Як студенти використовують штучний інтелект у навчанні: досвід, переваги та ризики
За останні роки штучний інтелект перетворився на буденний інструмент, який використовують майже в усіх сферах життя. Для студентів і студенток ШІ став справжнім помічником у навчанні. Згідно зі звітом Британського інституту вищої освітньої політики (HEPI, березень 2026 року), який склали на основі опитування понад тисячі бакалаврів очної форми здобуття освіти, 95 % студентства використовує штучний інтелект для навчання. Ще 94 % користується ним під час виконання контрольних і домашніх завдань. Водночас частка тих, хто генерує текст для письмових робіт, зросла з 3 % у 2024-му до 12 % у 2026 році.
Майже половина студентів/ок (49 %) вважає, що штучний інтелект покращує їхнє навчання: заощаджує час, сприяє розумінню матеріалу та надає миттєву допомогу із завданнями. Інші, однак, вважають, що через ШІ виникає відчуття несправедливості під час оцінювання, крім того, він сприяє втраті соціалізації.
Ще одне дослідження Coursera — «AI in Higher Education Report» (лютий 2026 року) — охопило понад 4000 студентів/ок і викладачів/ок у п’яти країнах: США, Великій Британії, Індії, Мексиці та Саудівській Аравії. Його результати показали, що молодь сприймає штучний інтелект як допоміжний інструмент: він покращує навчання, але не замінює традиційних методів.
ШІ В УНІВЕРСИТЕТІ: ЩО КАЖУТЬ УКРАЇНСЬКІ СТУДЕНТИ
Вікторія Македонська, студентка Національного університету «Львівська політехніка», розповіла, що використовує для навчання Grok та Gemini. За допомогою цих ШІ-інструментів вона структурує тексти, створює плани та добирає літературу. На її думку, безплатна версія Chat GPT зараз має забагато обмежень і часто припускається помилок, натомість аналоги пропонують якісніший аналіз.
«Намагаюся завжди дотримуватися академічної доброчесності. Для мене ШІ — це виключно корисний інструмент, а не повна заміна самостійного навчання», — додає студентка.
Інна Оношко, яка вчиться у Львівському торговельно-економічному університеті, використовує нейромережі для дещо інших завдань: «Зазвичай застосовую ШІ для розбору складних тем, пошуку інформації та допомоги з формулюванням відповідей. Це економить час і допомагає краще зрозуміти матеріал».
Серед головних переваг — швидкий доступ до інформації та підтримка в засвоєнні непростих тем. Проте студентка чітко усвідомлює ризики: виникає залежність від ШІ-технологій, є імовірність отримати неточні або занадто спрощені дані, а також можна розучитися мислити самостійно.
Схожим досвідом ділиться Вікторія Паламар, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка. Штучний інтелект допомагає їй зі створенням структурованих конспектів із різних предметів, пошуком ідей для завдань або ж для пояснення занадто складних наукових тез із презентацій простішими словами.
«Завжди є ризик, що надана інформація виявиться неправдивою або взятою з недостовірних джерел, тому все потрібно перевіряти. Крім того, штучному інтелекту бракує людського фактора: тексти часто виходять занадто шаблонними, беземоційними, і для багатьох завдань вони не підходять», — зазначає Вікторія.
ЯК ДО ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖ СТАВЛЯТЬСЯ ВИКЛАДАЧІ
Діана Сікорська, викладачка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, описує своє ставлення до ШІ як переважно нейтральне.
«З одного боку, я чудово розумію, що це частина нашого життя. Навіть запит у Google спершу видає коротку відповідь штучного інтелекту, а потім — посилання на сайти. Але коли студенти просто копіюють те, що написав Chat GPT, це одразу помітно, і це погано впливає на навчання. Адже, якщо ми говоримо про журналістику, це все ж таки творчість, уміння та критичне мислення».
Викладачка вважає пошук інформації через ШІ ненадійним: однаково доведеться довго вичитувати й перевіряти. Але якщо студент чи студентка має матеріал і хоче його структурувати — наприклад, зробити конспект — це справді зручно. Серед переваг штучного інтелекту — технологічність та практичність.
Головну проблему Діана Сікорська вбачає не в самому ШІ, а в тому, що багато студентів/ок не хочуть, не можуть або не вміють застосовувати його правильно. На її думку, важливо розвивати критичне мислення та вчитися співпрацювати зі штучним інтелектом, а не йти проти нього. Для цього використання ШІ має стати окремим елементом навчання.
Діана Сікорська радить студентам/кам проходити різноманітні курси для розуміння правильності та етичності використання ШІ. Загалом користуватися ним розумно: не копіювати згенерований текст повністю, не довіряти йому на 100 % і розрізняти, де він доречний, а де ні. Головне — спочатку думати самостійно, використовувати власні навички, а до ШІ звертатися, як до помічника, а не основного інструмента.
Те, що ШІ-тексти легко розпізнати, зауважує й Олександра Литвинюк, викладачка кафедри фінансів, банківської справи, страхування та фондового ринку: факультету управління та економіки і факультету публічного управління Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.
За її словами, розпізнати ШІ-текст можна в перші хвилини доповіді студента чи студентки: «Знаючи кожного студента, його можливості та словниковий запас, легко зрозуміти, чи говорить він своїми словами. Тексти, згенеровані ШІ, відзначаються певною шаблонністю побудови речень, структури. Зокрема, саме з висновку помітно, що його написав штучний інтелект».
Головними ризиками використання штучного інтелекту вона вважає атрофування аналітичного мислення, скорочення словникового запасу та труднощі з побудовою речень. Студенти/ки поступово втрачають уміння самостійно опрацьовувати великі обсяги інформації — тепер це робить ШІ, тому викладачам/кам важко оцінити, наскільки глибоко студент/ка насправді розуміє тему.
«Я точно не закликаю відмовитися від ШІ. Але я б дуже хотіла, щоб студенти використовували його саме для розширення можливостей дослідження, автоматизації рутинних процесів — і при цьому не втрачали здатності критично мислити й формулювати відповіді на основі власних думок, а того, що написав ШІ. Штучний інтелект має служити студентству, спрощуючи життя та звільняючи час для глибинного опанування теми», — наголошує Олександра Литвинюк.
Штучний інтелект в українських університетах уже став частиною освітнього процесу. Студенти та студентки, які вміють критично мислити й розуміють межі в його використанні, отримують користь. Тож головне завдання університетів сьогодні — не забороняти ШІ-інструменти, а навчити працювати з ними так, щоб вони допомагали студентству розширювати можливості.
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
