Прогрес у цифрах: як курс «Пишемо есе» змінює письмо учнівства

Уже другий рік поспіль учнівство, яке навчається в Національному проєкті «Пишемо есе», демонструє покращення середнього результату в навичках роботи з текстом. У 2025–2026 роках 68,1 % учнів та учениць 10-х класів, які проходили курс, отримали на етапі завершення курсу вищий бал, ніж мали на початку занять.

Це підтвердив аналіз результатів вхідного й вихідного оцінювання від Василя Терещенка, заступника директора Українського центру оцінювання якості освіти, кандидата філологічних наук, співавтора державних стандартів базової та профільної середньої освіти, модельних програм інтегрованого мовно-літературного курсу «Українська мова, українська і зарубіжна література».

За його словами, учасники й учасниці, які завершили навчання в проєкті, показали найбільший прогрес за такими напрямами:

• жанрово-стильові знання: після навчання на курсі учні / учениці стали впевненіші в розрізненні стилів мовлення, типів есе, композиційних кліше;
• оцінка достовірності інформації: на вихідному тестуванні учнівство показало кращі вміння зіставляти різні джерела інформації та розпізнавати ознаки надійного тексту, ніж на вхідному;
• аналіз та інтерпретація змісту текстів: учням й ученицям стало легше визначати мету автора/ки, основну думку, цільову авдиторію тексту.

***

Національний проєкт «Пишемо есе» — це інноваційне навчання письма, що передбачає впровадження унікальних методичних матеріалів, які сприятимуть розвитку критичного мислення, навичок письма й читацької грамотності українського школярства.

Для визначення того, наскільки ефективним є навчання написання есе в проєкті, провели вхідне й вихідне оцінювання знань, умінь, ставлень тих учнів й учениць, які долучилися до курсу та завершили його. Експерти проєкту розробили два «дзеркальні» тести, що подібні за всіма кількісними та якісними параметрами, а також мають спільні («якірні») завдання. Істотною відмінністю тестів була лише власне проблемна тема, навколо якої розгорталися всі завдання. Це допомагало учасникам й учасницям зануритися в проблематику, створюючи ситуацію реальної діяльності, яку проводить людина, що намірилася висловити власну думку у формі есе.

Вхідне та вихідне тестування складалося з 20 завдань п’яти форматів (вибір однієї відповіді, установлення відповідності, множинний вибір), які змістово групувалися навколо шести ключових компетентностей, важливих для написання якісного есе:

• жанрово-стильові знання;
• структура та зв’язність тексту;
• аналіз та інтерпретація змісту текстів;
• оцінка достовірності інформації;
• аргументація.

Тестування проводили протягом 45 хвилин із використанням гугл-форм і під наглядом учительства, щоб упевнитися в самостійності роботи учнів та учениць.

Також учасники й учасниці проходили вхідне й вихідне анкетування, під час якого їм пропонували запитання про їхнє ставлення до письма, досвід ведення нотаток, труднощі й сильні сторони в письмі, використання генеративного ШІ, а також відкрите запитання про враження від курсу.

«Для оцінювання успішності учнівства в опануванні майстерності писати есе не використовували завдання власне на написання есе. Мотивом були такі міркування: по-перше, індивідуальні письмові роботи логістично складніше провести й, зокрема, оцінити, адже для цього потрібні спеціально створені умови й навчені перевіряльники. По-друге, такі роботи складно піддаються об’єктивному порівнянню “до / після”, особливо коли на старті уявлення учнів й учениць про жанр есе дуже різняться. Саме тому для оцінки учнівського поступу було використано тести й анкети», — пояснює Василь Терещенко.

Дані засвідчують, що середній бал учнівства, яке взяло участь у проєкті, між вхідним і вихідним оцінюванням зріс із 29,72 до 34,77 (із максимально можливих 50 балів за виконання кожного тесту), а 68,1 % учнівства отримали на виході вищий бал, ніж на вхідному тестуванні. Ключовим показником варто вважати не лише частку тих, чий результат покращився, а й загальний парний приріст, який становить +5,05 бала з 50. 

Прийнятні показники коефіцієнта альфа-Кронбаха (показник надійності) говорять про узгодженість вхідного (0,77) і вихідного (0,76) тестів і переконують, що завдання в обох тестах спрямовані на оцінювання того самого комплексу знань і вмінь. Також статистичні показники свідчать про належну дискримінативність інструментів оцінювання (здатність тестів диференціювати учнівство з різною успішністю) і їх відносну посильність для учасників й учасниць: у середньому тести були легкими для них, попри те, що ніхто не набрав максимально можливої кількості тестових балів.

Особливо високу позитивну динаміку на вихідному тестуванні показало учнівство з гіршими результатами на вхідному. 

Найвищу динаміку в результатах показали учні / учениці, які максимально позитивно оцінюють пропоновані теми. Ці учасники/ці підняли свою медіану за підсумками тестування з 33 до 40 балів. Отже, після курсу учнівство дещо по-іншому почало сприймати й шкільне письмо, звертає увагу експерт.

«Дані говорять про навчальний поступ учнівства за підсумками роботи в межах курсу “Пишемо есе”, тобто після проходження курсу учнівство демонструє статистично значуще покращення успішності. За підсумками анкетування найвиразніші зміни стосуються труднощів на етапі задуму й формулювання думки. Частка відповідей “Не знаю, про що писати” зменшилася із 44,8 % до 35,4 %, а “Важко сформулювати думку” — із 42,4 % до 35,4 %. Частка тих, хто не знає, як правильно писати відповідні типи текстів, зменшилася з 20,1 % до 14,0 %. Водночас частка відповіді “Мені все дається легко” зросла з 10,2 % до 14,5 %», — підсумовує Василь Терещенко.

Також аналіз показав, що:

• відгуки учасників й учасниць про курс стали значно змістовнішими під час вихідного анкетування: частка позитивних відповідей зросла з 10,5 % до 22,7 %, а частка відповідей без змістовного наповнення зменшилася із 49,3 % до 13,4 %;
• зросла частка відповідей про корисність курсу (6,5 % → 12,1 %) і загалом про покращення навичок письма (7,5 % → 10,8 %).

Результати оцінювання свідчать про позитивну навчальну динаміку й підтримують подальше впровадження та вдосконалення курсу.

«Курс супроводжує відчутне зростання впевненості учнів й учениць у собі як в авторах і авторках, помітно позитивнішим стає суб’єктивне ставлення учнів й учениць до письма загалом і до курсу зокрема. Курс має певний “вирівнювальний” ефект: учні й учениці без попереднього досвіду письмових практик і новачки в проєкті частково надолужують відставання від досвідченіших однолітків за один навчальний цикл. У вихідному анкетуванні учасники й учасниці рідше повідомляють про труднощі з вибором теми та формулюванням думки, а відповіді про курс стають змістовнішими й частіше позитивними», — резюмує Василь Терещенко.

Упровадження курсу «Пишемо есе» для 10-х класів здійснює ГО «Вчися» за підтримки «Міжнародного фонду «Відродження».

Над матеріалом працювали Катерина Бортняк та Ірина Троян

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.