Усі хочуть робити дрони, але фізику ніхто не хоче вчити: парадокс вступу-2026

Вступна кампанія 2026 року знову показала суперечливу тенденцію: абітурієнти охоче обирають спеціальності, пов’язані з дронами, але значно менше цікавляться напрямами, які забезпечують створення компонентів та розвиток оборонних технологій.

Водночас українські школи продовжують відчувати гострий дефіцит учителів природничо-математичного циклу. Про це, а також про вступ-2026, співпрацю університетів із бізнесом та вплив штучного інтелекту на освіту розповіла президентка Національного університету «Київський авіаційний інститут» Ксенія Семенова виданню Лівий берег.

Під час цьогорічної вступної кампанії до одного з педагогічних вишів Києва на спеціальність «вчитель фізики» вступили лише двоє студентів.

Це особливо показово на тлі потреб української системи освіти. У школах бракує не лише вчителів фізики, а й педагогів з хімії, біології, географії та математики.

31 серпня заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко заявив, що МОН планує активніше популяризувати спеціальність учителя фізики.

Проблема, однак, ширша за одну професію. Без достатньої кількості фахівців із математики, фізики та інших природничих дисциплін країні складно формувати нове покоління інженерів, науковців і технологів.

Водночас попит на спеціальності, пов’язані з безпілотними технологіями, залишається значно вищим.

Особливо добре працює сам маркер «дрони» в назві або описі освітньої програми. Для абітурієнтів це зрозумілий і помітний напрям, який асоціюється з актуальними технологіями та оборонною сферою.

Але є інша сторона.

Програми, пов’язані з виробництвом окремих компонентів для безпілотників, інженерією та іншими оборонними технологіями, не демонструють такого самого рівня зацікавленості.

Тобто молодь готова йти в напрям, який звучить як «дрони», але не завжди розуміє, що за кожним безпілотником стоять фізика, математика, електроніка, матеріалознавство, програмування та складне виробництво.

Один із найбільш показових прикладів — програма, створена у співпраці з компанією Fire Point.

За словами Ксенії Семенової, на неї подали близько 150 заявок, але зрештою жоден абітурієнт не пройшов конкурс на навчання.

Ця ситуація демонструє проблему, з якою стикаються університети та роботодавці: одного лише попиту на оборонні технології недостатньо.

Потрібні абітурієнти з відповідною математичною та фізичною підготовкою, а також готовністю навчатися складних інженерних дисциплін.

Окремим питанням залишається ставлення до математики під час вступу.

Дискусії про те, чи має математика залишатися обов’язковою складовою національного мультипредметного тесту, безпосередньо стосуються майбутнього технічної освіти.

Для інженерних спеціальностей математична підготовка є базовою. Вона потрібна і для фізики, і для програмування, і для роботи з технічними системами.

Тому послаблення вимог до математичної підготовки потенційно може вплинути не лише на результати вступної кампанії, а й на рівень підготовки студентів у технічних університетах.

Ще одна тенденція — активніше залучення компаній до створення та розвитку освітніх програм.

Для університетів це можливість краще адаптувати навчання до потреб ринку праці. Для бізнесу — спосіб впливати на підготовку майбутніх працівників і отримувати фахівців із потрібними компетентностями.

Особливо актуально це для оборонно-промислового комплексу, де технології змінюються швидше, ніж традиційні освітні програми встигають оновлюватися.

На ситуацію в освіті впливає і стрімке поширення штучного інтелекту.

Для університетів питання вже не лише в тому, чи дозволяти студентам користуватися ШІ. Значно важливіше — навчити їх використовувати такі інструменти правильно: перевіряти інформацію, формулювати запити, аналізувати результати та не підміняти технологією власні знання.

ШІ може прискорити виконання багатьох завдань, але не скасовує необхідності розуміти фундаментальні принципи.

І саме тут проблема дефіциту знань із математики та природничих наук стає ще помітнішою.

Фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.