Реформа профосвіти: у МОН розповіли, що змінить новий законопроєкт

Уперше за понад 30 років держава серйозно взялася за оновлення правил роботи закладів професійної (професійно-технічної) освіти.  Так, новий законопроєкт №13107 «Про професійну освіту» уже пройшов перше читання у Верховній Раді й викликав жваву дискусію серед освітян, бізнесу та представників місцевої влади. 

Які зміни передбачає реформа? Як бізнес зможе впливати на те, що і як викладають у закладах профосвіти? Чому варто запроваджувати й довгострокові, й короткострокові програми та що робити з тим, що лише 3% українських школярів/ок мають досвід стажування? Про це під час панельної дискусії на відкритті профорієнтаційного хабу Чернігівського залізничного ліцею розповів заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній.

За словами Завгороднього, це не законопроєкт «про якісь зміни в закон про професійну освіту», а абсолютно новий закон, який охоплює всі рівні й компоненти системи: від назв закладів до фінансування, оцінювання результатів навчання і партнерства з бізнесом. Утім, він також наголосив, що оновлення не відбудуться миттєво. Реформа передбачає поетапне впровадження новацій — з 2027–2028 років. 

Як розповів заступник міністра, одна з головних ідей реформи — глибока інтеграція бізнесу в управління та розвиток закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Зокрема, великі профтехи муситимуть створити наглядові ради, до яких входитимуть переважно представники роботодавців, які з цим закладом співпрацюють. Ці ради матимуть право:

• погоджувати фінансові плани закладів;
• впливати на стратегію розвитку;
• погоджувати короткострокові й довгострокові освітні програми тощо.

«Самі освітні програми, тобто те, що в закладі викладають, має відповідати потребам ринку праці, відповідати потребам роботодавців, для яких заклад насамперед готує фахівців. Для нас дуже важливо, щоб бізнес відігравав більшу роль у співпраці з системою освіти загалом», — наголосив Завгородній.

Паралельно з наглядовими радами, за його словами, працюватимуть регіональні ради роботодавців. Вони допомагатимуть формувати обсяги держзамовлення на основі потреб ринку праці та розподіляти їх між закладами.

Заступник міністра також розповів, що законопроєкт передбачає розширення освітніх послуг. Заклади профосвіти зможуть, крім довготривалих програм:

• запускати короткострокові курси для здобуття професійної кваліфікації;
• проводити підвищення кваліфікації;
• навчати дорослих за ваучерними програмами.

Під час виступу Дмитро Завгородній також звернув увагу на нестачу можливостей для учнів/ениць здобути досвід стажування до 16 років. 

«В Україні лише приблизно 3% підлітків проходять програми стажування і мають певний досвід інтернів до 16 років. Це у 10 разів менше, ніж середній показник країн OECD (30%)», — розповів він.

Утім, на думку заступника міністра, розв’язати цю проблему це лише законодавчими інструментами неможливо. Україні потрібна зміна культури взаємодії бізнесу й освіти. Учнівство має отримувати реальний досвід ще до завершення навчання, аби більш усвідомлено обирати подальший професійний шлях.

«Тому для нас дуже важлива залученість бізнесу в будь-які наші цікаві активності: в оновлення програм і стандартів, в керування закладом, в консультування тощо. Це потрібно для того, щоб побудувати двосторонню співпрацю», — підсумував Завгородній.

Фото з фейсбук-сторінки Дмитра Завгороднього