Майже 5 тисяч шкіл й університетів зруйновані: як війна змінює освітню карту України

Класи із вибитими шибками, підвали, які окупанти перетворювали на місця ув’язнення, коридори, посічені уламками снарядів, — такою для багатьох українців стала болюча історія власної школи під час широкомасштабної війни. 

Ці історії відрізняються географією, але об’єднані спільним болем — війна забрала в українських дітей і педагогів відчуття безпеки, яке десятиліттями асоціювалося зі школою. Масштаби втрат фіксує офіційна статистика Міністерства освіти і науки. 

Від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україні повністю зруйновано понад 400 закладів освіти, понад чотири тисячі зазнали пошкоджень. Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий. 

За інформацією МОН, пошкоджено 153 університетські будівлі, ще три об’єкти зруйновані повністю. 

Серед найбільш постраждалих закладів на Дніпропетровщині — Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, який неодноразово опинявся під ракетними ударами, зокрема зазнав руйнувань один із гуртожитків, де загинув студент. Значних пошкоджень також зазнав Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», де через обстріли були пошкоджені покрівлі та вікна, а сам заклад потребує постійних протиаварійних робіт.

У Харківській області зруйновано один із освітніх символів міста Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Через масовані атаки серйозно пошкоджено історичні корпуси. Значних втрат також зазнали Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова та Національний аерокосмічний університет «ХАІ».

У Чернігівській області постраждала інфраструктура Національного університету «Чернігівська політехніка», на Миколаївщині постраждав Чорноморський національний університет імені Петра Могили. На Донеччині знищено  Донецький національний технічний університет та інші переміщені після 2014 року ЗВО.

Як зазначив Оксен Лісовий, міністерство не має окремого фінансування для відбудови шкіл, тому ремонти загальноосвітніх закладів і дитячих садків здебільшого здійснюють коштом місцевих громад. Подальша доля пошкоджених освітніх об’єктів залежить від масштабів руйнувань і наявності ресурсів: частину закладів відновлюють за підтримки міжнародних партнерів та донорських програм, тоді як будівлі, для яких наразі бракує коштів, консервують до появи фінансування. 

Для ремонту університетів передбачено близько 500 млн грн, однак навіть ця сума покриває лише частину нагальних потреб. За оцінками відомства, першочергова потреба у відновленні становить близько 1,2 млрд грн, тоді як загальний обсяг необхідних коштів перевищує 3 млрд грн.

У Міністерстві освіти і науки вважають, що атаки на освітню інфраструктуру мають не лише військовий, а й демографічний ефект. За словами Лісового, росія намагається створити умови, за яких українські родини та молодь будуть змушені шукати можливості для навчання за кордоном.

Попри масштабні втрати та постійні ризики, освітній  процес в Україні не припиняється. У багатьох населених пунктах відбудова закладу освіти означає не лише повернення освітнього процесу, а й відновлення функціонування громади, для якої школа чи університет часто є одним із головних центрів суспільного життя. 

Фото Укрінформу

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.