«Боїмося фатальної втрати мережі»: які ризики бачать прифронтові громади в реалізації наказу № 1112

З 1 вересня 2025 року учні й учениці, переміщені внаслідок російської агресії (ВПО), мають навчатися очно в школах за місцем свого фактичного перебування. Така вимога передбачена в наказі Міністерства освіти і науки № 1112. Водночас дистанційні класи й надалі можуть працювати, якщо матимуть мінімум 20 учнів і учениць.

Урядовці стверджують: такі вимоги допоможуть відновити звичне шкільне навчання, під час якого можливий живий контакт учнівства з учительством та однокласниками/-цями. Для багатьох громад, особливо в прифронтових регіонах або на тимчасово окупованих територіях, це може означати інше: закриття шкіл, переведення учнівства, скорочення вчителів і вчительок, проблеми з довезенням дітей і ризики освітньої ізоляції.

«Вчися.Медіа» звернулося до обласних військових адміністрацій у найвразливіших регіонах — Харківській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях — аби з’ясувати, які наслідки прогнозують для своїх громад після набуття чинності наказу № 1112.

Наказ МОН № 1112, ухвалений 7 серпня 2024 року, затверджує новий порядок здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Його основна ідея — повернення українських школярів до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація. Наказ є частиною комплексної політики МОН «Школа офлайн».

Відповідно до наказу № 1112 внутрішньо переміщені учні й учениці мають навчатися за місцем перебування, якщо школи працюють очно або змішано. Якщо в таких закладах немає місць, тоді діти можуть далі навчатися дистанційно в школах «рідних» регіонів. Утім, в особистих розмовах із журналістами «Вчися.Медіа» представники освітніх департаментів чи управлінь зазначають, що навіть за наявності вільних місць родини віддають перевагу дистанційному навчанню у своїх школах.

Вочевидь, для них важливо зберегти контингент учнівства, адже від цього залежить обсяг освітньої субвенції та часто існування закладу.

Громади, які раніше підтримували роботу дистанційних шкіл (особливо на прифронтових або тимчасово окупованих територіях), зараз побоюються, що освітня мережа суттєво зміниться. Згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, дистанційні класи можуть існувати за умови, що мінімальна наповнюваність є не меншою ніж 20 учнів.

До 30 травня тривало громадське обговорення проєкту змін у нормативно-правових актах, які регламентують здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Зокрема, документ передбачає, що, за рішенням місцевої влади (засновника закладу) можливе зменшення мінімальної наповнюваності дистанційних класів:

• до 10 учнів — у селах та селищах (але не більше ніж на 50 %);
• до 15 учнів — у містах (не більше ніж на 25 %).

Наразі ці зміни не затверджені. Раніше йшлося про те, що в разі неможливості сформувати дистанційний клас через недостатню кількість учнів одного року навчання допускається створення дистанційного класу з меншою наповнюваністю ніж 20 учнів, але в ньому має бути щонайменше 5 учнів.

У громаді може бути не більше як один такий дистанційний клас для учнів одного року навчання. ОДА мають визначити одну школу в цій громаді, яка здійснюватиме навчання в дистанційній або індивідуальній формах (екстернат, сімейна форма (домашнє навчання), педагогічний патронаж).

«Вчися.Медіа» проаналізувало відповіді ОДА про ризики реалізації наказу № 1112, а також узагальнило дані про роботу шкіл та їх можливе закриття через нові вимоги.

Миколаївщина

• Нині функціонує 414 шкіл, із яких 224 розташовані на територіях із дуже високим рівнем ризику небезпеки, а ще 6 — у зонах із непереборним ризиком. У самому Миколаєві працюють 64 школи.
• В області очікують на закриття або призупинення діяльності 59 шкіл, з яких 48 розташовані на деокупованих та прифронтових територіях. Водночас у самому Миколаєві планують реорганізувати ще 3 школи.

Чернігівщина

• В області працюють 377 шкіл, частина з них розташована в 5 прикордонних громадах, які офіційно визнали територіями активних або потенційних бойових дій. Загалом у цих ОТГ функціонують 48 шкіл, зокрема 13 — у 20-кілометровій прикордонній із рф зоні.
• Чернігівська ОВА не надала загальних даних, утім, за інформацією громад, у Мринській ОТГ попередньо закриють / реорганізують 2 з 3-х заклади, у Коропській — 1 із 9, у Семенівській — 8 із 10, у Талалаївській — 2 із 7, у Молодівецькій — 3 із 4-х, у Яблунівській 1 з 3-х, у Срібнянській — 2 з 10, у Сновській МТГ — 2 з 12, в Ічнянській МТГ — 4 з 17, а в Новгород-Сіверській МТГ — 3 з 13.

Сумщина

• На території функціонує 306 шкіл. Із них 53 розташовані в прикордонних громадах, де майже щодня відбуваються обстріли (11 шкіл уже фізично зруйновані, ще 26 — пошкоджені).
• Область планує призупинити роботу 16 комунальних шкіл (із них 4 заклади фізично повністю зруйновані, ще 10 — мають суттєві пошкодження).

Запоріжжя

• У регіоні працює 318 шкіл. Із них 155 навчають в очному або змішаному форматі, ще 163 — у дистанційному. Ситуація ускладнюється тим, що із 67 громад регіону 48 тимчасово окуповані, 12 — у зоні потенційних бойових дій, 7 — у зоні активних бойових дій.
• Із 2025–2026 навчального року регіон може втратити щонайменше 31 школу — через невідповідність новим вимогам, зокрема щодо наповнюваності дистанційних класів.

Херсонщина

• В області функціонує 174 школи, з яких 97 розташовані в районах із непереборним рівнем ризику для життя і здоров’я учасників освітнього процесу.
• Зміни можуть очікувати на 126 шкіл: під «оптимізацію контингенту» потрапляють 64 школи, ще 40 з 1 вересня 2025 року можуть припинити свою діяльність через недотримання норм щодо наповнюваності дистанційних класів. Крім того, ще 22 школи не відповідають вимогам щодо формування дистанційних класів для повного циклу навчання (1–9-х або 1–12-х класів). У двох закладах, попередньо, не буде необхідної кількості паралельних класів.

Луганщина

• На території працює 83 школи, однак 82 з них здійснює освітній процес виключно дистанційно, і лише один заклад — очно. Усі громади Луганської області офіційно віднесли до тимчасово окупованих або таких, де тривають активні бойові дії.
• Луганська ОВА прогнозує скорочення мережі на 65 % — працюватимуть лише 36 шкіл.

Харківщина

• На травень 2025 року функціонують 612 закладів загальної середньої освіти всіх форм власності.
• Докладної інформації щодо форматів навчання в кожному закладі ОДА не надала.

Донеччина

• На території області функціонує 256 шкіл, із них 76 працюють у дистанційному форматі, обслуговуючи дітей із громад, які офіційно належать до зони активних бойових дій.

Донецька та Харківська області відмовилися надати точні прогнози щодо кількості можливих закриттів чи реорганізацій, посилаючись на динамічну ситуацію, відсутність відповідної інформації або неможливість визначення таких даних.

• У Запорізькій області повідомили про потенційне зменшення учнівського контингенту на 11 913 осіб у 2025–2026 навчальному році. Частина з них перейде в школи в інших регіонах.. У Херсонській області, за попередніми підрахунками, приблизно 10 тисяч учнів будуть змушені змінити школу. Це зумовлено, зокрема, вимогою до формування дистанційних класів, яку складно виконати в деокупованих / тимчасово окупованих громадах.

• Сумська область очікує переміщення 1469 учнів — це діти з прикордонних громад, які змушені будуть шукати школи в інших частинах області, в інших регіонах. Частина з них може остаточно перейти на навчання в закордонних школах.

• У Миколаївській області ситуація ще складніша: 9356 учнів нині перебувають за кордоном, а 4989 — мають статус ВПО. Як стверджує ОВА, більшість із них вимушено змінюватимуть школу або форму навчання. У межах самого Миколаєва в наступному навчальному році це чекає на 332 учнів.

• У Луганській області очікують, що в новому навчальному році кількість учнів «різко скоротиться» — з 20 174 до 11 158 учнів. Там також наголошують: через те, що діти з ТОТ вимушені будуть змінити дистанційний заклад, вони можуть втратити зв’язок із педагогами, яким довіряють. Як наслідок виникне ризик втрати цих учнів через «порушення безпекового складника та втрати довіри їх родин до України».

• Натомість Донецька, Чернігівська та Харківська області не мають даних / не вважають їх публічною інформацією. Утім, Харківська ОВА окремо вказала, що наразі триває обговорення можливих змін до наказу № 1112, з урахуванням складної безпекової ситуації в прифронтових регіонах.

За попередніми прогнозами декількох областей, щонайменше 30 тисяч учнів будуть змушені змінити школу або форму навчання.

Скільки шкіл працює в Україні та якому форматі — пояснює Надія Кузьмичова

У багатьох регіонах уже підраховують, скільки педагогів/инь залишаться без роботи, не матимуть повного педагогічного навантаження або змушені змінити заклад.

У Запорізькій області, за офіційною інформацією, 359 педагогів потенційно потребуватимуть допомоги в працевлаштуванні. Ідеться про звільнення чи про переведення на інші посади / в інші заклади — в ОВА не уточнили.

Сумська ОВА очікує, що 287 учителів із прикордонних громад будуть включені до кадрового резерву через призупинення роботи деяких шкіл.

У Миколаївській області, за попередніми підрахунками, можуть вивільнити понад 1000 учителів, із яких 80 % нині працюють на прифронтових і деокупованих територіях. Додатково без роботи можуть залишитися 800 техпрацівників. Водночас у межах міста Миколаєва обіцяють зберегти працевлаштування для всіх педагогів.

У Херсонській області вивільнять орієнтовно 230 учителів/ьок із 64 шкіл, у яких загалом працює понад тисяча педагогів.

Луганська область повідомила про скорочення понад 400 ставок педпрацівників у закладах, які будуть закриті. Водночас у школах, у які переведуть дітей із ТОТ, передбачають збільшення педагогічних ставок на понад 700 одиниць, тобто вчителі/льки матимуть змогу працевлаштуватися в новому закладі.

У Донецькій, Чернігівській і Харківській ОВА дані про кількість педагогів, які потенційно можуть втратити роботу, не надали.

У Чернігівській області вказали, що управління освітою не є розпорядником такої інформації, а в Харківській — наголосили на відсутності необхідних даних у департаменті. Водночас Харківська ОВА додала, що реалізація наказу № 1112 ще перебуває на етапі обговорення, зокрема щодо коригування положень для прифронтових територій.

Оптимізація шкільної мережі — це не лише про закриття малокомплектних шкіл, а і про забезпечення доступу до якісної освіти. Одним із ключових чинників цього процесу є можливість безпечного й регулярного довезення учнівства до укрупнених закладів (ідеться про очну освіту). Однак, як показали відповіді від ОВА, ситуація в регіонах дуже не рівномірна.

• Запорізька область — одна з небагатьох, де вже сформували перелік шкіл, для яких закуповують нові автобуси. У 2024 році там придбали 26 транспортних засобів, а у 2025-му на закупівлю передбачили понад 76, 6 мільйонів гривень. Зараз для підвезення 2 265 учнів працюють 39 автобусів, ще 31 готовий до використання.

• Сумська область наразі не має потреби в організації довезення, оскільки 42 прикордонні школи працюють дистанційно. У разі повернення до очного навчання знадобиться щонайменше 19 автобусів.. Миколаївська область визнала значні труднощі з організацією довезення в громадах, які зазнали окупації чи перебувають під постійними обстрілами. Основні проблеми — аварійний стан доріг та загрози безпеці. Водночас у Миколаєві для учнівства діє безоплатний проїзд у комунальному транспорті.. Луганська область перебуває в умовах повної окупації, тому питання перевезення учнів наразі не актуальне.

• Сумська область наразі не має потреби в організації довезення, оскільки 42 прикордонні школи працюють дистанційно. У разі повернення до очного навчання знадобиться щонайменше 19 автобусів.

• Миколаївська область визнала значні труднощі з організацією довезення в громадах, які зазнали окупації чи перебувають під постійними обстрілами. Основні проблеми — аварійний стан доріг та загрози безпеці. Водночас у Миколаєві для учнівства діє безоплатний проїзд у комунальному транспорті.. Луганська область перебуває в умовах повної окупації, тому питання перевезення учнів наразі не актуальне.

• Херсонська область — ще один критично постраждалий регіон. Там більшість автобусів знищена або викрадена російською армією. Із 224 транспортних одиниць, які були до початку повномасштабної війни, на деокупованій території залишилося лише 31. У 2024 році в регіоні закупили два нових автобуси, ще два планують придбати у 2025-му. На територіях із дуже високим рівнем небезпеки навчання відбувається дистанційно, перевезення не здійснюють.

• У Чернігівській, Харківській та Донецькій областях обласні адміністрації відповіли, що не мають у своєму розпорядженні інформації щодо аналізу забезпечення довезення учнів. У відповідях посилаються на динамічність ситуації та відсутність повноважень або даних на рівні обласного управління.

З огляду на відповіді ОВА, новий наказ МОН № 1112 спричиняє в громадах не лише побоювання щодо логістики чи фінансів, а і глибоке занепокоєння стосовно соціальних наслідків, втрати доступу до освіти й навіть майбутнього цілих територій. У відповідях усе частіше звучить слово «втрата».

У Луганській ОВА заявляють, що реалізація наказу № 1112 з наступного навчального року загрожує «фатальною втратою мережі шкіл в області». Такий сценарій, попереджають в адміністрації, унеможливить відновлення освітньої системи після деокупації. Крім того, є ризик остаточної втрати педагогічних кадрів, а також того, що діти, які перебувають за кордоном і на ТОТ, втратять можливість здобуття якісної української освіти.

Схожі ризики описує і Херсонська ОВА. У громадах, де навчання можливе лише дистанційно, встановлення порогової наповнюваності класів (не менше як 20 учнів) унеможливить створення повноцінних умов навчання для дітей у малонаселених пунктах, зокрема побудови укриттів. Через це, йдеться у відповіді, може посилитися соціальна напруга в освітньому середовищі.

У Миколаївській області вказують, що внаслідок застосування наказу громади можуть втратити потенціал до відновлення і розвитку. Крім того, як стверджують у Миколаївській міській раді, батьки не розуміють такі зміни.

Запорізька ОВА уникає прогнозів, але наголошує на необхідності зваженого підходу: пріоритет — збереження права дітей на безпечну, якісну й доступну освіту.

Тим часом у МОН прокоментували проміжні результати громадського обговорення проєкту змін у нормативно-правових актах, які регламентують здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. 

За словами Надії Кузьмичової, заступниці міністра освіти і науки, вимоги до наповнення дистанційних класів пом'якшать, а до 15 червня відповідний наказ підпише міністр Оксен Лісовий. Наступний етап — затвердження нових вимог у Міністерстві юстиції. 

Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонений