Реформа старшої школи: 30% учнів не до кінця розуміють зміни: що показало дослідження

30% учнів та учениць 10-х класів, які навчаються в передпілотних академічних ліцеях, вважають, що розуміють реформу старшої профільної школи, але їхніх фактичних знань про зміни недостатньо. 

Про це свідчить дослідження Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute «Реформа профільної середньої освіти в Україні», повідомляє Міністерство освіти і науки.  Дослідники/ці KSE вивчили досвід учнів та учениць, батьків, учителів й учительок та адміністрацій закладів, які долучилися до передпілоту реформи.

Дослідники/ці порівняли суб’єктивну оцінку обізнаності респондентів/ок із результатами перевірки їхніх фактичних знань про реформу.

30% учнів / учениць і 22% батьків та опікунів/ок вважають, що розуміють зміни, але водночас мають недостатньо фактичних знань про них. Натомість 41% учнів / учениць і 40% батьків поєднують упевненість у власному розумінні реформи з достатнім рівнем знань.

Ще 13% учнів / учениць і 24% батьків не впевнені, що добре розуміють реформу, хоча їхні результати за тестовими запитаннями свідчать про достатній рівень фактичних знань. У 16% учнів / учениць і 14% батьків недостатніми виявилися і впевненість у розумінні змін, і фактичні знання.

У дослідженні достатній рівень знань визначали відносно медіанного показника відповідної групи. Тому ці результати характеризують відповіді учасників/ць опитування, а не відповідність певному абсолютному стандарту обізнаності.

Однією з позитивних тенденцій дослідники/ці називають ставлення учнів / учениць до вибіркових курсів. 84% опитаних погоджуються, що вони дають змогу вивчати те, що справді цікаво, а 77% зазначили, що самостійно обрали курси. Зрозумілою процедуру вибору профілю вважають 86% учнів та учениць.

Водночас допрофільна підготовка допомогла визначитися з вибором лише 54% опитаних. Індивідуальні психологічні або консультації з кар’єрним радником/цею отримали 18% учнівства.

Серед школярів/ок, які були незадоволені процесом вибору, 52% не знайшли курсів, що відповідали б їхнім інтересам, а 46% повідомили про нестачу інформації щодо змісту курсів.

Загалом 68% учнів / учениць задоволені курсами для поглибленого вивчення профільних предметів, а 76% — курсами загального розвитку.

У звіті також описано практики, які допомагають учнівству визначитися з вибором. Наприклад, у ліцеях Хуста й Балти школярі/ки могли спробувати різні курси до ухвалення остаточного рішення. У Хусті на це відводили два-три тижні, у Балті — чотири тижні. В одному з київських ліцеїв учні та учениці могли змінити вибіркові курси з другого семестру.

За результатами опитування, учні витрачають на навчання в середньому 42,8 години на тиждень. При цьому 80% почуваються переважно або дуже втомленими.

Навчальне навантаження відрізняється залежно від розміру громади. Учні й учениці з більших громад навчаються в середньому 46,7 години на тиждень, тоді як у менших громадах цей показник становить 40,5 години.

Збільшення навантаження помічають і батьки: 48% опитаних повідомили, що їхні діти стали більше часу витрачати на навчання. Ще 31% зазначили, що зросла їхня власна залученість до освіти дитини, зокрема до вибору профілю та курсів.

Батьки й опікуни/ки загалом позитивно оцінюють реформу — середній бал становить 3,86 із 5. Водночас: 

• 60% опитаних турбує перехід до трирічної старшої школи, 
• 35% — можливе збільшення навчального навантаження, 
• 25% — складність вибору профілю.

У звіті наголошують на необхідності забезпечити учнівству зрозумілу процедуру вибору профілю та курсів, можливість ознайомитися з різними варіантами до остаточного рішення й доступ до кар’єрного консультування.

Для громад і засновників закладів важливими залишаються фінансування, обладнання навчальних кабінетів, облаштування просторів для самостійної роботи та кадрове забезпечення.

Міністерству освіти і науки дослідники/ці рекомендують розвивати системну методичну підтримку педагогів/инь, практичну підготовку освітніх команд і кар’єрне консультування. Окрему увагу пропонують приділяти комунікації з учнями / ученицями та батьками, оскільки впевненість у розумінні реформи не завжди означає достатню обізнаність.

Фото Magnific, МОН

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.