МОН оприлюднило нову редакцію методичних рекомендацій щодо здобуття середньої освіти в умовах воєнного стану

Міністерство освіти і науки України ухвалило нову редакцію методичних рекомендацій щодо здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Документ покликаний врегулювати механізми навчання дітей, які вимушено перебувають за кордоном, а також тих, хто мешкає на тимчасово окупованих територіях. Головна мета — забезпечити безперервність освіти та зберегти зв’язок українських учнів та учениць із національною системою навчання. 

Ознайомитися з повним текстом документа всі охочі можуть за посиланням.

МОН пропонує декілька моделей для учнів та учениць, які вимушено навчаються за межами України:

• навчання лише у школі країни перебування;
• поєднання навчання — дитина відвідує школу за кордоном і паралельно здобуває українську освіту за дистанційною (звичайною чи українознавчим компонентом), сімейною чи екстернатною формою;
• навчання у суб’єктах освітньої діяльності за кордоном, які викладають українознавчий компонент і пройшли верифікацію в Україні;
• навчання виключно в українській школі за дистанційною, сімейною чи екстернатною формою, якщо це не суперечить законам країни перебування.

Важливо: дитина може бути офіційно зарахована лише до одного українського закладу освіти. 

З метою недопущення перевантаження учнів / учениць, які одночасно здобувають загальну середню освіту в закордонній та українській школі, МОН рекомендує використовувати можливість навчання за українознавчим компонентом — 5–8 годин на тиждень. Обрати школу й подати заявку можна тут.

Читайте також:

МОН розширило програму українознавчого компонента для дітей за кордоном

Крім того, МОН рекомендує:

• узгоджувати розклад онлайн-уроків з графіком навчання в закордонних школах;
• мінімізувати вибіркові предмети;
• використовувати асинхронне навчання (відеоуроки, «Всеукраїнську школу онлайн»);
• за потреби переводити дітей на індивідуальні форми навчання.

Заклади освіти можуть організовувати консультації чи індивідуальні заняття з предметів, які потрібні для підготовки до ДПА (протягом останніх років ДПА не проводили, — ред.) чи НМТ, але лише за запитом учнів / учениць. 

Згідно з документом учні / учениці на ТОТ мають можливість здобувати освіту в українських школах за однією з чотирьох альтернативних форм:

• у дистанційному форматі;
• за педагогічним патронажем (індивідуальне навчання з учителем / учителькою);
• на сімейній (домашній) формі;
• на екстернаті (самостійне опанування матеріалу з подальшим оцінюванням знань).

Для них передбачили спеціальну Типову освітню програму, яка передбачає навчання за українознавчим компонентом і можливість розподілу додаткових годин для підготовки до ДП та НМТ.

Читайте також:

МОН затвердило Типову освітню програму для учнів із ТОТ: як і на яких умовах навчатимуться діти

Документи, що підтверджують результати навчання (табелі, довідки, виписки з електронних журналів тощо), необхідно додавати до особової справи дитини в українській школі. Якщо школяр/ка вивчав/ла предмети у вигляді інтегрованих курсів, їх зараховують як еквіваленти українських дисциплін. Наприклад:

• курс Science у закордонній школі може бути зарахований українським закладом освіти для всіх предметів природничої галузі;
• Civics and citizenship — як громадянська освіта, окрім історії України та правознавства;
• The arts — для всіх предметів мистецької й технологічної галузі.

Тож навіть відмінності у програмах не є перешкодою для визнання результатів. 

МОН рекомендує під час визнання та зарахування у закладі освіти України результатів навчання, здобутих у закордонному закладі освіти, використовувати:

• для 1–8-х класів дихотомічну систему: «Зараховано» / «Не зараховано»;
• для 9–11-х класів 12-бальну шкалу.

Звертаємо увагу читачів та читачок, що це лише рекомендація, для учнів / учениць 5-8-х класів можна застосовувати також 12-бальну шкалу оцінювання.

Заклади освіти, які проводять процедуру визнання закордонних результатів, мають інформувати батьків про оцінки за шкалою, затвердженою МОН. 

Батьки учнів 5–11-х класів, які хочуть підвищити результати, можуть звернутися до школи з проханням організувати додаткове оцінювання за попередній рік. Його можна проводити дистанційно з дотриманням принципів академічної доброчесності. 

Якщо з певних предметів учень / учениця не має підтверджених результатів, школа в Україні організовує їхнє оцінювання протягом навчального року. 

Також документ передбачає, що:

• річна оцінка може враховувати динаміку успішності, а не лише середнє арифметичне;
• у разі відсутності семестрових оцінок через війну річне оцінювання може базуватися на доступних результатах;
• педагогічна рада може ухвалювати рішення застосовувати спрощену систему «Зараховано / Не зараховано» у виняткових випадках (наприклад, якщо учень пропустив понад 50% занять із певного предмета).

Учнів та учениць, які переривали навчання в Україні через перебування за кордоном або на ТОТ, зараховують у відповідний клас, де б вони навчалися без перерви. За потреби батьки / опікуни можуть подати заяву про повторне навчання дитини у попередньому класі — але не більше ніж один раз за весь період здобуття середньої освіти. Це можливо лише за наявності значних освітніх втрат, проблем адаптації чи медичних показань. 

Фото Артема Галкіна, передрук світлини суворо заборонений