Шолом Гідності проти масок нейтральності: кейс Владислава Гераскевича на Олімпіаді-2026

Учителі й учительки історії в Україні — це ті, хто не лише пояснюють факти минулого, а й допомагають учням та ученицям знайти координати правди в хаосі сучасного світу. Війна за виживання триває не лише на полі бою, а й у кожному заголовку іноземних медіа, на кожній міжнародній трибуні — і навіть на льодових трасах Зимової Олімпіади.

Олімпійські ігри-2026 у Мілані для українців та українок припинили бути просто спортивним змаганням, коли «нейтральність» стала зручною ширмою для байдужості.

Дискваліфікація українського скелетоніста Владислава Гераскевича через «шолом пам’яті» — це не просто порушення технічного регламенту МОК (Міжнародного олімпійського комітету). Це болюче зіткнення двох світів: світу бюрократичних правил, що прагнуть «спорту поза політикою», та світу України, де життя людей, зокрема спортсменів і спортсменок, щодня обривають російські ракети. І вшанувати пам’ять загиблих колег — це не «політична пропаганда», а базове людське право, яке Україна сьогодні обстоює перед усім світом.

У цьому матеріалі розберемо, чому вчинок одного атлета важить більше за десяток золотих медалей; навчимося бачити маніпуляції в текстах світових медіагігантів; зрозуміємо: коли йдеться про виживання нації, тиша — це капітуляція. 

Після уроку учні та учениці зможуть:

• аналізувати медіатексти на предмет прихованих маніпуляцій та «розмивання відповідальності»; 
• аргументувати власну позицію щодо співвідношення універсальних людських цінностей та бюрократичних правил; 
• проводити паралелі між історичними подіями та сучасністю, пояснюючи тяглість боротьби за права людини в спорті.

Аналіз статті CNN («Ukrainian skeleton athlete withdrawn from Olympics over helmet») є ідеальним тренажером для критичного мислення.

Проблема: у статті вжито конструкцію «атлети, вбиті на війні» (killed in the war), але не названо, хто саме їх убив. Це створює враження, що війна — стихійне лихо без «автора».

Глосарій маніпуляцій: маніпуляція замовчуванням — приховування імені агресора (росії) для створення ілюзії «конфлікту без винних».

Завдання для учнів та учениць: порівняйте текст CNN із матеріалом CBS News або Associated Press.

Запитання: які медіа прямо вказують на росію як на причину смерті спортсменів, зображених на шоломі?

Термінологічна вправа: замініть у тексті «conflict» на «invasion», а «political message» на «act of commemoration» (акт вшанування). Як змінюється емоційний тон?

Важливо показати учням та ученицям, що Україна не «руйнує спорт», а продовжує світову традицію боротьби за людську гідність.

Обʼєднайте клас у групи. Кожна група має відповісти на ці запитання після опрацювання джерел:

1. Яку несправедливість намагався підсвітити атлет? 
2. Якими були жест / дія? (Що саме він зробив?) 
3. Реакція МОК: як організатори покарали атлета тоді? 
4. Вердикт історії: чи вважаємо цей вчинок успішним сьогодні? Чому?

Контекст: Гітлер планував використати Ігри, щоб довести перевагу «арійської раси». На стадіонах панувала нацистська символіка.

Дія: афроамериканець Джессі Овенс виграв чотири золоті медалі. Коли він переміг у стрибках у довжину німця Луца Лонга, вони разом пройшлися стадіоном, демонструючи дружбу.

Аналіз: Гітлер відмовився тиснути руку Овенсу. Але весь світ побачив, що «расова теорія» — це фейк.

Джерело: Olympic.com — Jesse Owens

___________________________________________________________________________

Контекст: у США панувала жорстка дискримінація темношкірих. За кілька місяців до Ігор було вбито Мартіна Лютера Кінга.

Дія: під час гімну США Томмі Сміт (золото) та Джон Карлос (бронза) підняли кулаки в чорних рукавичках і схилили голови.

Аналіз: їх негайно виключили з Олімпійського селища й дискваліфікували пожиттєво. У США їх цькували роками. Проте сьогодні їм встановлено пам’ятник у Каліфорнії, а їхній жест вважають найвизначнішим протестом в історії спорту.

Джерело: The Guardian: Black Power salute

___________________________________________________________________________

Контекст: лютий 2022 року, росія стягнула війська до кордонів України. Світ завмер у тривозі, але МОК закликав «не політизувати».

Дія: після свого заїзду Владислав Гераскевич підійшов до камери та розгорнув аркуш паперу з написом «No War in Ukraine» («Ні війні в Україні»).

Аналіз: МОК заявив, що не каратиме Владислава, бо це «заклик до миру», а не політика. Але через 12 днів росія почала повномасштабне вторгнення. Жест Владислава став першим гучним протестом українського спорту в новій реальності.

Джерело: Суспільне Спорт: Гераскевич і плакат у Пекіні

Владислав Гераскевич відмовився зняти шолом із портретами 24 убитих колег-атлетів, знаючи, що це коштуватиме йому виступу.

Аргументи сторін: 

• МОК (Правило 50): «Заборона будь-якої політичної, релігійної чи расової пропаганди». 
• Владислав Гераскевич: «Це не політика, це моє життя і пам’ять про моїх друзів».

Правовий контекст: порівняйте Правило 50 Олімпійської хартії зі Статтею 19 Загальної декларації прав людини (свобода переконань). Чи може статут організації забороняти вшанування жертв війни?

Контекст втрат: використайте дані проєкту «Янголи спорту», щоб нагадати: за шоломом стоять понад 660 реальних життів українських атлетів.

• X (Twitter) Владислава Гераскевича: читання першоджерела — маніфесту атлета. 
• The Athletic / New York Times: аналіз того, як світова спортивна спільнота реагує на дискваліфікацію. 
• Суспільне Спорт: Список загиблих атлетів: використайте ці дані для усвідомлення масштабу трагедії (понад 660 імен).

Аналітичні центри:

• Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки: матеріали про те, як рф використовує спорт у пропаганді;
• StopFake: для аналізу фейків навколо дискваліфікації українських атлетів.

Офіційні документи:

• Олімпійська хартія (Rule 50): для роботи з текстом «закону» (англійською для інтегрованих уроків).

Відеоматеріали:

• YouTube-канал «Бомбардир» або «Суспільне Спорт»: інтерв’ю з атлетами, які пояснюють свою позицію.

Читайте також:

Гідність — базова цінність: про що говорити з учнівством у День Гідності та Свободи? Методичні розробки й поради

Запропонуйте учням та ученицям створити дизайн власного «символу пам’яті» або спортивного атрибута, який би без слів розповідав світові про Україну. Яке гасло вони б там розмістили, знаючи про ризик дискваліфікації?

• Протидія гібридному впливу: росія використовує «нейтральний статус» своїх атлетів як форму «м’якої сили». Виступи українців та українок — єдиний спосіб розбити цей фасад. 
• Формування нових стандартів: Україна сьогодні створює прецедент: пам’ять про жертв війни росії проти України не можна вважати «політикою». Це питання прав людини. 
• Виховання суб’єктності: учень / учениця має бачити, що навіть одна людина (спортсмен на старті) може змінити світовий порядок денний, якщо має тверді цінності.

Ми маємо усвідомити: медаль, завойована ціною мовчання про вбивства друзів і колег, важить значно менше, ніж дискваліфікація за правду. Вчинок Владислава Гераскевича — це не програш атлета, а перемога Громадянина. Сьогодні Україна вчить світ, що «нейтральність» у часи війни за власне виживання є формою співучасті, а справжня Гідність не має терміну придатності та не боїться бюрократичних заборон.

Фото Getty Images/Robert Michael, REUTERS/Annegret Hilse 

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер