Платні послуги в садочках, ненормований робочий день вихователів та відпрацювання на групі — відповідаємо на актуальні запитання від педагогів дошкілля

Реформа дошкілля отримала новий імпульс після ухвалення Закону України «Про дошкільну освіту». Він зумовив фундаментальні зміни в нормативній базі, що регулює діяльність закладів дошкільної освіти (ЗДО). Із 1 січня 2025 року набирають чинності положення цього закону, які пропонують нову архітектуру робочого часу, передбачають фінансову автономію та дебюрократизацію освітнього процесу.

З огляду на законодавчі зміни, педагогинь/ів дошкілля цікавить:

• хто тепер має оплачувати їхній медогляд; 
• чи зобов’язаний/а директор/ка працювати вихователем / вихователькою;
• який робочий час педагогів/инь за новим законом; 
• чи законні перезмінки та як їх ураховують в оплаті робочого часу;
• як платні послуги в дитсадку пов’язані із зарплатами вихователів/ок; 
• як зменшити паперову бюрократію.

«Вчися.Медіа» звернулося по роз’яснення до Володимира Божинського, юриста, наукового співробітника навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Нагадаємо: нещодавно редакція започаткувала нову рубрику — «Година з експертом (або експерткою)», у межах якої організовує онлайн-зустрічі з фахівцями та фахівчинями, а також готує письмові юридичні пояснення, щоб разом шукати відповіді на наболілі питання освітянства. Свої запитання можете поставити за лінком або через кнопку «Напишіть нам» на сайті «Вчися.Медіа». Ми неодмінно прокоментуємо їх письмово або обговоримо під час онлайн-зустрічей з експертами чи експертками.

💭 Чи правомірне відсторонення від роботи педагога / педагогині ЗДО в разі непроходження медогляду? Педагог/иня відмовився/лася проходити черговий медогляд власним коштом. Що робити — позиватися до суду?

Питання про медичні огляди працівників/ць освіти — найбільш дискусійне у відносинах між працівником/ицею, адміністрацією закладу та засновником (місцевою владою). Дуже часто фінансування та організацію попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів покладають виключно на роботодавця. Це передбачають стаття 169 Кодексу законів про працю України (КЗпП) та стаття 17 Закону України «Про охорону праці». Законодавець визначає це як виключний обов’язок власника або уповноваженого ним органу.

Примус педагогів/инь до оплати медичних послуг власним коштом з обіцянкою (або без неї) відшкодування є прямим порушенням трудового законодавства. Аргументи про «брак бюджетних коштів» не мають юридичної сили в трудовому спорі, оскільки реалізація конституційного права на працю та охорону здоров’я не може залежати від бюджетного дефіциту. Аналогічна й позиція освітньої омбудсменки Надії Лещик: перекладання цих витрат на працівника/цю є виявом дискримінації та порушує соціальні гарантії.

Відсторонення можливе лише в разі ухилення від проходження медогляду (стаття 46 КЗпП). Відмова платити власні кошти — це правомірна позиція працівника/ці. Юридична кваліфікація дій працівника/ці як «ухилення» можлива лише за умови, що роботодавець створив усі належні умови для огляду, наприклад:

• уклав договір із закладом охорони здоров’я; 
• забезпечив оплату послуг; 
• видав наказ та направив працівника/цю у визначений час до медичного закладу.

Якщо працівник/ця готовий/а пройти огляд, але відмовляється оплачувати його самостійно, у його / її діях немає вини. Отже, дисциплінарна відповідальність або відсторонення є неправомірними через брак складу правопорушення. 

Варто продемонструвати та зафіксувати цю готовність, наприклад, подати на ім’я директора заяву такого змісту: «Готовий / готова пройти медогляд, тому прошу надати направлення та забезпечити його оплату згідно зі ст. 169 КЗпП». Якщо ж все-таки не допустять до роботи, вимагайте письмовий наказ про відсторонення. 

Потім надішліть скарги до Держпраці, Служби освітнього омбудсмена й позивайтеся до суду. Він має визнати наказ незаконним та зобов’язати роботодавця виплатити вам середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП), тож ви одержите зарплату за ті місяці, у які були незаконно відсторонені.

Читайте також:

Як учительству захищати свої права? Розмова з освітньою омбудсменкою Надією Лещик

💭Із директора/ки ЗДО зняли три години роботи вихователем/кою в групі. Заклад малокомплектний у сільській місцевості. Робочий час вихователя/ки до 14:00 (шість годин). Відділ освіти примушує директора/ку безплатно працювати в групі, аргументуючи, що ми й так не завантажені роботою. Як законно вплинути на протиправні дії керівника відділу освіти?

Із 1 січня 2025 року робочий час директора/ки ЗДО становить 35 годин на тиждень на одну тарифну ставку. Це положення статті 26 Закону «Про дошкільну освіту» вступає в колізію з тривалою практикою залучення директорів/ок до безплатної або частково оплачуваної роботи вихователями.

Вимога про відпрацювання трьох годин у групі без додаткової оплати, як правило, базується на примітці 3 до п. 11 Інструкції № 102. Вона передбачала зарахування цієї роботи до окладу директора/ки ЗДО, але:

• Інструкцію № 102 застосовують лише в частині, що не суперечить наказу МОН № 557 (від 26 вересня 2005 року). До того ж давно діють схеми тарифних розрядів посад (оклади) для керівників ЗДО, затверджені в додатку 9 до наказу МОН № 557 зі змінами, де такої вимоги немає; 
• наказ МОН України № 844 «Про затвердження Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти» від 12 червня 2025 року визнає таким, що втратив чинність, попередній наказ № 1055.

Отже, норма про обов’язкове відпрацювання трьох годин у групі втратила чинність. Із 1 вересня 2025 року директор/ка не зобов’язаний/а виконувати роботу вихователя/ки в межах свого основного робочого часу. Крім цього, роботодавець не має права вимагати виконання роботи, не обумовленої в трудовому договорі. Якщо в посадовій інструкції, яку ви підписали, немає пункту «щоденна робота в групі», така вимога необґрунтована.

Як це зробити:

• подайте лист роботодавцю (це зафіксує вашу незгоду й змусить дати письмову відповідь) щодо наказу (вимоги) працювати три години в групі без додаткової оплати. Обґрунтуйте в ньому можливість виконувати управлінські обов’язки (35 годин за законом «Про дошкільну освіту») за вирахуванням 15 годин роботи в групі; 
• повідомте, що не згодні виконувати роботу, не передбачену посадовою інструкцією та не оплачувану відповідно до тарифікації; 
• залежно від результатів листування ухвалюйте рішення щодо оскарження дій роботодавця. Зазвичай це скарга на примус до безоплатної роботи в Держпраці та заява про порушення прав керівника/ці закладу освіти до Служби освітнього омбудсмена.

💭 У зв’язку з новим Законом України «Про дошкільну освіту» є рішення про зміну режиму роботи закладу з дев’яти до восьми годин, тобто з 8:00 до 16:00. Керівництво громади примушує директора/ку закладу працювати до 17:00, щоб не було скарг від батьків.

До кого звертатися щодо годин, якщо директор/ка замінює вихователя/ку, оскільки ті години ніхто не оплачує, тому що тебе поставили на 1,5 ставки? Керівництво сказало, що не може більше заплатити, тому що за законом так. Як можна себе захистити, якщо нас фінансує місцевий бюджет?

Відповідно до статті 26 закону «Про дошкільну освіту», для керівників/иць закладів дошкільної освіти встановлена скорочена тривалість робочого часу — 35 годин на тиждень. Зазначена норма є імперативною та має вищу юридичну силу порівняно з рішеннями чи розпорядженнями органів місцевого самоврядування.

• За п’ятиденного робочого тижня встановлена законом норма становить сім годин робочого часу на день (35 годин на п’ять робочих днів). 
• У разі встановлення режиму роботи з 8:00 до 16:00 за наявності передбаченої законодавством перерви для відпочинку та харчування, що триває одну годину, фактична тривалість робочого часу становить сім годин на день, що повністю відповідає вимогам закону. 
• Вимога про перебування на робочому місці до 17:00 збільшує тривалість робочого дня до восьми годин, а загальну тривалість робочого тижня — до 40 годин, що суперечить нормам статті 26 закону «Про дошкільну освіту».

Крім того, згідно зі статтею 23 зазначеного закону, від працівників/иць освіти не можна вимагати виконання роботи, не передбаченої в умовах трудового договору або контракту. Обов’язкове перебування на робочому місці понад установлену законодавством норму робочого часу без належних правових підстав не відповідає вимогам трудового законодавства.

Зверніть увагу, що позиція про нібито чинну заборону для керівників/иць закладів освіти працювати за сумісництвом або здійснювати заміну понад 1,5 ставки ґрунтувалася на нормативно-правових актах, які втратили чинність. Раніше такі обмеження передбачали постанова Кабінету Міністрів України № 245 від 4 березня 2015 року та наказ № 43 від 28 червня 1993 року, але Уряд скасував ці нормативні акти в листопаді 2022-го.

Наразі законодавство України не містить норм, які б обмежували керівників/иць закладів дошкільної освіти в можливості виконувати роботу за сумісництвом або замінювати тимчасово відсутніх працівників/иць понад 1,5 ставки.

• Відповідно до статті 94 КЗпП, оплату праці здійснюють за виконану роботу. У разі залучення працівника/ці до виконання додаткових трудових обов’язків або заміни іншого/ої працівника/ці таку роботу обов’язково треба оплатити в установленому законодавством порядку. 
• Відмова в оплаті фактично виконаної роботи з посиланням на нечинне обмеження щодо «ліміту ставок» не має правових підстав і суперечить вимогам трудового законодавства.

Захищати свої права завжди доцільно через офіційне листування.

• Якщо директор/ка ЗДО тимчасово замінює працівників/ць, яких немає на роботі, це потребує належного оформлення.
• Самостійне визначення директором/кою обсягу власного додаткового навантаження та нарахування оплати можна розглядати як конфлікт інтересів.
• Щоб уникнути таких ризиків, перед кожним випадком заміни доцільно звертатися до уповноваженого органу управління освітою з письмовою службовою запискою із проханням надати дозвіл на виконання заміни, якщо інших працівників/ць немає на роботі з певних причин.

Варто подати до органу управління освітою офіційну заяву з вимогою:

• обґрунтувати письмово необхідність перебування на робочому місці до 17:00 з урахуванням норм статті 26 закону «Про дошкільну освіту», яка встановлює 35-годинний робочий тиждень;
• здійснити оплату за фактично проведені заміни із посиланням на брак законодавчих обмежень щодо сумісництва та виконання додаткової роботи.

💭 Скільки годин працює вихователь/ка ЗДО — 30 чи 33? Нам спочатку додали одну годину, потім ще 35 хв, сказали, що це перезмінка. Цікаво, чи є таке поняття, як «перезмінка», і чи законно нам її додали? Чи можна методичний час відпрацьовувати поза межами ЗДО?

Згідно зі статтею 26 закону «Про дошкільну освіту», норма робочого часу вихователя/ки закладу дошкільної освіти на одну тарифну ставку становить 30 годин на тиждень, із яких:

• 25 годин — педагогічне навантаження, тобто безпосередня робота з дітьми;
• п’ять годин — інша педагогічна діяльність (методична, організаційна, підготовча робота).

Тож 33 години робочого часу на тиждень не є базовою нормою для вихователя/ки, а виникає лише за умови роботи понад одну тарифну ставку. Зокрема, для вихователів/ок інклюзивних груп із підвищеним педагогічним навантаженням застосовують пропорційний перерахунок:

• якщо педагогічне навантаження становить 27,5 годин на тиждень (що відповідає 1,1 ставки), повний робочий час визначають так: 27,5 / 25 × 30 = 33 години;
• тоді 33 години є нормою робочого часу для 1,1 ставки, а для однієї ставки встановлена норма залишається на рівні 30 годин.

Щодо часу на передачу зміни між вихователями (так званої «перезмінки»), то раніше відповідні положення містили Типові штатні нормативи, затверджені наказом МОН № 1055 від 12 червня 2025 року, які втратили чинність із 1 вересня 2025-го. Про передачу зміни також ідеться в чинних Типових штатних нормативах закладів дошкільної освіти, що затверджені наказом МОН № 844 від 12 червня 2025 року, зокрема згаданий час «перезмінки» врахований у формулах цього наказу.

З огляду на це, час, необхідний для передачі зміни між вихователями/ками, є складовою їхнього робочого часу та входить до оплачуваного педагогічного навантаження. Зазвичай перезмінки тривають 20–30 хвилин щоденно. Якщо адміністрація вимагає, щоб працівник/ця перебував/ла в закладі понад установлену норму робочого часу, зокрема зобов’язує приходити раніше або залишатися довше без належної оплати чи компенсації іншим часом відпочинку, це не відповідає вимогам трудового законодавства.

Стаття 26 закону «Про дошкільну освіту» передбачає поділ робочого часу вихователя на 25 годин роботи з дітьми та п’ять годин іншої педагогічної діяльності. Законодавство не зобов’язує виконувати зазначені п’ять годин методичної та організаційної роботи виключно в приміщенні закладу дошкільної освіти.

Міністерство освіти і науки України рекомендує створювати умови для виконання іншої педагогічної діяльності, зокрема дистанційно (про це йдеться в листі № 1/19021–25 «Про створення сприятливих умов праці педагогам закладів дошкільної освіти» від 12 вересня 2025 року).

Конкретний порядок і місце виконання методичної роботи мають визначати Правила внутрішнього трудового розпорядку закладу дошкільної освіти. Якщо вони передбачають, що виконувати цю роботу можна за межами ЗДО, працівник/ця має право здійснювати її дистанційно.

Читайте також:

Заклади освіти не мають створювати бюрократичні перешкоди для доступу дітей до навчання

💭 Як обстоювати права на зменшення паперової бюрократії в ЗДО, щоб не переписувати вже написані плани та режимні моменти?

Законодавство не вимагає від вихователів/ок щоденного детального переписування в календарні плани незмінних режимних процесів (умивання, харчування, одягання тощо). Це вияв застарілої практики організації діловодства.

Наказ Міністерства освіти і науки України № 711 від 9 травня 2025 року затверджує нову Примірну інструкцію з діловодства в закладах дошкільної освіти, що замінює попередню Інструкцію, затверджену наказом МОН № 1059 від 1 жовтня 2012 року.

Нова Інструкція не містить обов’язкового вичерпного переліку документів, які зобов’язаний/а вести вихователь/ка. Згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції, заклади освіти організовують діловодство згідно з інструкцією з діловодства або порядком документообігу, які розробляють на основі цієї Інструкції та які затверджує керівник/ця закладу освіти.

Тож законодавство більше не встановлює імперативних вимог щодо конкретного змісту або форми календарного планування, а надає закладу освіти право самостійно визначати оптимальний обсяг та структуру документації.

Відповідно до статті 31 КЗпП роботодавець не має права вимагати від працівника/ці виконання роботи, яка не передбачена в трудовому договорі.

Професійний стандарт вихователя передбачає володіння компетентностями з планування та організації освітнього процесу, але не встановлює обов’язку здійснювати надмірне та формальне переписування однотипних текстів.

Щоб правомірно перейти до раціонального ведення документації, доцільно використовувати внутрішні управлінські рішення закладу освіти.

Для цього можна застосувати такий алгоритм дій:

• розробити циклограму або інший узагальнений документ, у якому описані постійні режимні моменти та порядок їх організації;
• винести на розгляд педагогічної ради питання про затвердження нової форми календарного планування;
• ухвалити педагогічною радою рішення про використання в планах посилань на циклограму замість щоденного детального переписування незмінних процесів;
• оформити відповідне рішення як протокол педагогічної ради та ввести його в дію через наказ керівника/ці закладу.

Рішення педагогічної ради, затверджене наказом керівника/ці, обов’язкове для виконання в межах закладу дошкільної освіти та створює належну правову підставу для використання нових підходів до планування.

Якщо адміністрація закладу далі вимагає вести документацію в застарілому або надмірному обсязі, працівник/ця має право:

• покликатися на положення закону «Про дошкільну освіту», який гарантує педагогічним працівникам/цям академічну свободу, зокрема у виборі форм і способів планування освітнього процесу;
• надавати письмові пояснення про те, що здійснює планування згідно з рішенням педагогічної ради та за вимогами професійного стандарту;
• звертатися по захист порушених прав до Служби освітнього омбудсмена або інших уповноважених органів у разі тиску чи примусу до виконання надмірної та необґрунтованої роботи.

Отже, педагогічна рада ЗДО може ухвалити рішення про сучасні форми планування, що оптимізує ведення документації та дасть змогу відмовитися від дублювання незмінних відомостей. Такий підхід відповідає законодавству та принципам раціональної організації праці в закладі дошкільної освіти.

💭Додаткові освітні (платні — ред.) послуги в ЗДО: який відсоток для працівників/иць за надані послуги та як забезпечити надходження коштів для забезпечення освітньої діяльності в групі?

Порядок надання додаткових платних освітніх послуг у закладах дошкільної освіти та розподілу одержаних від них коштів визначає закон «Про дошкільну освіту». Зазначені норми мають пряму дію та є обов’язковими для застосування незалежно від рішень органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 50 згаданого закону, кошти, одержані закладом дошкільної освіти від надання платних освітніх послуг, треба обов’язково розподілити в такій пропорції:

• 70 % — на оплату праці та заохочення працівників/ць, які безпосередньо забезпечують надання відповідних послуг; 
• 30 % — на розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти.

Зазначені 70 % формують фонд оплати праці, який включає:

• нарахування заробітної плати педагогічним та іншим працівникам/цям, залученим до надання послуг;
• нарахування та сплату єдиного соціального внеску;
• премії та інші стимулювальні виплати, що можна здійснювати коштом цього фонду згідно з положеннями про оплату праці.

Оплату праці за надані платні послуги здійснюють виключно в безготівковій формі з дотриманням вимог бюджетного законодавства та через органи Державної казначейської служби України.

Читайте також:

Які платні послуги можуть надавати дитсадки та що залишиться безплатним

Кошти, що спрямовують на розвиток матеріально-технічної бази, є надходженнями спеціального фонду закладу дошкільної освіти, їх обліковують на єдиному казначейському рахунку закладу.

Для забезпечення прозорого та цільового використання зазначених коштів на потреби конкретної групи або напряму діяльності доцільно впровадити внутрішні механізми управлінського обліку, зокрема:

1. затвердити в локальному нормативному акті закладу (Положенні про надання платних освітніх послуг) порядок, за яким 30 % коштів, одержаних від надання послуг у конкретній групі, першочергово спрямовують на покращення її матеріально-технічної бази;
2. вести бухгалтерський облік надходжень від платних послуг у розрізі окремих груп або видів послуг через застосування аналітичного обліку;
3. витрачати кошти на підставі письмових звернень педагогічних працівників/ць щодо придбання необхідного обладнання, матеріалів або інвентарю для забезпечення освітньої діяльності у відповідній групі;
4. проводити закупівлю товарів та послуг у встановленому законодавством порядку з подальшим їх оприбуткуванням та закріпленням за матеріально відповідальними особами.

Застосування зазначеного порядку дає змогу забезпечити прозорий зв’язок між обсягом наданих платних послуг та реальним покращенням умов освітнього процесу в конкретних групах.

Отже, працівники/ці, які безпосередньо надають платні освітні послуги, мають гарантоване законом право на одержання оплати праці та стимулювальних виплат у межах 70 % від суми надходжень.

Кошти в розмірі 30 % від доходу треба спрямувати на розвиток матеріально-технічної бази закладу, а їх цільове використання можуть забезпечувати затверджені внутрішні процедури та письмові звернення педагогічних працівників/ць.

Дотримання таких вимог забезпечує законність, прозорість та ефективність використання коштів від платних освітніх послуг у закладах дошкільної освіти.

Фото Canva