Як захистити історію України від російських фейків: пропозиція істориків та громадських діячів

Як системно протидіяти викривленню історії у світі? Цю проблему нещодавно обговорили в межах круглого столу у Львові «Історія України: представлення держави на світовій арені», який об’єднав дипломатів/ок, науковців/иць, парламентарів/ок та експертів/ок. Приводом для зустрічі став резонансний кейс із британським виданням про хрещення «рф», після якого експерти/ки закликали перейти від точкових реакцій до державної політики історичної адвокації.

Поштовхом до дискусії став випадок із британською енциклопедією History: The Definitive Visual Guide, у якій виявили низку імперських трактувань:

• ототожнення Київської Русі з росією;
• викривлення походження назви «Україна»;
• ігнорування Голодомору як геноциду.

Цей кейс став показовим: завдяки взаємодії українських наукових інституцій, дипломатії та Міністерства закордонних справ України вдалося домогтися змін у міжнародному виданні.

Учасники/ці заходу дійшли висновку, що російська пропаганда десятиліттями впливала на глобальне сприйняття історії України, і сьогодні це є частиною гібридної війни. Тож боротьба з такими викривленнями — це не лише питання науки, а й національної безпеки.

Ініціаторка адвокаційного процесу, народна депутатка Наталія Піпа наголосила, що Україні потрібен «державний імунітет» проти історичних фейків.

«Ми довели, що Україна може не лише обурюватися фейками, а й реально змінювати світові стандарти. Але волонтерського ресурсу та разових акцій замало. Нам потрібен “державний імунітет” проти історичних вірусів рф», — зазначила вона.

За результатами круглого столу учасники/ці напрацювали резолюцію з рекомендаціями для Верховної Ради, Кабінету Міністрів, МЗС, Українського інституту національної пам’яті та наукових установ.

Серед ключових пропозицій:

• створення постійного моніторингу міжнародних видань на предмет викривлення історії України;
• запуск системної дипломатичної роботи з іноземними видавництвами та редакціями;
• посилення участі українських науковців/иць у міжнародних експертизах;
• фінансування досліджень і перекладів для просування української історії;
• розробка єдиних стандартів експертизи історичних матеріалів.

Окремо наголошується, що Україна має активніше працювати з міжнародними медіа, освітніми платформами та видавництвами, формуючи власний історичний наратив на глобальному рівні.

Учасники/ці переконані: захист історичної правди має стати частиною зовнішньої політики держави, адже саме від цього залежить сприйняття України у світі та її суб’єктність.

ʼ

Фото Наталії Піпи

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб
• Х, тредс, вайбер