Корекційно-розвиткові заняття для дітей з ООП: які проблеми виявила ДСЯО під час моніторингу

Більшість батьків позитивно оцінюють якість корекційно-розвиткових занять (КРЗ) для дітей з особливими освітніми потребами (ООП), а самі діти, за словами дорослих, відвідують їх із зацікавленням. Водночас за високими оцінками й загалом позитивним сприйняттям системи приховуються серйозні проблеми, пов’язані з фінансуванням, кадровим забезпеченням і доступністю таких послуг. Про це свідчать результати моніторингового дослідження, яке провела Державна служба якості освіти України (ДСЯО).

Ознайомитися з повним текстом звіту за результатами дослідження всі охочі можуть за посиланням.

За даними аналітиків, державна субвенція залишається головним джерелом фінансування КРЗ, однак її обсяги часто не відповідають фактичним потребам дітей.

«Система фінансування корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами функціонує в умовах стійкого розриву між задекларованими зобов’язаннями та фактичними можливостями їх реалізації. Державна субвенція залишається базовим інструментом підтримки, однак її обсяг і правила використання не забезпечують повного покриття потреб дітей», — наголошує Іван Юрійчук, заступник голови ДСЯО.

• Навіть у громадах, які демонструють найвищі показники використання субвенції, вдається забезпечити лише від 50 % до 76 % потреби у корекційно-розвиткових заняттях. 
• У громадах із середнім рівнем використання цей показник коливається від 18 % до 80%.
• А в громадах із низьким рівнем використання — лише від 0 % до 28 %.

Додаткові труднощі створює неузгодженість бюджетного та навчального років. Через це кошти надходять із запізненням, виникають заборгованості перед фахівцями, а кількість занять інколи доводиться скорочувати.

Аналітики ДСЯО також звертають увагу, що рівень освоєння коштів субвенції не можна автоматично вважати показником якості підтримки дітей.

«Часто громади використовують усі доступні ресурси, але цих ресурсів просто недостатньо для виконання рекомендацій у повному обсязі», — зазначають дослідники.

Ще однією проблемою є чинні правила використання субвенції. Наразі кошти можна спрямовувати переважно на оплату праці фахівців/чинь. Водночас залишки фінансування неможливо використати на придбання спеціального обладнання, навчальних матеріалів чи сучасних корекційних засобів, які також є важливою частиною якісної підтримки дітей.

Моніторинг показав, що територіальна нерівність нині є одним із найсерйозніших викликів для інклюзивної освіти.

Найскладніша ситуація у сільських громадах. Саме там діти з ООП частіше не отримують повний перелік рекомендованих КРЗ, а батьки значно частіше повідомляють про неповне виконання рекомендацій інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).

У ДСЯО наголошують, що проблема має системний характер і пов’язана не лише з браком коштів. На доступність послуг впливають: 

• кадровий дефіцит;
• складність залучення вузькопрофільних спеціалістів/ок;
• транспортна доступність;
• організаційна спроможність місцевої влади.

Фактично місце проживання дитини продовжує значною мірою визначати її можливості отримати повноцінну корекційну підтримку.

Згідно з даними моніторингу, у закладах загальної середньої освіти лише 38,6 % спеціалістів/ок, які проводять КРЗ, мають профільну підготовку. Майже третина працівників/ць здійснює таку діяльність без спеціальної освіти або відповідних курсів підвищення кваліфікації.

Схожа ситуація і в закладах дошкільної освіти, де лише 30,6 % фахівців/чинь мають спеціалізовану підготовку.

Особливо відчутною є нестача:

• вчителів-дефектологів;
• вчителів-реабілітологів;
• інших вузькопрофільних корекційних педагогів/инь.

Через дефіцит кадрів рекомендовані заняття часто замінюють іншими видами психолого-педагогічної підтримки або ж їх проводять спеціалісти без необхідної дефектологічної підготовки.

«Саме кадрова спроможність сьогодні значною мірою визначає, чи отримає дитина рекомендовану підтримку в повному обсязі. Брак спеціалістів безпосередньо впливає на зміст, регулярність і якість корекційно-розвиткових занять», — наголошують дослідники.

Ситуацію ускладнює низький рівень оплати праці таких фахівців/чинь, через що громадам дедалі важче залучати та утримувати кваліфіковані кадри.

Окремий блок дослідження стосувався виконання індивідуальних програм розвитку (ІПР), які визначають необхідний обсяг підтримки для конкретної дитини з ООП.

Моніторинг показав, що на етапі планування заклади освіти передбачають від 82 % до 89 % рекомендованого обсягу корекційно-розвиткових занять. Однак на практиці ці показники значно нижчі:

• у громадах із високим рівнем використання субвенції фактично реалізують лише 51–66 % запланованих заходів;
• у громадах із низьким рівнем використання фінансування ситуація ще складніша — виконують лише 8–11 % рекомендованих занять.

Фахівці/чині ДСЯО вважають, що така різниця свідчить про недостатній контроль за виконанням ІПР та відсутність ефективних механізмів відповідальності за невиконання запланованих заходів.

Крім того, дослідження показало, що управлінська спроможність у сфері організації КРЗ нерівномірна.

Не всі керівники/ці закладів освіти добре орієнтуються в механізмах використання субвенції та особливостях фінансування інклюзивної освіти. Це ускладнює планування ресурсів і ухвалення ефективних управлінських рішень.

Хоча внутрішні механізми контролю якості існують у більшості закладів, вони часто мають фрагментарний характер.

Як наголошують аналітики/ні, оцінювання нерідко базується на формальних показниках (кількості проведених занять чи оформлених документів), тоді як реальний розвиток дитини та ступінь виконання ІПР аналізують недостатньо.

Дослідження також підтвердило, що найбільш результативними є саме очні КРЗ:

• у школах очно проводять від 68 % до 87 % усіх КРЗ;
• а в дитячих садочках — від 87 % до 100 %.

Саме цей формат демонструє найвищі показники ефективності та задоволеності батьків (рівень позитивних оцінок коливається від 65 % до 94 %).

Особливе значення безпосередня взаємодія зі спеціалістом/кою має для дошкільнят, адже в цьому віці корекційна робота значною мірою ґрунтується на особистому контакті, спостереженні та практичній взаємодії.

Дистанційні та змішані формати використовують значно рідше — від 12 % до 20 % випадків. Вони можуть бути ефективними лише за умови активної участі батьків і належного методичного супроводу.

Для дітей із четвертим та п’ятим рівнями підтримки можливості дистанційного формату залишаються суттєво обмеженими.

Одним із найцікавіших висновків моніторингу став так званий «парадокс задоволеності». Адже з одного боку, більшість батьків позитивно оцінюють якість КРЗ. А з іншого — значна частина родин недостатньо залучена до процесу реалізації ІПР.

Зокрема:

• 14 % батьків школярів/ок не знають рівня підтримки своєї дитини;
• 10 % батьків дошкільнят також не володіють цією інформацією;
• до 25 % батьків не залучені до обговорення змісту або графіка проведення занять.

На думку фахівців/чинь ДСЯО, така ситуація може негативно впливати на ефективність підтримки, особливо коли частина занять відбувається дистанційно.

За даними ДСЯО, команди психолого-педагогічного супроводу функціонують у більшості закладів освіти. Однак їхня робота часто зосереджена на виконанні процедурних вимог і веденні документації.

Лише від 47 % до 76% учасників/ць дослідження оцінили ефективність роботи таких команд як високу.

Водночас засідання фіхівці/чині проводять регулярно, але вони не завжди супроводжуються ґрунтовним аналізом прогресу дитини та своєчасним коригуванням ІПР. 

Крім того, недостатня взаємодія з батьками та кадровий дефіцит також зменшують можливості команд впливати на якість підтримки.

У ДСЯО застерігають, що виявлені тенденції можуть призвести до закріплення формального підходу до інклюзивної освіти.

У такій моделі документи оформлені належним чином, батьки загалом задоволені, але дитина фактично не отримує весь обсяг підтримки, передбачений її ІПР.

«За відсутності змін у кадровій, фінансовій та управлінській моделях ці ризики матимуть кумулятивний характер і посилюватимуть міжтериторіальну нерівність», — підсумовуютьу ДСЯО.

Фото Depositphotos та foerderschule-kme-wuppertal.lvr.de

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.