роботу та медицину. Для кожного напряму розробили типові навчальні плани, які визначають обов’язкові й вибіркові предмети та кількість годин на них.
Водночас МОН хоче змінити не лише співвідношення навчальних годин, а й сам зміст загальноосвітніх предметів. Адже приблизно 80% студентів і студенток професійних і фахових коледжів вступають після 9-го класу. Тобто вони одночасно здобувають професію або спеціальність і завершують загальну середню освіту. За словами Дмитра Завгороднього, студенти/ки найбільше цінують саме практичну частину навчання, оскільки там можуть побачити, як здобуті знання працюють у реальному житті.
«Ми хочемо адаптувати загальноосвітні предмети до галузевого профілю, щоб студентам було легше зрозуміти, навіщо вони це вивчають, і щоб навчання було цікавішим», — пояснює Дмитро Завгородній.
Наприклад, для студентів/ок медичного напряму більше уваги можуть приділяти біології та хімії, тоді як для майбутніх будівельників математика може бути пов’язана з практичними розрахунками, які вони використовуватимуть у професії. Для кухарів хімія може пояснювати процеси, що відбуваються під час приготування їжі. Такий підхід МОН уже тестувало протягом року спільно з десятьма закладами освіти транспортного профілю.
Наступним кроком має стати оновлення навчальних матеріалів. У 2027 році студенти/ки профтехів і фахових коледжів, які паралельно здобувають повну загальну середню освіту, мають отримати нові підручники з математики, фізики, хімії та інших предметів, адаптовані до різних професійних напрямів.
«Наша мета, щоб не лише кількість годин відрізнялася, а й сам підручник», — наголошує Дмитро Завгородній.
БІЛЬШЕ ВПЛИВУ РОБОТОДАВЦІВ
Ще одна ключова зміна стосується управління закладами професійної освіти.
21 серпня 2025 року ухвалили новий Закон України «Про професійну освіту». Він передбачає більшу автономію закладів, спрощення окремих процедур, гнучкіші освітні траєкторії та значно більшу роль роботодавців.
Одним із нових інструментів стали наглядові ради. До них входять, зокрема, представники бізнесу, які можуть брати участь у виборі директора, затвердженні стратегії закладу та формуванні освітніх програм.
Як зауважує Дмитро Завгородній, до початку вересня 2026 року мають запрацювати перші 100 наглядових рад, а до кінця року МОН планує масштабувати цю модель до 300 закладів. Для професійної освіти це означає спробу змінити саму логіку управління: заклад має орієнтуватися і на внутрішні освітні процеси, і на потреби регіональної економіки та роботодавців.
«Наглядові ради дають роботодавцям реальний вплив на розвиток коледжу: вони долучаються до вибору директора, затвердження стратегії закладу, формуванні освітніх програм. Для коледжів це також доступ до експертизи роботодавців і можливість вибудовувати сталі партнерства з бізнесом — від спільної роботи над освітніми програмами до організації практичного навчання. Ми намагаємося будувати таку систему, де найкращі заклади одержували від нас більше коштів і конкурували між собою за ресурси. [...] Крім цього покращується функція ліцензування, буде менше бюрократії, заклади будуть мати більшу свободу», — зазначає заступник міністра.
ДУАЛЬНА ОСВІТА
Окремий напрям реформи — розвиток дуальної освіти, практики та стажування. Логіка проста: студент/ка має отримувати частину знань у закладі освіти, а частину навичок — безпосередньо на робочому місці.
Так, за словами Дмитра Завгороднього, можна скоротити розрив між тим, що людина вивчає в коледжі, і тим, що від неї вимагатимуть після працевлаштування. Він також додав, що МОН уже напрацювало примірні договори про співпрацю закладів професійної освіти з бізнесом. Після затвердження їх можна буде використовувати для різних форматів партнерства між профтехами / фаховими коледжами та роботодавцями.
«Для закладів це також можливість отримати доступ до експертизи компаній, сучасних технологій та реальних виробничих процесів. Для студентів — можливість познайомитися з майбутньою професією та роботодавцем ще до завершення навчання», — наголошує Дмитро Завгородній.
ЯКІ ПРОФЕСІЇ НАЙБІЛЬШЕ ПОТРІБНІ УКРАЇНІ
Ринок праці вже зараз демонструє дефіцит кадрів. Серед спеціальностей, які МОН визначає як пріоритетні:
- машинобудування;
- електрична інженерія;
- авіаційна, ракетна та космічна техніка;
- а також інші спеціальності, пов’язані з промисловістю, енергетикою та будівництвом.
Серед професій особливо важливі:
- верстатники широкого профілю;
- оператори верстатів із числовим програмним керуванням;
- електрики та електромонтери;
- будівельники;
- зварювальники;
- слюсарі;
- інші фахівці й фахівчині для промислового виробництва.
«Освіта має корелювати з потребами економіки, адже саме зараз найбільше потрібні фахівці за напрямами, на які вступники не завжди готові активно йти. Тому одне із завдань держави — показати молоді перспективи таких професій і заохотити її обирати спеціальності, яких найбільше потребує економіка», — пояснив заступник міністра.
ЯК ДЕРЖАВА ПЛАНУЄ ОЦІНЮВАТИ, ЧИ ПРАЦЮЄ РЕФОРМА
За словами Дмитра Завгороднього, МОН планує оцінювати успішність закладів професійної та фахової передвищої освіти не лише за кількістю вступників і випускників. Одним із ключових показників має стати те, що відбувається зі студентами/ками після завершення навчання (чи знаходять вони роботу за фахом, чи продовжують освіту та наскільки затребуваною є здобута професія).
«Ми дивимося на показник працевлаштування випускників. Це дуже для нас важливо. І дивимося не лише на тих, хто випустився зараз, а й на працевлаштування тих, хто завершив навчання три роки тому», — пояснює заступник міністра.
Водночас МОН аналізує, які професії та спеціальності обирають випускники/ці 9-х класів. Особливу увагу приділяють напрямам, де українська економіка має найбільший дефіцит.
Окремим показником є взаємодія закладів освіти з роботодавцями — системна співпраця з підприємствами, які допомагають формувати освітні програми, організовувати практику та можуть бути потенційними роботодавцями для випускників. Також МОН хоче розширювати дуальну форму здобуття освіти, яка поєднує навчання в закладі з практичною підготовкою на підприємстві.
Важливим показником якості Дмитро Завгородній називає і формат навчання. МОН зацікавлене в тому, щоб якомога більше студентів/ок могли навчатися очно, адже практика та робота з обладнанням і технологіями безпосередньо впливають на їхню професійну підготовку.
У підсумку критерії оцінювання мають охоплювати не один показник, а цілу систему — від кількості студентів/ок до їхнього працевлаштування, продовження освіти та співпраці закладу з роботодавцями. Такий підхід планують використовувати і під час формування справедливішої моделі фінансування закладів.
«У ній буде близько восьми різних показників, які братимуть участь у тому, щоб порахувати, який заклад має одержати більше, а який — менше. Це і кількість учнів, але це і їхнє працевлаштування, і продовження навчання та інші показники», — зазначає Дмитро Завгородній.
Водночас, як додає заступник міністра, кадрова політика також залишається серед пріоритетів МОН: міністерство працює над підвищенням оплати праці педагогів і педагогинь, розвитком їхніх професійних компетентностей і навчанням керівників закладів освіти.
ЧИ СТАЮТЬ КОЛЕДЖІ ПОПУЛЯРНІШИМИ
Вступна кампанія до закладів професійної та фахової передвищої освіти цього року ще триває, тому остаточно оцінювати її результати поки зарано. Водночас МОН уже фіксує позитивну динаміку у закладах, які за останні роки отримали державні інвестиції в модернізацію.
На думку заступника міністра, цей досвід демонструє просту закономірність: професійна освіта стає привабливішою, коли за назвою професії стоять сучасні умови навчання, реальна практика та зрозуміла перспектива працевлаштування. Молоді люди мають бачити, що в коледжі вони працюватимуть із сучасним обладнанням і здобуватимуть навички, які зможуть застосувати на реальному робочому місці.
Водночас загальна вступна кампанія залишається для системи викликом. За словами Дмитра Завгороднього, хоч кількість вступників/ць загалом зростає, однак професійна освіта конкурує за молодь із університетами та можливістю навчатися за кордоном.
КОЛЕДЖ — НЕ ЗАПАСНИЙ ВАРІАНТ
Саме зміну такого сприйняття МОН визначає одним зі своїх важливих завдань. Для цього працює онлайн-платформа «Професійний Коледж», де можна ознайомитися з професіями, обрати заклад освіти та дізнатися більше про можливості навчання.
Як пояснив Дмитро Завгородній, ідея полягає в тому, щоб вибір професійної освіти починався не з питання «куди вступити після школи», а з розуміння власних професійних планів: яку професію я хочу опанувати і де зможу працювати.
«Для України це особливо актуально. Дефіцит робітничих кадрів уже відчутний на ринку праці, а відновлення країни після війни потребуватиме ще більше кваліфікованих фахівців», — наголошує заступник міністра.
Тому коледж сьогодні — це не як запасний освітній маршрут, а можливість здобути затребувану професію та швидко вийти на ринок праці. Практична підготовка займає значну частину навчання, а співпраця з роботодавцями дає студентам можливість познайомитися з майбутнім місцем роботи ще під час навчання. Водночас важливо, щоб молодь могла побачити реальні кар’єрні можливості ще на етапі вибору професії.
Професійну та фахову передвищу освіту сьогодні можуть здобувати не лише випускники/ці шкіл, а й дорослі, які хочуть змінити професію, опанувати нові навички чи підвищити кваліфікацію.
Для окремих категорій громадян держава передбачила можливість навчання за ваучером. Зокрема, ним можуть скористатися люди віком 45 років і старше, ветерани та ветеранки, внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю. Вартість навчання за ваучером держава може компенсувати в межах до 33 тисяч гривень.
На платформі «Професійний Коледж» також створили розділ для дорослих. Там можна знайти інформацію про доступні освітні можливості та заклади, де можна здобути нову професію чи вдосконалити вже наявні навички.
Адже, як додав Дмитро Завгородній, професія, яку людина здобула у 18 років, не обов’язково має залишатися її професією на все життя. Це особливо важливо в умовах змін на українському ринку праці, коли потреба в перекваліфікації та постійному оновленні професійних навичок лише зростатиме.
Фото з Facebook-сторінки Дмитра Завгороднього
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
