Естонія знову серед лідерів PISA. Але її «освітнє диво» вже дає тріщини

Естонія знову показала один із найкращих результатів PISA у світі. У 2025 році її 15-річні школярі посіли перше місце серед країн ЄС із природничих наук, математики та computational problem solving, а з читання — друге, про це пише Освіторія.

Але за цими цифрами є важливе «але». Результат із читання за три роки впав на 12 балів, а найкращі показники країна демонструвала ще у 2018 році. Водночас школи дедалі гостріше відчувають нестачу вчителів.

То в чому секрет стійкості естонської системи — і чому сьогодні її вже не можна беззастережно називати історією успіху?

За результатами PISA 2025, естонські школярі отримали:

• 527 балів із природничих наук;
• 508 балів із математики;
• 499 балів із читання;
• 541 бал із computational problem solving — нового напряму дослідження.

За всіма чотирма показниками Естонія входить до світової десятки. Серед країн Європейського Союзу вона посідає перше місце з природничих наук, математики та computational problem solving і друге — з читання.

У цьому сенсі Естонія справді залишається одним із головних освітніх орієнтирів Європи.

Але якщо дивитися не лише на місце в рейтингу, картина стає складнішою.

Одна з причин стабільно високих результатів Естонії — велика частка учнів, які досягають хоча б базового рівня компетентностей.

83% естонських школярів досягають базового рівня з математики. Для порівняння, середній показник країн ОЕСР становить 65%.

Так само 83% учнів досягають базового рівня з читання — проти 69% у середньому по ОЕСР.

З природничих наук базового рівня досягають близько 90% естонських школярів.

Це важливо: високий результат Естонії не пояснюється лише невеликою групою надзвичайно сильних учнів. Система забезпечує досить високу освітню «планку» для більшості.

Саме ця широка база є однією з причин, чому Естонія залишається серед лідерів навіть тоді, коли її окремі показники починають знижуватися.

Ще одна особливість естонської системи — відносно невеликий зв'язок між соціальним походженням учня та його результатами.

За даними ОЕСР, соціально-економічний статус пояснює близько 10% варіації результатів учнів із природничих наук в Естонії. У середньому по ОЕСР — близько 12%.

Розрив між найпривілейованішою та найменш привілейованою чвертями учнів становить 68 балів. Середній показник ОЕСР — 85 балів.

Це не означає, що освітня нерівність в Естонії зникла.

Але вона менше визначає результат школяра, ніж у багатьох інших розвинених освітніх системах.

Особливо сильний бік естонської освіти — завдання, де недостатньо просто відтворити вивчений матеріал.

Естонські школярі добре показують себе у завданнях, пов'язаних із науковим дослідженням, аналізом доказів, моделюванням та розв'язанням нових проблем.

Це добре видно і в новому напрямі PISA — computational problem solving, де Естонія отримала 541 бал.

Водночас важливо не робити надто прямого висновку, що саме STEAM-освіта створила цей результат.

PISA не вимірює STEAM як окрему освітню модель.

Коректніше сказати інакше: естонська система добре розвиває ті типи мислення, які сучасна STEAM-освіта прагне формувати — дослідження, критичний аналіз, застосування знань і розв'язання складних проблем.

Ще одна цікава характеристика — ставлення учнів до власних здібностей.

83% естонських школярів погоджуються з тим, що інтелект можна розвивати завдяки зусиллям, роботі та зворотному зв'язку. У середньому по ОЕСР таких учнів — 69%.

Учні з таким growth mindset у середньому демонструють на 36 балів вищий результат із природничих наук навіть після врахування соціально-економічних факторів.

Але і тут немає ідеальної картини.

Лише 43% естонських учнів кажуть, що часто або дуже часто планують свій підхід до навчання.

Тобто віра в можливість розвитку є сильною, але навички самостійної організації навчання ще потребують уваги.

Попри друге місце в ЄС, результат Естонії з читання у 2025 році становить 499 балів.

Це на 12 балів менше, ніж у 2022 році.

І це найнижчий результат країни за весь час її участі в PISA.

Ще важливіше те, що найкращі результати Естонія демонструвала у 2018 році.

Тобто країна залишається серед світових лідерів, але більше не демонструє тієї динаміки, яка зробила її освітньою історією успіху.

Керівниця міжнародних досліджень Управління освіти та молоді Естонії Гунда Тіре назвала результати водночас святковими й тривожними.

І це, мабуть, найточніше визначення нинішньої ситуації.

Ще один парадокс — ситуація з учителями.

65% естонських учнів навчаються у школах, директори яких повідомляють, що нестача педагогів певною мірою заважає навчанню.

Для ОЕСР загалом цей показник становить 39%.

Проблема, втім, поступово зменшується. У 2022 році про негативний вплив нестачі вчителів повідомляли школи, де навчалися 73% естонських учнів.

Але сам факт залишається показовим.

Навіть одна з найуспішніших освітніх систем світу не застрахована від проблеми, яка сьогодні турбує школи в багатьох країнах: хто навчатиме дітей завтра?

Якщо зіставити результати PISA та аналіз естонських і міжнародних експертів, можна виділити кілька факторів.

Сильна базова освіта. Більшість учнів досягає базового рівня компетентностей, а частка сильних учнів також залишається високою.

Уміння застосовувати знання. Школярі добре справляються із завданнями, де потрібно аналізувати, досліджувати та розв'язувати нові проблеми.

Відносно невеликий соціальний розрив. Соціально-економічне походження менше впливає на результат, ніж у середньому по ОЕСР.

Культура розвитку. Значна частина учнів вірить, що здібності можна розвивати через працю та зворотний зв'язок.

Цифрова компетентність. Сильний результат із computational problem solving свідчить про здатність використовувати цифрові та обчислювальні інструменти для розв'язання проблем.

Але водночас перед Естонією вже стоять нові виклики: падіння читацької грамотності, проблеми з мотивацією та організацією самостійного навчання, а також дефіцит педагогів.

Можливо, головний урок PISA 2025 полягає саме в цьому.

Естонія залишається однією з найсильніших освітніх систем світу. Вона випереджає своїх європейських сусідів за більшістю ключових показників і демонструє, що невелика країна може створити систему, яка одночасно дає високі результати, забезпечує відносно невеликий соціальний розрив і готує учнів до складних цифрових завдань.

Але PISA 2025 показує і межі цієї моделі.

Освітня система не може жити лише минулими успіхами.

Те, що працювало десять або навіть п'ять років тому, не обов'язково буде достатнім завтра.

Естонії тепер потрібно не просто зберегти високі позиції. Їй доведеться відповісти на складніше питання: як не втратити фундаментальні навички — насамперед читання — одночасно розвиваючи цифрове мислення, самостійність учнів і нові компетентності.

Саме тому історія Естонії сьогодні цікава не лише як приклад того, як побудувати успішну систему освіти.

Вона стає прикладом того, як навіть успішна система може почати втрачати темп — і чому освітня реформа ніколи не має остаточної точки.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.