Надія Кузьмичова пояснила, чому МОН пом’якшило вимоги до наповнюваності дистанційних класів
З початку широкомасштабного вторгнення рф українська система освіти переживає серйозні трансформації. Зменшення кількості учнівства, виїзд родин із дітьми за кордон, тривала дистанційна форма навчання, особливо в прифронтових і тимчасово окупованих громадах — усе це змушує переглядати підходи до організації освітнього процесу. Одне з останніх рішень — оновлення Міністерством освіти і науки вимог до функціонування дистанційних класів. Чому МОН вирішило пом’якшити вимоги до дистанційного навчання, чим це викликано і що взагалі буде зі шкільною мережею, розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в інтерв’ю для «Вчися.Медіа».
ЧОМУ ВНЕСЛИ ЗМІНИ ДО НАКАЗУ № 1112?
Починаючи з 2022 року, з освітньої системи України вибуло понад 440 тисяч учнів і учениць. Частина з них виїхала за кордон, частина — закінчила школу. Водночас кількість нових дітей, які йдуть у закладах загальної середньої освіти, значно менша. Попри це, кількість шкіл і вчителів лишалася практично незмінною, а мережа — великою, утім неефективною. Водночас громади побоюються, що нові підходи, які визначає наказ № 1112, призведуть до скорочень і шкіл, і педагогів/инь, адже навантаження також зменшується.
«Які б не були зміни до наказів, вони не задовольнять усіх. Невдоволення буде в тих, хто більше опікується збереженням будівель чи юридичних осіб, аніж дбає про якість освіти на четвертому році широкомасштабного вторгнення та на шостому році дистанційної освіти в деяких регіонах», — каже Надія Кузьмичова.
Проте, за її словами, нові пом’якшені вимоги до дистанційного навчання мають запобігти втратам і дати змогу системі трансформуватися без радикальних змін.
Нагадаємо, спершу наказ МОН № 1112 встановлював, що в дистанційному класі має бути щонайменше 20 учнів/иць. Утім, після консультацій із громадами, МОН вирішило, що ця вимога надто жорстка. Адже багато громад, особливо прифронтових або на ТОТ, просто не мають такої кількості дітей.
У новій редакції наказу мінімальну наповнюваність знизили до 10–15 (залежно від того, сільська чи міська це місцевість).
«На нашу думку, позиція щодо скасування наказу № 1112 чи вимога залишити все як є — це насправді не турбота про учнівство і вчительство, а бажання перекласти відповідальність за очевидні рішення на когось іншого або відкласти їх розв'язання на потім. Звісно, нові вимоги до дистанційного навчання не розв’язують усіх проблем, але вони суттєво пом’якшують зміни та дають змогу максимально зберігати та трансформувати мережу, де є така можливість», — пояснила заступниця міністра.
ЯК ЦЕ ВПЛИНЕ НА ФІНАНСУВАННЯ?
За словами Надії Кузьмичової, якщо нічого не змінювати, природні процеси однаково відбуватимуться і поглиблюватимуть кризу. А якщо розподіляти фінансування без урахування реальної кількості учнів/иць, недоотримуватимуть гроші саме вчителі/льки, а не абстрактна «школа».
«За умови наповнюваності класів можна було б впровадити поділ на групи в певних варіантах, виплатити надбавку за престижність у тому чи тому варіанті, утім, такої можливості в громади немає», — пояснила заступниця міністра.
Ба більше, за її словами, уже з 2026 року МОН планує запровадити нову формулу розподілу освітньої субвенції, яка враховуватиме реальні дані й формати навчання учнівства.
«Маємо 99 % вірогідності, що у 2026 році вона буде іншою. Нинішня формула взагалі не відображає нічого з того, що насправді відбувається зі шкільною мережею», — додала Надія Кузьмичова.
Наприклад, за словами заступниці міністра, в одній із громад на Сумщині є школа І-ІІІ ступенів на 67 учнів/иць. Тож можна порахувати, скільки дітей навчаються в одному класі, скільки вчителів/льок працює в закладі та скільки коштів вони недоодержують.
ЧИ СПРАВДІ «П’ЯТЬ УЧНІВ — ДОСТАТНЬО»?
У публічному просторі досі фігурує теза про 5 учнів/иць як мінімальну наповнюваність дистанційного класу. Проте Надія Кузьмичова називає її маніпулятивною:
«Якщо знову звернутися до зібраних аналітичних даних, які має МОН, то в жодній громаді клас із п’яти учнів не фінансується вже років шість. У нашому наказі ми пропонуємо визначити наповнюваність дистанційних класів якраз за нижньою межею (10–15 учнів/иць), яка є визначальною для великої кількості сільських, селищних і навіть міських громад, зокрема тих, які на ТОТ або в зоні активних бойових дій».
Заступниця міністра також додала, що норма про п’ять учнів з’явилася в законі «Про повну загальну середню освіту» як компромісне рішення із закладами, у яких здійснюють навчання мовою національних меншин.
«Внести зміни в закон важко, але це точно норма для очної й доступної освіти в умовах мирного часу. Нині йдеться про абсолютно інші умови, але чомусь еклектично ми вириваємо з контексту якісь цифри, навіть не розуміючи, що за ними стоїть», — резюмувала Надія Кузьмичова.
Фото Freepik