Україна стрімко втрачає талант: кожен третій здібний абітурієнт обирає навчання за кордоном

Частка українських вступників, які їдуть здобувати вищу освіту за кордон, сягає майже 30 % серед тих, хто реально готовий до якісного навчання. Найталановитіші молоді люди масово полишають природничі спеціальності в Україні, що ставить під загрозу цілі наукові напрями та майбутній технологічний розвиток держави, розповідає викладач, віцепрезидент з освіти Київської школи економіки та заступник міністра освіти і науки України (2019–2020) Єгор Стадний для «Вчися.Медіа».

До початку повномасштабної війни 6–6,5 % українських вступників/ць обирали навчання за кордоном. У 2022 році частка зросла до 11,9 %, а у 2023 році становила 11,4 % — фактично кожен десятий/а вступник/ця.

Водночас в Україні кількість студентів/ок очної форми навіть зростає: у 2021–2022 навчальному році їх було 754 тис., у 2022–2023 — 807 тис., а у 2023–2024 — 899 тис. Цьогоріч до українських університетів зарахували понад 204 тис. першокурсників/ць — на 2,6 % більше, ніж торік.

Та реальні масштаби відтоку вищі. Експерти зазначають, що частина вступників/ць не має достатнього рівня підготовки чи мотивації. Якщо рахувати тільки тих, хто реально здатен опановувати складні програми, частка студентів/ок, які обирають закордонні університети, зростає до 25–30 %.

Читайте також:

Чому українські студенти масово мігрують на навчання за кордон

Найгостріше відтік відчувається в математиці та природничих спеціальностях — хімії, фізиці, біології. На ці напрями в Україні вступають лише кілька сотень студентів/ок на рік, а найкраще підготовлені з них обирають навчання за кордоном.

Дані про учасників/ць міжнародних олімпіад підтверджують масштаб проблеми (такою статистикою з редакцією поділився Єгор Стадний):

• жоден із 15 українських призерів/ок олімпіад із математики за останні три роки не залишився навчатися в Україні;
• жоден учасник/ця олімпіад з інформатики теж не обрав український ЗВО;
  
• з астрономії — лише троє з десяти вступили до українських університетів;
  
• у фізиці ситуація трохи краща, але відтік усе одно суттєвий.
  

Україна фактично втрачає тих, хто міг би стати рушійною силою розвитку фундаментальних наук.

Проблема не обмежується кількістю студентів/ок. Через низькі зарплати та відтік молодих фахівців/чинь на кафедрах залишаються переважно ті, хто не зміг реалізувати себе в інших сферах. Середній вік викладачів зростає, а молоді науковці/виці майже не приходять.

У таких умовах «ланцюжок передачі знань» може обірватися вже найближчими роками, зауважує Єгор Стадний. Якщо природничі науки занепадуть, Україна не зможе розвивати власні технології — від нових матеріалів до систем РЕБ чи військових інновацій, на яких зараз тримається military-tech сектор.

Фото Canva