Як написати підручник чи модельну програму? Розповідаємо про навчання в «Школі авторів»

Восени минулого року Міністерство освіти і науки спільно з Українським інститутом розвитку освіти оголосили старт онлайн-навчання «Школа авторів». До першої хвилі долучилися 570 учасників та учасниць. Нині стартує новий набір: навчання триватиме з 2 до 20 лютого 2026 року. Зареєструватися можна за посиланням (реєстрація доступна до 1 лютого). 

Програма орієнтована на чинних і майбутніх авторів та авторок, педагогів/инь-практиків, науковців/иць й експертів/ок з усіх галузей освіти, які під час навчання зможуть опанувати ефективні інструменти у сфері творення підручників та модельних навчальних програм.

У цьому матеріалі «Вчися.Медіа» розповідає:

  • яку мету має програма;
  • які теми вивчають учасники та учасниці;
  • які враження вони мають;
  • як загалом змінюється підручникотворення в Україні.

ЧОМУ ВИНИКЛА ПОТРЕБА СТВОРИТИ «ШКОЛУ АВТОРІВ»?

«Школа авторів» з’явилася в межах політики Міністерства освіти і науки «Освіта для життя». Вона покликана підсилити реформу Нової української школи та передбачає втілення нових концепцій для дев’яти освітніх галузей, розповідає Катерина Молодик, координаторка розроблення змісту освіти в Офісі впровадження НУШ при МОН. На основі цих концепцій оновлюватимуть освітні й навчальні програми, підручники, курси підвищення кваліфікації та освітні простори.

(Про особливості цієї політики «Вчися.Медіа» розповідало в матеріалі за посиланням — ред.).

Катерина Молодик, координаторка розроблення змісту освіти в Офісі впровадження НУШ

Перш ніж запроваджувати політику «Освіта для життя», міністерство проводило опитування серед учительства, батьківства та учнівства, щоб зібрати зворотний зв’язок щодо всіх освітніх галузей. За словами Катерини Молодик, у межах опитування виявили кілька повторюваних запитів:

  • перевантаженість модельних навчальних програм, через що діти не завжди встигали опанувати весь зміст;
  • неузгодженість між програмами та підручниками, у яких різні автори/ки;
  • інформація в підручниках, яка не завжди відповідає інтересам і запитам сучасного учнівства тощо.

«Очевидно, що для якісної реалізації реформи треба переглянути підхід до створення, експертизи, апробації підручників та модельних навчальних програм. А для цього потрібне системне навчання їхніх авторів та авторок», — пояснює Катерина Молодик.

Як додає Ірина Сітькова, начальниця відділу змісту освіти УІРО (жовтень — грудень 2025 року), під час реформи НУШ оновили чимало освітніх документів (державні стандарти, типові й модельні навчальні програми). Отже, потрібно актуалізувати ці знання серед авторів / авторок навчальної літератури та програм: без розуміння нормативних документів важко рухатися далі.

«Також слід врахувати, що сьогодні освіта поступово відходить від знаннєвої парадигми й зосереджується на формуванні компетентностей, які можна застосувати в реальному житті. У світі, де доступ до інформації практично необмежений, ключовим стає не запам’ятовування фактів, а вміння мислити, діяти й бути функціональним поза межами школи.

Саме такі підходи потрібно закладати в сучасних підручниках і навчальних матеріалах, адже мета освіти — не підготувати до життя колись, а бути його органічною частиною вже сьогодні», — акцентує Ірина Сітькова.

Ірина Сітькова, начальниця відділу змісту освіти УІРО (жовтень — грудень 2025 року)

Тож «Школа авторів» навчає створювати освітній контент, який відповідатиме сучасним викликам і потребам українського суспільства.

«Ми прагнемо, щоб спільнота авторів та авторок модельних програм і підручників зростала, була простором взаємної підтримки й обміну досвідом», — наголосила Катерина Молодик.

ЯК ПРОХОДИТЬ НАВЧАННЯ В «ШКОЛІ АВТОРІВ»?

Навчання, яке реалізує УІРО спільно з МОН, охоплює три категорії учасників та учасниць:

  • чинні авторські колективи, які вже мали досвід у написанні підручників та програм. «Для нас було принципово пропрацювати з ними зворотний зв’язок, який зібрали під час опитувань: типові помилки, виклики, точки зростання, щоб уже в подальшій роботі нові матеріали створювали за концепцією НУШ», — пояснює Катерина Молодик;
  • потенційні автори/ки й авторські колективи, які хотіли б долучитися до підручникотворення, але раніше ніколи не писали ні програм, ні підручників. Наразі, за словами спікерок, в Україні практично ніде цього не вчать. Тож «Школа авторів» покликана дати розуміння основних процесів і ключові знання у цій сфері;
  • педагоги/ині-практики, науковці/иці та експерти/ки з усіх освітніх галузей (щоб краще зрозуміти, як працює система підручникотворення в Україні).

«Додам, що вчителі й учительки також можуть створювати свої підручники та програми. “Школа авторів” якраз дає базову підготовку й розуміння того, як це зробити якісно», — наголошує Катерина Молодик.

До «Школи авторів» можуть долучитися як автори/ки з досвідом, так і без

Навчання першої когорти учасників та учасниць тривало півтора місяця й проходило в онлайн-форматі (зустрічі відбувалися двічі на тиждень). За цей час учасники/ці прослухали лекції різних спікерів/ок на такі теми:

  • державні стандарти освіти та їхня реалізація в модельних навчальних програмах і підручниках;
  • концептуальні засади всіх освітніх галузей та їхнє практичне застосування;
  • особливості типових освітніх програм і вимоги до модельних навчальних програм;
  • створення освітнього контенту відповідно до концепцій освітніх галузей;
  • синхронізація модельних навчальних програм із різних предметів та освітніх галузей;
  • внутрішньогалузева та міжгалузева інтеграція;
  • робота із цифровим конструктором навчальних програм;
  • сучасні підходи до оцінювання в модельних навчальних програмах і підручниках;
  • порядок надання грифів модельним навчальним програмам і навчальній літературі;
  • критерії експертизи навчальних програм та підручників;
  • антидискримінаційна експертиза;
  • особливості навчальної літератури для дітей з особливими освітніми потребами.

«Окремий блок був присвячений універсальному дизайну підручників, зручному для всіх дітей. Насамперед ішлося про зрозумілу мову завдань, подання інформації в різних форматах: текстовому, візуальному, аудіальному. Значну увагу приділяли мові навчальної літератури. Авторам-початківцям пояснювали, як вийти на контакт із видавцями, як пройти експертизу тощо», — ділиться Ірина Сітькова.

Загалом програма поступово веде учасників та учасниць від розуміння базових документів до практичних інструментів зі створення підручників і модельних навчальних програм, акцентує співрозмовниця.

ЩО КАЖУТЬ УЧАСНИЦІ ПРО «ШКОЛУ АВТОРІВ»

До того, як взяти участь у «Школі авторів», Ніна Скочко, учителька української мови та літератури, активно працювала над створенням інтегрованих курсів та курсів за вибором для Профільної реформи. Оскільки старша школа змінюється, то постала потреба в написанні нових модельних навчальних програм. Саме з таким запитом освітянка прийшла на навчання.

Ніна Скочко

Ніна Скочко

Я, як вчителька, звикла спрощувати матеріал, робити його зручним для дітей. А в модельних навчальних програмах усе ж своя структура та вимоги до затвердження. Мені бракувало цих знань, тож вирішила долучитися до “Школи авторів”.

За її словами, під час навчання вона отримала чіткіше уявлення про стиль і структуру модельної програми, а також про те, як вона має співвідноситися з державними стандартами та іншими освітніми документами. Водночас зрозуміла: модельна програма хоч і задає базову рамку й логіку курсу, але має залишати вчительству простір для адаптації, враховуючи умови навчання, кількість годин та потреби конкретного класу.

«Під час навчання ми також багато говорили про те, як змінювати зміст завдань у підручниках відповідно до сучасного досвіду дітей. Те, що працювало 20 років тому, сьогодні дітям не цікаве. Наприклад, теперішнім учням та ученицям можуть бути незрозумілі такі міри довжини, як сажень чи аршин, чи коли йдеться про якісь застарілі професії. Якщо хочемо робити нашу навчальну літературу актуальною, то маємо зважати на такі речі», — додає Ніна Скочко.

Окрему увагу, як розповідає освітянка, приділяли й питанням гендерної чутливості. Учасники та учасниці аналізували навчальні матеріали й звертали увагу на стереотипні соціальні ролі жінок та чоловіків, а експерти/ки пояснювали, як цього уникати й формувати зміст, що відповідає сучасним уявленням про рівність.

Важливою частиною «Школи авторів», за словами Ніни Скочко, стала взаємодія з колегами з різних галузей. Вона наголошує: робота в спільному просторі, обмін ідеями та дискусії допомагали вийти за межі власного предмета й ширше подивитися на освітні зміни.

Із цим погоджується і Тетяна Семіжонова, ще одна учасниця «Школи авторів». До навчання вона вже писала посібники, також довгий час працювала методисткою і вчителькою початкових класів, тож свій досвід вирішила викласти в підручнику для початкової школи.

Коли почала працювати над підручником, зрозуміла, що процес підручникотворення має чимало нюансів: потрібно зважати не тільки на змістові вимоги, а й на технічні, зокрема щодо шрифтів, картинок, кількості сторінок, структури тощо. 

«Особливо цінними були лекції від розробників типових та модельних навчальних програм, адже дуже важливо, щоб програма та підручник відповідали одне одному», — ділиться Тетяна Семіжонова.

Також, як розповідає освітянка, їй бракувало спілкування з іншими авторами/ками, а під час навчання вона мала змогу обмінятися досвідом, порівняти підходи до написання підручників від досвідчених колег і почути свіжі думки від початківців.

Тетяна Семіжонова

Тетяна Семіжонова

Створення підручників та модельних навчальних програм — це спільна робота авторських колективів, учительства, освітніх експертів та експерток. Нам важливо співпрацювати та чути одне одного.

У перспективі «Школу авторів» планують розвивати як постійний інструмент: оновлювати матеріали, розширювати доступ і формувати спільноту випускників/ць, які ділитимуться своїм досвідом з іншими. За новими наборами на навчання радимо стежити на сайті МОН.

НА ЯКІ ЩЕ ЗМІНИ В ПІДРУЧНИКОТВОРЕННІ ЧЕКАТИ?

У 2026 році Міністерство освіти і науки України переходить на дворічний цикл створення підручників (замість однорічного — ред.), що, зокрема, передбачає обов’язкову річну апробацію матеріалів у школах. Це має дати авторам/кам більше часу для роботи, змогу перевірити підручники на практиці та зібрати відгуки вчительства й учнівства перед друком.

Як тепер виглядає шлях підручника до учнівства?

  1. Розроблення концепції та створення рукопису відповідно до державного стандарту освіти, модельних навчальних програм і вимог Порядку конкурсного добору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти й педагогічних працівників. На цьому етапі формують зміст, структуру та методичний складник підручника.
  2. Експертиза, за яку відповідає Державна установа «Український інститут розвитку освіти». Експерти/ки оцінюють подані матеріали на відповідність програмі, наукову достовірність та методичну доцільність. Також комісії проводять антидискримінаційну експертизу. На цьому етапі можливе внесення змін, якщо експерти/ки виявили помилки чи недоліки.

На основі експертних висновків комісія може ухвалити такі рішення:

  • надати гриф «Схвалено» для навчальних посібників (коли підручник ще повністю не написаний, його частина проходить експертизу й апробацію в статусі «Навчальний посібник»);
  • надати гриф «Рекомендовано» (для підручників);
  • відхилити;
  • доопрацювати.

МОН та УІРО також запускають «Школу експертів» — програму для фахівців/чинь, які вже залучені або планують долучитися до експертизи навчальної літератури. Її учасниками та учасницями можуть стати педагоги й педагогині, науковці й науковиці, а також освітні експерти й експертки з різних галузей. Навчання в «Школі експертів» проходитиме онлайн із 2 до 27 лютого 2026 року.

  1. Апробація  це дослідження якості підручників / посібників безпосередньо під час освітнього процесу. Вона складається з двох одночасних етапів:
  • І етап — апробація навчальної літератури, яку здійснюють педагогічні працівники/ці під час освітнього процесу;
  • II етап — опитування педагогічних працівників/ць закладів освіти щодо якості підручника / посібника, надання зворотного зв’язку. На основі отриманих відгуків автори/ки та видавництва вносять корективи до підручників.

Перелік підручників, які беруть участь в апробації у 2025–2026 навчальному році, можна знайти тут.

  1. Лише після успішної апробації УІРО допускає підручники до конкурсного добору, під час якого їх обирають школи та вчителі/ки. Переможці одержують державне фінансування. Після цього видавництва друкують підручники та доставляють їх до шкіл.

«У створенні підручника насправді бере участь чимало людей: авторські колективи, видавництва, експерти й експертки, вчительство й учнівство, які надають свої відгуки. Тож дуже важливо, щоб між ними були довіра й налагоджена комунікація, адже в центрі всієї системи — не підручник як продукт, а діти та їхнє майбутнє», — підсумувала Ірина Сітькова.

Фото з особистого архіву співрозмовниць, а також Артема Галкіна (передрук світлин суворо заборонено)

Інші статті

Переглянути все
Переглянути все