Реформа професійної освіти в Україні: Сергій Бабак розповів, що змінить новий законопроєкт

В Україні вперше з 1998 року оновлять Закон «Про професійно-технічну освіту». На його заміну підготували новий законопроєкт, над яким працювали п'ять років і який вже чекає на ухвалення в другому читанні. Про це повідомив у своєму телеграм-каналі Сергій Бабак, очільник парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Він також розповів, які саме оновлення чекають на студентів/ок, педагогів/инь і роботодавців.

Сергій Бабак зауважив, що документ фактично прибирає з лексикону поняття «ПТУ», «бурса». Їм на зміну прийде «професійний коледж» — сучасний освітній простір, який має актуальні програми, розроблені спільно з роботодавцями, та сучасну матеріальну базу.

Крім того, за його словами, у фокусі має бути не система як така, а людина: студент/ка, викладач/ка, роботодавець. Зокрема, вперше в законі про профосвіту з’являться такі поняття, як:

• автономія закладу освіти;
• академічна мобільність студента;
• індивідуальна освітня траєкторія;
• асистент студента.

Сергій Бабак також розповів, що новий законопроєкт є відповіддю на низку викликів. Серед них: 

• дефіцит кваліфікованих працівників/ць, адже українська економіка давно відчуває нестачу фахівців/чинь із реальними практичними навичками;
• потреба бізнесу в кадрах «тут і зараз»;
• післявоєнна інтеграція громадян — тисячі українців/ок після служби або втрати роботи потребують швидкого повернення на ринок праці, а перекваліфікація через профосвіту може бути найкоротшим шляхом.

«Новий Закон фактично ставить професійну освіту на один щабель із вищою. Він позбавляє її статусу “освіти другого сорту”. Десятиліттями (на жаль, так склалося) профосвіта стереотипно вважалася запасним варіантом для тих, хто “не потрапив у ЗВО”. Це був наслідок радянської та пострадянської культури, яку настав час подолати. І ми заклали перший фундаментальний камінь у цю зміну», — наголосив нардеп.

Сергій Бабак також розповів, що однією з головних змін є «позбавлення профосвіти від обов’язкових шкільних предметів». Адже стара модель змушувала студентів/ок проходити загальноосвітню програму (математику, українську літературу тощо) навіть якщо людина вже здобула середню освіту. Новий закон скасовує цю вимогу. Це дає:

• можливість створення короткострокових програм — фах можна буде здобути за 3–9 місяців, а не 2–3 роки;
• навчання лише за фахом без зайвих предметів;
• доступність для дорослих, незалежно від віку чи попередньої освіти.

«Для дорослих це шанс швидко перекваліфікуватися і повернутися на ринок праці», — наголосив Бабак.

Ще однією важливою інституційною зміною, за словами очільника комітету ВРУ, є вилучення повноважень закладів самостійно оцінювати студентів/ок. Замість цього:

• запровадять систему кваліфікаційних центрів — незалежних установ, що проводять підсумкову атестацію;
• ваучери на оцінювання — студент/ка отримуватиме спеціальний документ, за яким проходитиме фінальну оцінку поза межами закладу, де навчався/лася.

Як додав Сергій Бабак, це дасть змогу:

• мінімізувати можливість «домовлятися» чи «прикривати своїх» у системі;
• підвищити довіру роботодавців до кваліфікаційного рівня випускника/ці;
• встановити єдиний стандарт якості підготовки фахівців.

Крім того, заклади зможуть отримати статус центру професійної досконалості. Його надаватимуть профтехам, які:

• розробляють інноваційні програми;
• тісно співпрацюють з бізнесом;
• є «хабом» для підготовки фахівців регіону.

«Свого роду професійний хаб, який має вплив на розвиток економіки, як колись мали лише університети. Ідея проста: створити у кожному регіоні сильні професійні коледжі, які не просто «випускають студентів», а реально допомагають галузям розвиватися, залучають інвестиції, готують кадри нового рівня. І тут вже мова йде про стратегічну роль професійної освіти у розвитку областей та країни загалом», — наголосив нардеп.

Крім того, як додав Сергій Бабак, уперше на законодавчому рівні закріплять обов’язкову участь бізнесу в управлінні закладами професійної (професійно-технічної) освіти. Працюватиме це так:

• кожен заклад матиме наглядову раду, до якої входитимуть представники/ці бізнесу (зокрема ті, хто вже співпрацює з профтехом);
• бізнес отримає реальний вплив на навчальні програми, зможе ініціювати появу нових спеціальностей;
• підприємства зможуть впроваджувати дуальну освіту, надавати обладнання, місця практики, робочі проєкти.

«А це говорить і про перегляд навчальних програм, впровадження нових спеціальностей, оновлення змісту освіти відповідно до того, що справді потрібно економіці. Та головне, просто цікаво студентам. Те, що їм знадобиться у житті та для майбутньої професії», — наголосив Сергій Бабак.

Фото з фейсбук-сторінки Дмитра Завгороднього