Що не так із претензіями до НМТ-2026: розбір від «Вчися.Медіа»

Щороку проведення національного мультипредметного тесту супроводжують скандали та маніпуляції. У 2025 році топ-темою навколо НМТ було скасування математики для тих, хто обирає творчі спеціальності в університетах (мовляв, гуманітаріям не потрібна математика). Цього року градус дискусії зріс: тепер ідеться про викреслення математики зі списку обов’язкових предметів, а також про звинувачення Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) в тривалих повітряних тривогах у прифронтових регіонах.

Саме так зчитуються закиди до УЦОЯО щодо проведення НМТ в Одесі: один із днів тестування перервала тривога, що тривала 13 годин. Увесь цей час учасники та учасниці НМТ провели в укритті й після відбою продовжили виконувати завдання. Тепер УЦОЯО звинувачують у тому, що тестування не зупинили й не перенесли на додаткову сесію, а в укритті не було належних умов для тривалого перебування учнів / учениць та екзаменаторів/ок, зокрема бракувало води та їжі, був поганий мобільний зв’язок. Директорку Українського центру оцінювання якості освіти Тетяну Вакуленко викликають через це до Верховної Ради.

Спробуймо розібратися, що не так із цими закидами, хто за що відповідає в проведенні НМТ та яких змін потребує вступне випробування до університетів, до якого щороку долучається в середньому 300 тисяч осіб.

Якщо в класі не працює лампочка, поламані стільці й парти — хто має подбати про їх заміну? Вочевидь, не Міністерство освіти і науки, як часом здається, а шкільна адміністрація разом із засновником закладу освіти, тобто міською або селищною радою. Алгоритм дій директора чи директорки школи приблизно такий: передусім слід звернутися до управління освітою щодо виділення коштів на ремонт. А якщо школа має фінансову автономію, тобто розпоряджається своїм бюджетом, то проблем із закупівлями лампочок взагалі не виникає.

Якщо в обласному центрі, як Одеса, не знайшлося належно облаштованих укриттів для проведення НМТ, то претензії варто висувати не до УЦОЯО, а до місцевої влади. Чому за чотири роки широкомасштабної війни в місті бракує укриттів для навчання учнівства?

Інший приклад — Чернігів. НМТ проводять відразу в укриттях, де є освітлення, інтернет і комп’ютери (так, за повідомленням ОВА, працюють 25 із 27 ТЕЦ Чернігівщини). Місцева влада, імовірно, враховує ризик тривалих повітряних тривог і відразу шукає, як його мінімізувати, а отже, не посилювати стресу учасників та учасниць тестування, які й без того хвилюються перед важливим іспитом.

Український центр оцінювання якості освіти відповідає за розроблення тестових завдань для НМТ, за створення тимчасових екзаменаційних центрів на базі наявних приміщень і потужностей, однак точно не за будівництво підземних закладів освіти чи укриттів у закладах освіти. Це прямий обов’язок засновників — місцевих органів влади.

Так само УЦОЯО не має забезпечувати водою та перекусом учасників й учасниць тестувань у випадку тривалих тривог. Центр радить подбати про це самостійно, так само як і взяти теплий одяг. Також в УЦОЯО пояснювали, що у форс-мажорних ситуаціях, як-от 13-годинна тривога в Одесі, можна скласти НМТ на додатковій сесії. Докладно про те, як реалізувати це право, можна дізнатися тут. Однак, за словами директора Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Анатолія Анісімова, більшість учасників/ць прагнула скласти тестування в той самий день і не відкладати його на кінець червня чи початок липня.

Чимало українців та українок — за збереження математики як обов’язкового предмета на НМТ. Принаймні таке враження складається з коментарів у соцмережах, які траплялися редакції. Адже математика — це не сухе знання формул, вона навіть не зводиться лише до вміння їх застосовувати. Це передусім про логічне та абстрактне мислення.

Зазвичай ідеї про скасування математики, перегляд предметів для НМТ або взагалі відмову від тестування на час війни лунають від політичних лідерів або лідерок як відповідь на закиди певної частини населення, що з НМТ усе погано. Однак варто розуміти, що з більшістю політичних діячів та діячок працюють політтехнологи, які досліджують настрої населення та пропонують політикам вийти з публічною реакцією на болі авдиторії. Фактично це боротьба за свого майбутнього виборця. І в ній важливіше не те, з якими саме меседжами звертатися до людей (малі пенсії, недолугі рішення для оборони чи поганий НМТ), головне — бути на слуху, справляти враження, що людей чують і всі їхні проблеми миттю розв’яжуть.

Тож будь-яку дискусію довкола освіти варто сприймати крізь іншу призму: кому це вигідно й для чого це роблять? Хіба Україні не потрібні інженери, розробники дронів чи фахівці з кібербезпеки? Не потрібні люди, які здатні застосовувати математику на побутовому рівні, зокрема для управління власними фінансами, розв’язання поточних життєвих завдань? А як таких людей отримає країна, якщо відсуватиме математику «на задвірки»?

Національний мультипредметний текст щороку складає близько 300 тисяч осіб. Одноденне тестування передбачає завдання з чотирьох предметів. Саме формат НМТ найчастіше спричиняє суспільні дискусії: це складно й дуже стресово для учасників та учасниць іспиту.

Але питання про перехід на дводенний формат уже було у фокусі обговорень в освітньому парламентському комітеті та в МОН наприкінці 2025 року. Зваживши всі за і проти депутати та урядовці вирішили зберегти одноденний формат. Зокрема, тому, що два дні — це збільшення видатків на підготовку до проведення НМТ. За словами Тетяни Вакуленко, у 2026 вартість проведення НМТ на учасника/цю склала 1070 грн. В основний період цього року на НМТ успішно зареєструвався 355 371 учасник, тож на проведення іспиту держава витрачає близько 380 246 970 грн. Сума на особу включає розроблення завдань, забезпечення роботи сервісу тестування й оплату праці персоналу тимчасових екзаменаційних центрів. Якщо проводити тестування кілька днів, відповідно зростуть і видатки за останніми двома пунктами.

Крім того, дводенний або кількаденний формат може зумовити й зростання організаційних ризиків: від довезення учасників/ць із прифронтових та прикордонних територій до тривалих тривог у день тестування (нагадаємо ще раз, що тривоги, і довгі, і нетривалі, — це відповідальність росії, країни-агресорки, яка напала на Україну й веде з нами війну на знищення).

Відмова від НМТ точно не варіант, бо це єдиний формат вступу до ЗВО, який, до речі, підтримує більшість українців. Про це свідчить опитування Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute та Українського центру оцінювання якості освіти:

• 72 % опитаних українців/ок переконані, що НМТ забезпечує рівні можливості для вступників/ць;
• 71 % вважає його ефективним механізмом прозорого добору до університетів;
• 69 % респондентів/ок зазначили, що тестування унеможливлює корупційні зловживання під час вступу.

Як змінити формат НМТ?

В Українському центрі оцінювання якості освіти зазначили, що візьмуть до уваги результати дослідження в організації вступних випробувань.

З огляду на останні дискусії, було б доречно запровадити таку вимогу: тестування в прифронтових регіонах або таких, де тривоги тривають понад кілька годин, можливе тільки в підземних тимчасових екзаменаційних центрах. 

Після завершення НМТ в УЦОЯО щоразу аналізують проблеми, з якими стикалися учасники/ці або екзаменатори/ки. Про виклики та рішення, як їх усунути, теж розповідають публічно. Тож, можливо, про зміни до НМТ варто говорити тоді, коли починається підготовка до нової вступної кампанії (зазвичай це початок навчального року), а не під час тестування, коли змінювати щось уже запізно?

Титульне фото згенероване ШІ, світлини в тексті — Артема Галкіна, передрук суворо заборонено

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.