Як формувати громадянську позицію через учнівське самоврядування: кейси шкіл

«Школа — це перше “маленьке суспільство”, у якому дитина вчиться жити серед інших. Саме тут формується розуміння прав, обов’язків, відповідальності та взаємоповаги. Але формування громадянської свідомості в учнівства — це не про окрему тему чи урок. Це в цілому атмосфера в закладі освіти й системна робота вчительства, батьків і навіть держави», — переконана Наталія Власова, директорка Наукового ліцею міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів міста Дніпра.

Саме тому в її закладі системно розвивають учнівське самоврядування, яке дає дітям змогу відчути власний вплив на ухвалення важливих рішень.

• Як налагодити роботу учнівського парламенту, щоб вона не була формальною?
• Яка роль учителів та вчительок?
• Як підтримувати ініціативу дітей?

Досвідом своїх закладів разом із Наталією Власовою із «Вчися.Медіа» поділилися Анастасія Малик, педагогиня-організаторка Авангардівського ліцею, що на Одещині, та Ірина Коропецька, директорка ліцею «Оріяна» Львівської міської ради.

«Усе відбувається, як у реальному житті»: досвід Наукового ліцею міжнародних відносин УМСФ (Дніпро)

Ми стаємо громадянами тільки тоді, коли реально проживаємо участь у громадському житті, а не лишаємося пасивними слухачами, наголошує Наталія Власова. Для цього не потрібно чекати повноліття, адже громадянську участь можна практикувати ще зі школи. Одним зі способів є дієве та відкрите учнівське самоврядування, де учні та учениці вчаться представляти та обстоювати інтереси інших, аргументувати й бути відповідальними.

Так, ліцей щороку долучається до всеукраїнської ініціативи з громадянської освіти й політичної просвіти дітей і молоді «М18: ми законотворці», яка допомагає створити більш дієве самоврядування. У закладі воно працює за принципом парламенту. Діти знайомляться із законодавчим процесом та навіть створюють петиції. Такі проєкти, як зауважує Наталія Власова, демонструють учнівству, що самоврядування — це не тільки про активність та цікаві ідеї, але й про відповідальність і серйозну громадську діяльність.

Загалом у шкільному парламенті:

• є посада виборного президента чи президентки;
• кандидати/ки на цю посаду готують та захищають свої програми;
• іде передвиборна агітація, у межах якої друкують рекламні постери й роздаткові матеріали;
• у день виборів працює комісія, яка проходить увесь виборчий процес: від урочистої присяги до підрахунку голосів та екзитполу. Така процедура не тільки дає дітям зрозуміти, що все серйозно й «по-справжньому», але й навчає громадянськості та відповідальності за власні рішення, акцентує Наталія Власова.

Після завершення виборів президент чи президентка формує парламент з активних учнів та учениць кожного класу, яких розподіляють за напрямами:

• «Робота з громадськістю»;
• «Інформаційна підтримка»;
• «Команда подій»;
• «Команда простору й комфорту»;
• «Волонтерська й соціальна робота» тощо.

Президент/ка не керує всіма, а радше модерує процеси. За потреби створюють «робочі групи», які реалізують конкретні проєкти. Долучитися може будь-хто, адже відкритість — одна з ключових умов ефективної роботи самоврядування в школі.

 За її словами, парламент збирається самостійно або за скликанням адміністрації. Часом директорка сама пропонує активності, разом з дітьми обговорює формат та реалізацію. Але частіше ініціаторами якихось подій і форматів свят є учні та учениці.

Завдяки цьому в ліцеї запровадили щорічні заходи, які стали вже традиційними: «Гордість ліцею», «Міс ліцею», «Ліцей має талант», «День закоханих», волонтерські ярмарки тощо. На засіданнях парламенту також можуть обговорювати важливі питання освітнього процесу: розпорядок дня, кодекс поведінки ліцеїстів, облаштування простору відпочинку тощо.

За словами Наталії Власової, учні та учениці самостійно ініціюють корисні проєкти, які виходять за межі закладу. Наприклад, школярі проводили волонтерські заходи для допомоги захисникам і захисницям, хворим дітям, тваринам із притулків, пропонували ідеї з озеленення території, прибирання, сортування сміття.

Важливо чути дітей, наголошує директорка. Коли дорослі підтримують їхні починання й надають реальну допомогу без тотального контролю, це обовʼязково матиме результат. Якщо діти відчувають, що їхній внесок цінують, це найкраща, найефективніша мотивація.

Крім того, за словами Наталії Власової, важливо спонукати учнів та учениць до участі в проєктах, які розвивають критичне мислення, медіаграмотність, давати змогу брати участь у дискусіях та обговоренні важливих для школи або громади рішень. Не варто забувати і про щоденний діалог: «Як ти вважаєш?», «Які маєш пропозиції?», «Твоя думка важлива». Свобода без відповідальності не працює, але й відповідальність без свободи — теж.

Закладам, які тільки починають налагоджувати роботу учнівського самоврядування, освітянка радить не шукати ідеальної моделі і не створювати штучних структур із «міністерствами». Набагато важливіше дати дітям свободу й реальний вплив бодай у чомусь, щоб вони відчули, що вчителі/ки — їхні партнери.

У ліцеї, як розповідає Анастасія Малик, педагогиня-організаторка закладу, учнівське самоврядування також є активною і дієвою структурою. Вона об’єднує ініціативних учнів та учениць, які представляють інтереси всього шкільного колективу.

У закладі є президент/ка учнівського самоврядування, якого чи яку обирає учнівство. Також діє шкільний омбудсмен (його чи її теж обирають з-поміж школярів і школярок — ред.), що допомагає налагоджувати взаємодію між дітьми, учительством та адміністрацією: збирає та розглядає звернення школярів і школярок, сприяє дотриманню їхніх прав і свобод, допомагає у розв’язанні конфліктних ситуацій тощо.

Учнівське самоврядування постійно комунікує з адміністрацією, а пропозиції дітей обов’язково обговорюють та враховують під час планування роботи ліцею.

«Зокрема, учні та учениці долучаються до розроблення Кодексу академічної доброчесності, правил взаємоповаги, безпечної поведінки та культури спілкування в ліцеї. Крім того, учнівське самоврядування активно організовує тематичні заходи, благодійні акції, інформаційні кампанії, бере участь у волонтерських ініціативах, допомагає в проведенні свят, флешмобів, виставок та спортивних подій», — ділиться Анастасія Малик.

Також школярі та школярки запропонували допомагати з веденням соцмереж ліцею: вони активно працюють над наповненням сторінок, створюють цікаві відео, дописи, привітання, тематичні звернення тощо.

Особливо надихає учнівство, за словами співрозмовниці, те, що діяльність самоврядування завжди різноманітна, сучасна та цікава. Кожен новий захід, акція чи проєкт — це можливість спробувати себе в іншій ролі: організаторів, ведучих, дизайнерів, авторів ідей, координаторів команд тощо. Тож учнівське самоврядування стає не лише організаційною структурою, а й справжньою платформою для реалізації та розвитку сильних сторін дітей, зауважує педагогиня-організаторка.

Наприклад, якщо учні та учениці пропонують провести тематичний день, благодійну акцію, флешмоб, вони самі долучаються до планування, підготовки та проведення заходу. Саме так у дітей формується відчуття, що вони справді мають вплив. Це й робить учнівське самоврядування дієвим і справді цікавим.

Щороку учнівство ініціює вишиванкові флешмоби, тематичні інформаційні виставки до важливих історичних подій, творчі вечори, відеоконкурси та просвітницькі акції. Особливу увагу учнівське самоврядування приділяє благодійності та волонтерству: діти активно долучаються до благодійних ярмарків, зборів, підтримки захисників і захисниць.

Крім цього, ліцей співпрацює з місцевою молодіжною радою, знайомлячи дітей із роботою управлінських органів громади й сучасними громадськими ініціативами, що допомагає їм усвідомлювати власну роль у суспільстві.

Якщо ваша школа лише починає розвивати учнівське самоврядування, не бійтеся довіряти учнівству та дослухатися до його ідей, радить Анастасія Малик.

«Коли діти відчувають, що їх чують і цінують, у них з’являється бажання робити ще більше, виявляти активність і креативність. Також варто бути з ними на одній хвилі: розуміти їхні інтереси, давати змогу пробувати нові формати, разом шукати рішення й радіти результатам. І не забувати, що сенс самоврядування — в реальній участі та створенні атмосфери, де кожна дитина відчуватиме власну значущість і бажання змінювати шкільне життя на краще», — підсумувала педагогиня-організаторка.

Формування громадянської свідомості в школі — це процес, який не може бути формальним, наголошує Ірина Коропецька, директорка ліцею. За її словами, усе має починатися з учительського колективу.

За її словами, важлива синергія між учительством та учнівством: активні, свідомі діти потребують опори в дорослих, які допоможуть реалізувати їхні ідеї.

Учнівське самоврядування в ліцеї працює автономно: щороку відбуваються вибори президента чи президентки, і кожне нове покоління учнів та учениць переймає досвід попередників. У такий спосіб діти вчаться аналізувати програми кандидатів, оцінюють їхню діяльність і зрештою усвідомлюють: від рішень громадян справді щось залежить.

Діти самостійно ініціюють більшість заходів, а адміністрація переважно лише коригує їхні ідеї або погоджує реалізацію. Такий підхід, за словами Ірини Коропецької, дає школярам і школяркам змогу відчувати відповідальність за власні рішення.

Учнівське самоврядування бере на себе організацію багатьох шкільних подій. Це можуть бути тематичні вечірки, благодійні ярмарки чи інші ініціативи. Часто такі заходи мають соціальну складову: зібрані кошти спрямовують на підтримку військових або родин учнів та учениць, які цього потребують.

Допомагає координувати діяльність учнівства та реалізовувати ініціативи в закладі педагогиня-організаторка. Наприклад, проводить регулярні зустрічі старост, на яких обговорюють нові ідеї та проєкти, розподіляють обов’язки тощо.

«Однак ми, дорослі, намагаємося надмірно не втручатися. Навіть якщо здається, що діти щось роблять “не так”, треба дозволяти їм навчатися через власний досвід, зокрема й через помилки. А після цього проводимо рефлексію і проговорюємо, що можна покращити і як цього досягти», — зауважує Ірина Коропецька.

Учнівське самоврядування також може впливати на окремі управлінські рішення в школі. Наприклад, під час оцінювання якості харчування дітей залучали до опитування і враховували їхні пропозиції.

Окрім шкільного рівня, за словами директорки, учні й учениці ліцею активно долучаються до районних і міських учнівських парламентів. Це дає змогу співпрацювати з ровесниками/цями з інших закладів, реалізовувати спільні ініціативи та розвивати навички комунікації, лідерства й командної роботи.

«Часто учні та учениці започатковують районні ініціативи, коли парламенти різних шкіл об’єднуються. Наприклад, нещодавно проводили толоку в одному з парків. Також спільно можуть організовувати ярмарки або ж звертатися по пораду до своїх “колег” з іншої школи щодо проведення того чи того заходу», — ділиться Ірина Коропецька.

Щоб самоврядування не було формальним, Ірина Коропецька радить дотримуватися кількох принципів:

• дорослі мають показувати власний приклад активної громадянської позиції;
• давати простір учнівству для самостійних дій і право на помилку;
• корисним є обмін досвідом між школами, коли учні та учениці можуть переймати цікаві ідеї одні в одних.

«Варто розповідати дітям про межі їхнього впливу та зони відповідальності. Дуже важливо виховувати це розуміння ще зі школи, адже після її закінчення ці молоді люди братимуть участь у суспільному житті, зокрема у виборах, тож вони мають бути активними й готовими до усвідомленого ухвалення рішень», — підсумувала Ірина Коропецька.

Фото з особистого архіву співрозмовниць, а також Magnific

Спецпроєкт «Формула свободи» створено «Вчися.Медіа» за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні. Матеріал представляє позицію героїв і не обов’язково відображає позицію Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні.

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.