Освітяни та науковці розкритикували ідею відмови від обов’язкової математики
Пропозиція зробити математику необов’язковим предметом національного мультипредметного тесту викликала гостру реакцію серед представників/ць освітньої та наукової спільноти. Більшість із них наголошують: ідеться не лише про вступ до університетів, а й про базовий рівень освіченості, необхідний для сучасного суспільства та обороноздатності країни. «Вчися.Медіа» зібрало декілька тез із освітньої дискусії про математику на НМТ.
ЩО ДУМАЮТЬ ОСВІТЯНИ ПРО СКАСУВАННЯ НМТ ІЗ МАТЕМАТИКИ
Ксенія Семенова, ректорка Київського авіаційного інституту (КАІ), нагадує, що значна частина завдань НМТ із математики перевіряє знання, які учні й учениці опановують ще до старшої школи. За її словами, навіть якщо випускник/ця не знає складних тем на кшталт похідних чи інтегралів, він все одно може успішно скласти тест завдяки базовим математичним навичкам.
«Чи може здобувати вищу освіту людина, яка не вміє ділити дроби і скласти пропорцію? Не може. Ні на журналістиці, ні на історії не може», — зазначає Ксенія Семенова.
Вона також підкреслює, що НМТ виконує функцію не лише вступного, а й випускного іспиту, який дає змогу державі оцінювати рівень математичної грамотності випускників/ць.
Схожої позиції дотримується Ілля Філіпов, CEO та співзасновник EdEra. Він вважає, що обов’язкова математика стимулює школярів/ок хоча б на базовому рівні опановувати предмет, а її вилучення може ще більше посилити кризу математичної грамотності.
«Математика — це не лише формули та рівняння. Це інструмент, який вчить працювати з інформацією, бачити закономірності та будувати причинно-наслідкові зв’язки. Саме ці навички лежать в основі критичного мислення», — наголошує Ілля Філіпов.
На його думку, проблему потрібно розв’язувати не через зниження вимог, а через оновлення підходів до викладання та популяризацію STEM-напрямів серед молоді.
Особливо різко на законопроєкт відреагували представники/ці наукової спільноти.
Науковець і військовослужбовець Антон Сененко пов’язує дискусію про математику з потребами сучасної війни та оборонної промисловості. Він наголошує: сьогоднішні бойові дії дедалі більше залежать від технологій, а отже — від рівня природничої та математичної підготовки громадян/ок.
За словами Антона Сененка, сучасні системи зв’язку, радари, безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби вимагають від фахівців/чинь розуміння фізики, електроніки та математичних принципів.
«Освіта зараз — це не послуга і навіть не суспільне благо. Освіта — це суспільна вимога», — переконаний науковець.
Про стратегічне значення математичної освіти говорить і математикиня Катерина Терлецька. Вона назвала можливе скасування обов’язкової математики на НМТ небезпечним кроком для країни, яка веде війну та водночас потребує інженерів/ок, технологів/гинь і фахівців/чинь оборонної сфери.
«Математика для нас — це не предмет за вибором, це про здатність держави вижити, захистити себе і залишитися незалежною», — заявила Катерина Терлецька.
Вона наголошує, що саме математика розвиває логічне мислення, здатність працювати з даними та ухвалювати обґрунтовані рішення — навички, які є критично важливими для сучасної економіки та безпеки.
Науковець Олексій Болдирєв звертає увагу на інший аспект дискусії. На його думку, суспільна тривога навколо НМТ часто пов’язана не лише зі складністю тестів, а й із завищеними очікуваннями батьків щодо результатів вступу.
Олексій Болдирєв нагадує, що через демографічний спад та скорочення кількості вступників/ць багато університетських програм сьогодні відчувають дефіцит абітурієнтів/ок, а тому сам факт вступу до закладу вищої освіти часто не є проблемою.
«Освіта — це повільний спосіб познайомитися зі світом», — зазначає він, закликаючи зосередитися не лише на балах НМТ, а й на якості знань та професійному розвитку молоді.
Фото Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: