Проєкт КРОК: як зміниться освіта дітей з порушеннями інтелектуального розвитку після 10-го класу
Підлітки з інтелектуальними порушеннями мають право на очне навчання в межах профільної школи. Для цього Міністерство освіти і науки впроваджує новий освітній проєкт «КРОК. Комплексний розвиток, освіта і кар’єра». Він має змінити підхід до навчання учнів та учениць із порушеннями інтелектуального розвитку після 10-го класу, що дасть їм змогу здобувати повну загальну середню освіту.
Як пояснила заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова в коментарі для «Вчися.Медіа», проєкт містить два ключові напрями: підтримку закладів на рівні загальної середньої освіти та старшу профільну школу. Саме в контексті реформи старшої школи й виникла ідея проєкту «КРОК».
ЯКУ ПРОБЛЕМУ РОЗВ’ЯЗУЄ «КРОК»
За словами Анастасії Коновалової, нині частина дітей із інтелектуальними порушеннями після здобуття базової освіти фактично не має можливості продовжити навчання. Причина — вони не опановують стандарт повністю через особливості розвитку, отримуючи так званий «диплом із зірочкою».
«Це нормально як частина освітнього шляху. Але ненормально те, що дитина далі не може здобувати освіту в старшій профільній школі», — наголошує Анастасія Коновалова.
Щоб змінити ситуацію, у МОН уже працюють над оновленням нормативної бази та стандартів старшої профільної школи, що допоможе втілювати проєкт «КРОК». Також будуть необхідні зміни в закон.
ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПРОЄКТ «КРОК»
Учні та учениці з інтелектуальними порушеннями матимуть подовжену освітню траєкторію. Зокрема, навчання після базової школи триватиме ще три роки — до 13-го класу (наразі базова освіта для них триває 10 років). Це пов’язано з тим, що молоді люди з порушеннями розвитку потребують більше часу та підтримки для переходу в доросле життя.
Навчання в межах «КРОК» відбуватиметься на базі:
- спеціальних шкіл;
- закладів професійної освіти (зокрема коледжів).
Зміст навчання орієнтуватиметься не лише на академічні знання, а передусім на соціально-побутові та професійні навички. За основу беруть міжнародний досвід, зокрема модель інтеграційних транзитних центрів, яка працює у США.
Важливою складовою стане співпраця з роботодавцями ще під час навчання. Це допоможе поступово адаптувати учнів / учениць до робочого середовища — від навичок користування транспортом до підготовки робочого місця.
Окремий акцент — на переході від педагогічного патронажу до очного навчання. Як зазначає Анастасія Коновалова, сьогодні багато дітей перебувають на індивідуальному навчанні не через вибір батьків, а через неготовність шкіл приймати їх офлайн.
Заступниця міністра освіти і науки наголосила, що завдання МОН — зробити так, щоб усі діти могли навчатися в школі очно: в інклюзивних, спеціальних класах, спеціальних школах чи навчально-реабілітаційних центрах.
Держава обіцяє підтримку — від модернізації інфраструктури до обов’язкового навчання педагогів та педагогинь.
Фото з фейсбук-сторінки Анастасії Коновалової та пресслужби МОН
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах: