«Книжки — це елемент національної безпеки»: видавці вимагають термінових рішень від Зеленського
«Книжки мають бути на полицях бібліотек і книгарень, а не горіти на складах». Цими словами засновник і керівник видавництва «Ранок» Олександр Круглов описав ситуацію, у якій сьогодні опинилася українська книжкова галузь.
Тому без термінових державних рішень країна ризикує втратити не лише бізнеси, а й критичну інфраструктуру, яка забезпечує українців книжками, підручниками та українським культурним продуктом. Голова ГС «Українська видавнича асоціація» Артем Биденко звернувся до президента Володимира Зеленського із закликом винести проблему на рівень РНБО.
Останні російські атаки по українській книжковій інфраструктурі показали те, про що представники галузі говорять уже не перший рік: українське книговидання не має достатнього запасу міцності, щоб самостійно переживати систематичне знищення виробничих потужностей, складів і готової продукції.
У травні 2024 року російська ракета вдарила по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові. Загинули семеро працівників підприємства, яке було одним із ключових центрів українського книгодрукування.
У 2026 році атаки продовжилися. Під удари потрапляють друкарні, склади, книгарні та логістика видавців. За оцінками галузі, лише протягом останніх місяців було знищено мільйони книжок, серед яких — сотні тисяч підручників. Для ринку, річний наклад якого вимірюється десятками мільйонів примірників, це не просто чергові матеріальні збитки. Це удар по самій інфраструктурі українського книговидання.
ПРОБЛЕМА НЕ ЛИШЕ У ЗНИЩЕНИХ ПРИМІРНИКАХ
Коли згорає склад із книжками, видавець втрачає вже надрукований товар, гроші, вкладені у виробництво, можливість виконувати контракти та фінансувати нові видання. Коли знищується друкарня — галузь втрачає виробничу спроможність. Коли закривається книгарня — зникає канал доступу читача до української книжки.
Саме тому видавці говорять про необхідність не точкової допомоги після чергової атаки, а комплексної державної політики.
«КНИЖКА — ЦЕ ЕЛЕМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ»
Голова ГС «Українська видавнича асоціація» Артема Биденко об'єднує 97 учасників — видавництва, друкарні та книгарні — і представляє близько 80% українського книжкового ринку.
За оцінками асоціації, український книжковий ринок має річний оборот близько 7–8 млрд грн. Для економіки країни це невелика галузь, а отже, вона особливо вразлива до великих одноразових втрат.
Водночас її значення не можна вимірювати лише оборотом.
«Книжки — це елемент національної безпеки», — наголошує Биденко.
росіяни цілеспрямовано знищують українські книжки не вперше. Під час окупації Херсона та Ізюма російські військові, зокрема, нищили українські підручники та бібліотечні фонди, після чого завозили російську літературу.
У цьому контексті знищення друкарень і складів сьогодні — це не просто питання збитків приватного бізнесу.
Йдеться про здатність України виробляти та поширювати власний культурний і освітній продукт.
Одна з головних претензій видавців до держави — відсутність повноцінного механізму компенсації вже завданих воєнних збитків.
Проблема полягає в тому, що чинні інструменти страхування воєнних ризиків не відповідають специфіці книжкового бізнесу.
Для видавця основним активом часто є не будівля чи обладнання, а наклад — готова продукція, яка лежить на складі й очікує продажу.
Якщо склад із книжками знищується ракетою, втрачається саме цей актив. Проте механізми компенсації воєнних ризиків, на які посилаються видавці, передусім орієнтовані на майно та нерухомість і не вирішують проблему знищених накладів.
Виходить парадоксальна ситуація: держава може говорити про страхування воєнних ризиків, але головний актив видавця — тисячі примірників книжок — фактично залишається без належного захисту.
ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВИДАВЦІ
У зверненні до президента галузь не просто описує проблему, а пропонує конкретний пакет рішень.
1. Компенсувати вже завдані збитки
Видавці просять передбачити кошти на компенсацію збитків підприємствам галузі, які постраждали від російських ударів, а також на відновлення знищених накладів.
Окремий пріоритет — підручники, адже їхня втрата безпосередньо впливає на освітній процес.
2. Застрахувати не лише будівлі, а й книжки
Асоціація пропонує поширити механізми страхування та компенсації воєнних ризиків на товари в обороті й готову продукцію.
Тобто захищати потрібно не лише друкарський цех або складське приміщення, а й те, що перебуває всередині — мільйони примірників, у які видавці вже інвестували власні кошти.
Також пропонується передбачити компенсацію за майно, знищене до приєднання підприємства до відповідної програми.
3. Повернути державні закупівлі книжок для бібліотек
Ще один пункт — відновлення прямої державної закупівлі книжок для бібліотечних фондів.
Це одночасно підтримало б видавців і забезпечило б українські бібліотеки новими книжками.
За даними, наведеними у зверненні, на 2026 рік на видання книжок передбачено лише 26 млн грн, у межах яких Український інститут книги має профінансувати до 75 видань.
Для порівняння: бібліотечні фонди в Україні залишаються значною мірою застарілими, а проблема наявності російськомовних книжок у бібліотеках досі не вирішена повністю.
Державна закупівля українських книжок могла б стати одночасно інструментом підтримки видавничого ринку, оновлення бібліотек та посилення українськомовного інформаційного простору.
4. Дати галузі доступ до кредитування
Знищена друкарня не може просто «відкритися знову».
Потрібно придбати обладнання, відновити приміщення, надрукувати нові наклади та профінансувати оборотний капітал.
Тому видавці пропонують поширити державні програми доступного кредитування на видавництва, друкарні та книгарні — як для відновлення виробничих потужностей, так і для поповнення знищених накладів.
5. Запустити компенсацію оренди книгарням
Ще один запропонований інструмент — субсидія на оренду книгарень, передбачена законодавством про підтримку книжкового ринку.
За словами представників галузі, механізм досі не запрацював у повному обсязі.
Для невеликих книгарень у воєнний час оренда стає одним із ключових постійних витрат. Її часткова компенсація могла б допомогти зберегти фізичну мережу розповсюдження книжок.
Видавці кажуть: проблема вже не в ідеях
Один із найгостріших моментів звернення Биденка — теза про те, що галузь уже запропонувала державі конкретні рішення.
За словами представників асоціації, більшість необхідних документів уже підготовлена та передана урядовим структурам.
Тобто питання, на їхню думку, не стільки у відсутності законодавчих ідей, скільки у відсутності політичного рішення та відповідальності за їх реалізацію.
Саме тому видавці й звертаються безпосередньо до президента.
ЧОМУ САМЕ РНБО
Біденко пропонує не чергову нараду представників галузі з чиновниками, а рішення на найвищому рівні.
У зверненні йдеться про необхідність провести засідання РНБО щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання.
Адже якщо проблема буде визначена як питання національної безпеки, Кабінет Міністрів та відповідні міністерства отримають чітке політичне доручення та строки його виконання.
Асоціація пропонує також створити міжвідомчу робочу групу за участю Міністерства культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Держкомтелерадіо, Українського інституту книги та представників самої галузі.
Головна вимога — щоб у цього процесу була єдина точка входу та конкретні строки виконання.
ЩО БУДЕ, ЯКЩО НІЧОГО НЕ РОБИТИ
Найбільша небезпека для українського книговидання полягає не лише в тому, що завтра на полицях буде менше книжок.
Якщо українські видавництва, друкарні та книгарні не зможуть відновитися після знищення, на їхньому місці рано чи пізно з'являться інші гравці.
Але разом із українськими компаніями можна втратити значно більше — можливість системно видавати українських авторів, розвивати українськомовний книжковий продукт, підтримувати дитяче та науково-популярне книговидання, формувати бібліотечні фонди.
Саме тому видавці наполягають: книжка під час війни — це не другорядна сфера, яку можна відкласти до перемоги. Це частина освіти, культури, пам'яті та ідентичності.
І поки українські підприємці намагаються відновити знищені виробництва власними силами, Росія продовжує бити по тому, що ці підприємства виробляють.
Тепер питання в тому, чи стане це проблемою, яку держава вирішуватиме після чергової атаки, чи питанням національної безпеки вже зараз.
Фото: Український інститут книги
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: