Урок-дослідження, а не лекція: як через справу Ґонґадзе говорити з учнями про медіаграмотність та громадянські цінності

16 вересня минає 25 років від дня зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе. Премія його імені в співпраці з ГО «Вчися» розробили пам’ятний урок з історії та громадянської освіти для учнів / учениць 9–11-х класів, присвячений медійнику. Із 16 до 22 вересня триватиме Тиждень пам’яті Георгія Ґонґадзе, у межах якого або впродовж наступних кількох тижнів після роковин можна провести тематичний урок «Справа Ґонґадзе: Коли один голос голосніший за систему».

«Премія давно й послідовно працює зі студентством. Цього разу ми вирішили охопити школярів/ок, адже саме від цього покоління залежить наше майбутнє. Для нас важливо вести діалог із молоддю і зберігати зв’язок через спільні цінності», — розповіла Анастасія Абрамець, директорка Премії імені Георгія Ґонґадзе.

ПРО ЩО ДІЗНАЮТЬСЯ УЧНІ Й УЧЕНИЦІ?

Урок дає можливість старшокласникам/цям дізнатися про те:

  • ким був Георгій Ґонґадзе;
  • як його діяльність вплинула на розвиток громадянського суспільства в Україні;
  • яке значення мало створення «Української правди» та «касетний скандал»;
  • як осмислити роль свободи слова в становленні демократичних процесів.

Це повноцінний пакет матеріалів із докладним планом уроку, інформаційними довідками, пропозиціями для інтерактивної взаємодії та додатковими ресурсами для вчителів. 

Над уроком працювали:

  • Марина Кафтан — експертка з контенту (громадянська та історична галузь) Офісу впровадження НУШ, авторка модельних навчальних програм, підручників із громадянської та історичної галузі НУШ;
  • Юлія Топольницька — викладачка кафедри новітньої історії України КНУТШ, кандидат історичних наук, авторка модельних навчальних програм, підручників із громадянської та історичної галузі НУШ, методистка ГО «Вчися».

«Цим уроком ми прагнули змістити фокус із трагедії на силу ідей Георгія Ґонґадзе. Важливо, щоб учні й учениці побачили в ньому не лише жертву, а сміливого інноватора, чия боротьба за свободу слова дала потужний поштовх розвитку громадянського суспільства в Україні. Тож це не лекція, а практична робота з джерелами, що вчить аналізувати інформацію та ставити владі незручні запитання. Ми хочемо, щоб молодь зрозуміла: вимога правди — це не щось абстрактне з минулого, а дієвий інструмент кожного громадянина, і голос кожного сьогодні так само має значення», — зазначила Юлія Топольницька, авторка уроку, методистка ГО «Вчися».

НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ — ПОРАДИ РОЗРОБНИЦЬ УРОКУ

Авторки уроку пропонують подивитися на історію Георгія Ґонґадзе через три ключові аспекти:

1. Ґонґадзе — інноватор, який випередив час. Урок починається з візуалізації медіаландшафту 2000 року. Учні/иці бачать, що в епоху тотального контролю над телебаченням та пресою, коли доступ до інтернету мали менше як 1% українців, Ґонґадзе створює онлайн-видання. 

«Це була не просто сміливість — це було візіонерство. Він побачив в інтернеті ту саму “територію свободи”, яка була недоступна в інших медіа. Урок допомагає усвідомити, що “Українська правда” була не просто сайтом, а справжнім проривом, який заклав підвалини сучасної незалежної онлайн-журналістики в Україні», — звертає увагу Юлія Топольницька.

2. Урок-дослідження, а не лекція. У межах цього уроку вчитель/ка не є єдиними носіями знань, а заняття перетворюється в інтелектуальну пригоду, де учні/ці стають медіадетективами. Основна частина заняття — це робота з автентичними першоджерелами: плівками, стенограмами, статтями. 

«Учні не отримують готових відповідей. Вони самі порівнюють, аналізують лексику, шукають емоційні маркери, виявляють упередженість і роблять власні висновки. Це найкраще щеплення від фейків та пропаганди, адже такий досвід вчить їх ставитися до будь-якої інформації критично, що є ключовим вмінням у сучасному світі», — додає Юлія Топольницька. 

3. Розвиток емоційного інтелекту та громадянської позиції.  Цей урок — не лише про знання, а й про цінності, кажуть методистки. Урок дає можливість обговорити вчинки Ґонґадзе, реакцію суспільства та гасла протестів «Україна без Кучми», створюючи в такий спосіб безпечний простір для розмови про складні, але важливі речі: чесність, сміливість, ціну правди, відповідальність громадянина. 

Ми не даємо оцінок, а ставимо відкриті запитання, які спонукають учнів формувати власну аргументовану позицію. Завдяки цьому урок виходить за межі історичної події й стає інструментом для формування свідомого та активного громадянина, який не просто знає про свободу слова, а й розуміє її справжню цінність.

Юлія Топольницька

Хоча урок розроблений для курсів історії та громадянської освіти, він виходить за межі одного предмета. Це комплексний матеріал, який можна використовувати на різних заняттях, запевняє Юлія Топольницька.

  • Історія України — урок занурює учнівство в атмосферу України кінця 1990-х – початку 2000-х, допомагає зрозуміти передумови акції «Україна без Кучми».
  • Громадянська освіта — це ідеальний матеріал для розкриття тем свободи слова, ролі медіа як «четвертої влади», функціонування громадянського суспільства та захисту прав людини.
  • Медіаграмотність та інформатика — урок наочно демонструє еволюцію медіапростору: від кількох перших новинних сайтів до сучасної інформаційної екосистеми.
  • Виховні години — класні керівники, куратори можуть використати цей урок для розмови про цінності, сміливість, відповідальність та роль особистості в історії.

Авторка уроку Марина Кафтан додає, що заняття поєднує захопливий детективний формат із глибоким компетентнісним підходом, у межах якого учні та учениці працюють з джерелами. Підлітки не отримують готових висновків, а самостійно аналізують, порівнюють позиції різних сторін і формують власне розуміння подій, розвиваючи критичне мислення та медіаграмотність.

«Для мене, як для авторки, важливо було розкрити дві теми — роль активної громадянської позиції окремої людини у творенні майбутнього держави і важливість свободи слова й незалежних медіа в громадянському суспільстві. Водночас історія Георгія Ґонґадзе — це певною мірою зліпок епохи, занурення в неї дає можливість краще зрозуміти важливі для України події, сформувати власне ставлення до них і прокласти місточок до сьогодення та того впливу, який дії та рішення Георгія досі справляють на наше суспільство», — запевняє Марина Кафтан, авторка уроку, експертка з контенту Офісу впровадження НУШ.

Нагадаємо, що 16 вересня 2000 року зник Георгій Ґонґадзе — журналіст, засновник «Української правди», один із символів боротьби за свободу слова в Україні. До 25-х роковин його смерті Премія імені Георгія Ґонґадзе готує низку подій та ініціатив у рамках Тижня пам’яті. Зокрема, 16 вересня о 12:00 відбудеться відкриття вуличних експозицій «Щоденник Георгія Ґонґадзе»» у Києві (Контрактова площа), Львові (площа Ринок) та Одесі (Міський сад). Оглянути експозиції можна буде впродовж усього Тижня пам’яті.

Фото Премії імені Георгія Ґонґадзе