В Україні запускають проєктну аспірантуру: як працюватиме нова модель підготовки PhD

В Україні стартував експериментальний формат проєктної аспірантури — це нова модель підготовки докторів/ок філософії, де навчання поєднують із роботою над реальним дослідницьким проєктом і яке фінансує держава.

Експеримент затвердив Кабінет Міністрів у лютому 2026 року. Про деталі нового підходу до підготовки аспірантів/ок розповіли представники Міністерства освіти і науки України на вебінарі, до якого долучилося «Вчися.Медіа».

• Як долучитися до конкурсного добору;
• яке фінансування передбачене;
• які теми досліджень пріоритетні для держави — читайте далі.

На відміну від класичної аспірантури, де вступ відбувається через освітню програму, у проєктній моделі ключовим є конкурсний добір конкретного PhD-проєкту. Його спільно подають майбутній/я аспірант/ка й науковий/а керівник/ця.

Головна мета нововведення — підготувати дослідників/ць, а не просто здобувачів/ок наукового ступеня. У цій моделі аспірант/ка не лише навчається, а і працює над проєктом, який має наукову або прикладну цінність і відповідає пріоритетам держави.

Фінансування передбачає оплату праці як здобувача/ки, так і його керівника/ці, а також покриття витрат на обладнання, матеріали та відрядження. Максимальна вартість одного PhD-проєкту становить до 900 тисяч гривень на рік. У 2026 році, з огляду на запуск із другого півріччя, фінансування складе до 450 тисяч гривень.

Окремий акцент зроблено на підтримці наукового керівництва — уперше за останні роки передбачено оплату праці керівників/ць і фінансування дослідницької інфраструктури в межах таких проєктів.

Читайте також: https://vchysia.media/topic/statti-zarady-kilkosti-chy-nauka-chomu-zyavliayutsia-khyzhatski-zhurnaly-i-yak-iz-nymy-borotysia 

Конкурсний добір уже розпочався і триватиме до 1 травня 2026 року. Подання заявок відбувається через національну електронну науково-інформаційну систему. Після цього проєкти проходитимуть наукову експертизу, а результати конкурсу планують затвердити до кінця червня.

Читайте також:

Статті заради кількості — чи науки? Чому з’являються хижацькі журнали і як із ними боротися

Участь у програмі можуть брати заклади вищої освіти та наукові установи, які мають відповідну ліцензію, а також дослідники/ці зі ступенем магістра/рині або ті, хто завершить магістратуру у 2026 році. Обов’язковою умовою є робота над дослідженням переважно в Україні.

Оцінювання проєктів відбуватиметься за низкою критеріїв, серед яких:

• наукова новизна;
• практична значущість;
• вплив на економіку та обороноздатність;
• попередній науковий доробок команди.

Тематика першого конкурсу охоплює природничі науки, математику та статистику. Зокрема, йдеться про такі напрями, як штучний інтелект, криптографія, квантові обчислення, біотехнології, екологія та нові матеріали.

Після перемоги в конкурсі здобувач/ка має працевлаштуватися в установі, подати заяву на зарахування та укласти тристоронній договір із закладом і науковим/ою керівником/цею. Попри новий формат, аспіранти/ки отримають усі права здобувачів/ок денної форми навчання, а завершення підготовки передбачає публічний захист дисертації.

Очікується, що проєктна аспірантура дасть змогу підвищити якість підготовки науковців/иць і краще інтегрувати освіту з реальними дослідженнями та потребами держави.

Варто зазначити, що за одним науковим/ою керівником/цею може бути закріплений/а лише один / одна аспірант/ка.

Фото Freepik

Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер