Інклюзивне навчання в дитсадку: як організувати та на яку нормативку спиратися

Новий Закон України «Про дошкільну освіту» змінив підходи до організації інклюзивного навчання в дитячих садках.

Більше про

• зміни в нормативці;
• документи, які визначають порядок організації інклюзивного навчання в дитсадку;
• різницю між інклюзивною та спеціальною групами;
• функції, які виконують асистенти вихователів і дитини,

під час вебінару Міністерства освіти і науки розповіла Ольга Рибак, начальниця відділу інклюзивного та спеціального навчання директорату дошкільної та спеціальної освіти МОН. «Вчися.Медіа» підготувало конспект основного.

Закон «Про дошкільну освіту» визначив нові підходи до організації дошкільної освіти, зокрема навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Щоб організувати таке навчання, заклади дошкільної освіти мають керуватися кількома основними нормативними документами:

• Порядок організації інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти (Постанова КМУ № 530 зі змінами, внесеними Постановою № 1164, які почали діяти від 1 жовтня 2026 року);
• Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти (Постанова № 381);
• Положення про спеціальний заклад дошкільної освіти (Постанова № 817);
• Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває дошкільну освіту (Наказ МОН № 1713);
• Положення про асистента дитини з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти (Наказ МОН № 474).

Розберемося докладніше, що важливого пропонують ці документи.

Одна з важливих норм Порядку організації інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти, яку потрібно пам’ятати, це те, що заклад не може відмовити в організації інклюзивного навчання та створенні інклюзивної групи. Керівник дитсадка ухвалює рішення створити таку групу на підставі заяви одного з батьків або іншого законного представника/ці дитини, а також висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ). Навіть якщо є лише одна така заява, інклюзивну групу в дитсадку обов’язково мають створити.

Алгоритм організації інклюзивного навчання в ЗДО такий:

1. зарахувати дитину з ООП до дитсадка;
2. отримати заяву про організацію інклюзивного навчання + висновок ІРЦ;
3. видати наказ керівника про створення інклюзивної групи;
4. забезпечити доступність, матеріально-технічну базу;
5. сформувати команду супроводу;
6. розробити індивідуальну програму розвитку (ІПР) та організувати підтримку;
7. моніторити, переглядати і коригувати індивідуальну програму.

«Але наголошу: спочатку дитину зараховують до закладу дошкільної освіти на загальних підставах, а вже потім батьки подають заяву про організацію інклюзивного навчання та висновок ІРЦ. Тобто заклад не має вимагати спочатку висновок ІРЦ і лише потім зараховувати дитину.

Водночас хочу звернути увагу батьків на те, що закладу потрібен час, щоб належно підготуватися й організувати необхідні умови. Тому варто подбати про необхідні документи заздалегідь. Бажано зробити це хоча б за кілька місяців до відвідування дитсадка. Але це не є обов’язковою вимогою», — додає Ольга Рибак.

*Редакція також запитала в юриста Володимира Божинського, у який строк заклад дошкільної освіти має організувати інклюзивне навчання для дитини. Загалом в освітньому законодавстві чітких строків немає. Але в цій ситуації можна спиратися на Закон України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП).

«Заява про організацію інклюзивного навчання й доданий висновок ІРЦ запускають адміністративне провадження, де керівник закладу дошкільної освіти виступає адміністративним органом, а виданий наказ чи рішення — адміністративним актом.

Тож автоматично починає діяти загальна норма ЗАП щодо строків, де йдеться: якщо законом не визначено граничний строк, справа за заявою особи вирішується протягом розумного строку, але не більше ніж 30 календарних днів після надходження заяви. Водночас ЗАП наголошує: справу слід вирішити в найкоротший термін», — пояснив Володимир Божинський.

Читайте також:

Безпечна освіта від 2 років: історія створення на Харківщині першого в Україні підземного дитячого садка

• Рівні підтримки

Освітній процес потрібно організовувати з урахуванням висновку ІРЦ, категорії (типу) ООП, ступеня прояву труднощів та рівня підтримки (загалом їх є п’ять — від незначних до найтяжчих ступенів труднощів — ред.). Рівні підтримки залежать насамперед від потреб дитини, а не від діагнозу. Чим вищий рівень, тим більший обсяг підтримки мають надавати в закладі освіти, пояснює експертка.

Зауважимо, що перший рівень підтримки (незначні поодинокі труднощі) надає сам заклад освіти за рішенням команди супроводу та на підставі заяви батьків. В інших випадках, крім заяви батьків, потрібен висновок ІРЦ.

«Також для дітей від першого до п’ятого рівня підтримки складають індивідуальну програму розвитку. Дітей другого-п’ятого рівня можна зараховувати в інклюзивні та спеціальні групи. Водночас перший рівень — це підтримка лише ресурсами закладу освіти. Інклюзивне навчання та спеціальне навчання для цього рівня не організовують», — додає Ольга Рибак.

• Команда психолого-педагогічного супроводу

Склад такої команди визначають з урахуванням індивідуальних потреб дитини. Зазвичай сюди входять:

• працівники/ці дитсадка, які займаються з дитиною;
• асистент/ка вихователя/ки;
• батьки;
• представники/ці ІРЦ та за потреби — інші особи.

Команду психолого-педагогічного супроводу формують на кожну дитину. Тобто одна команда в закладі не може працювати з усіма дітьми з ООП, адже в кожної дитини свої потреби. Так само батьки можуть входити до складу команди супроводу лише своєї дитини.

«Скільки дітей потребують супроводу, стільки й має бути команд. Наказ може бути один, але команди супроводу мають бути визначені окремо для кожної дитини. Звісно, часто туди входять ті самі фахівці, але до кожної дитини вони мають застосовувати індивідуальний підхід», — пояснює експертка.

• Індивідуальна програма розвитку — робочий документ

ІПР визначає індивідуальні цілі та необхідну підтримку для дитини з ООП. Документ розробляє команда супроводу. Його складають на навчальний рік, а за потреби — і на літній період. Затверджує програму керівник закладу.

Однак Ольга Рибак радить переглядати таку програму щонайменше двічі на рік, а за потреби — частіше:

«Індивідуальну програму розвитку не варто сприймати як документ, який заповнили у вересні й забули про нього до кінця навчального року. Вона має бути доступною для членів команди супроводу, щоб за потреби вони могли звернутися до неї, уточнити певні моменти й ініціювати зміни. До речі, кожен і кожна з команди психолого-педагогічного супроводу має право скликати її засідання в будь-який час. Це стосується і батьків, і педагогічних та інших працівників, які входять до команди».

За словами експертки, засідання команди супроводу проводять щонайменше двічі на рік. Водночас на практиці цього може бути недостатньо: якщо перше засідання проводять на початку навчального року, а останнє — наприкінці, варто передбачити і проміжні зустрічі. Наприклад, у деяких закладах дошкільної освіти їх організовують щоквартально. Частота засідань залежить, зокрема, від прогресу дитини та її індивідуальних потреб. Тому кожна команда визначає оптимальну кількість зустрічей самостійно.

• Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги

Їх надають з урахуванням рекомендацій ІРЦ. Водночас варто взяти до уваги, що з 1 жовтня 2026 року облік проведення психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять для дітей з ООП тепер відбуватиметься в електронній формі. Ці дані має вносити відповідальний працівник/ця дитсадка в автоматизовану систему роботи інклюзивно-ресурсних центрів (АС «ІРЦ»). Батьки ж можуть підтверджувати факт надання послуг також через АС «ІРЦ» або в паперовій формі.

«Однак ми почали отримувати повідомлення про те, що система наразі працює не зовсім коректно з даними дітей дошкільного віку. Деякі дані не підтягує автоматично. Наразі над цими недоліками працюють», — повідомила Ольга Рибак.

Більше про роботу АС «ІРЦ» дізнавайтеся у вебінарі МОН за покликанням.

Читайте також:

Інклюзія без паперової тяганини: МОН змінює облік занять для дітей з ООП

Асистент вихователя vs асистент дитини: у чому різниця

• Асистент/ка вихователя/ки — це працівник/ця закладу освіти. У випадку створення інклюзивної групи таку посаду вводять до штатного розпису закладу, а посадові обов’язки асистента/ки визначають відповідно до законодавства.
• Асистент/ка дитини має іншу роль: за потреби він чи вона забезпечує соціально-побутові потреби конкретної дитини під час освітнього процесу. Асистентом/кою дитини може бути один із батьків або уповноважена ними особа. У такому випадку їм потрібно пройти навчання тривалістю не менше ніж 15 годин у суб’єкта, який має на це право.

• Інклюзивна і спеціальна групи — це різні поняття

В інклюзивній групі дитина з особливими освітніми потребами (ООП) навчається разом із іншими дітьми, а освітній процес і необхідну підтримку організовують відповідно до її індивідуальних потреб.

Спеціальна група — це окрема група для дітей з ООП, де освітнє середовище спеціально організоване з урахуванням їхніх потреб. На такі групи не поширюється Порядок № 530, натомість для них діє окремий Порядок № 381.

Створення спеціальної групи керівник закладу погоджує із засновником. Групи формують і комплектують з урахуванням категорій (типів) особливих освітніх потреб дітей, ступеня їх прояву та рівнів підтримки, рекомендованих ІРЦ. Але модель спеціальної групи має застосовуватися за її призначенням, а не як заміна інклюзивної групи, наголошує Ольга Рибак.

Для дітей, які відвідують спеціальні групи, так само мають бути розроблені індивідуальні програми розвитку (ІПР). Вона потрібна дитині з особливими освітніми потребами незалежно від типу групи, у якій дитина навчається. Тобто ІПР розробляють як для вихованців інклюзивних груп, так і для дітей у спеціальних групах.

• Спеціальний дитячий садок

Постанова № 817 визначає засади функціонування спеціального дитячого садка. Такий заклад призначений для здобуття дошкільної освіти дітьми з ООП, зумовленими порушеннями розвитку (фізичними, психічними, інтелектуальними, сенсорними, порушеннями поведінки тощо). Освітнє середовище в ньому спеціально організовують відповідно до потреб вихованців. Для кожної дитини також формують команду психолого-педагогічного супроводу та розробляють індивідуальну програму розвитку.

Водночас є відмінність у формах ІПР. Для інклюзивних груп її форму визначає Порядок № 530, а для спеціальних груп, зокрема в спеціальних дитячих садках, окрему форму не встановлено. Тому заклади можуть самостійно визначати структуру документа, орієнтуючись на показники, які мають бути в ньому відображені.

Щоб організувати інклюзивне навчання в дитсадку, керівник закладу має:

• створити інклюзивну групу на основі заяви батьків та висновку ІРЦ;
• оцінити готовність закладу: перевірити доступність освітнього середовища, наявні ресурси та кадрове забезпечення. За потреби узгодити необхідні зміни із засновником;
• увести до штатного розпису посаду асистента/ки вихователя/ки відповідно до потреб в організації інклюзивного навчання;
• затвердити склад команд психолого-педагогічного супроводу для кожної дитини з особливими освітніми потребами;
• розробити й затвердити індивідуальні програми розвитку (ІПР);
• організувати необхідні послуги та ведення документації в автоматизованій системі «ІРЦ»;
• регулярно оцінювати ефективність підтримки разом із командою супроводу та батьками й за потреби коригувати ІПР.

«Але найголовніше — пам’ятати, що інклюзія починається не з назви групи, а з усунення бар’єрів, які заважають дитині навчатися, розвиватися та брати участь у житті закладу дошкільної освіти. Тому важливо говорити не лише про інклюзивне навчання, а й про те, як забезпечити доступність і належні умови для кожної дитини — незалежно від того, чи відвідує вона інклюзивну групу, спеціальну групу чи спеціальний дитячий садок», — підсумувала Ольга Рибак.

Фото з Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.