Працевлаштування неповнолітніх: із якого віку можна працювати та які права мають підлітки

Підлітки можуть працювати з 14 років — заробляти перші гроші та навіть ходити у відпустку. На законодавчому рівні їх прирівнюють до повнолітніх працівників і працівниць. Однак закон визначає для підлітків/ок інші вимоги щодо робочого часу, охорони та умов праці.

• Що передбачає законодавство про працевлаштування підлітків;
• які документи для цього потрібні;
• які роботи заборонені для неповнолітніх;
• чи можуть вони працювати без трудового договору;
• яку зарплату одержують;
• куди звертатися, якщо роботодавець порушує права підлітка —

у новому розборі пояснює Володимир Божинський, юрист, науковий співробітник навчально-наукового інституту «Академія вчительства» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Конституція України (стаття 43) передбачає, що кожен має право на працю, зокрема заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Мінімальний вік для працевлаштування визначає стаття 188 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Умови прийняття на роботу залежать від віку підлітка та характеру роботи. 

На роботу можуть узяти осіб, які досягли 16-річного віку (відповідно до частини першої статті 188 КЗпП).

• Для працевлаштування 16-річних не потрібні додаткові дозволи чи письмові згоди від батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників або державних органів;
• особи з 16 років можуть самостійно укладати трудові договори;
• роботодавець оформлює трудові відносини за загальною процедурою з урахуванням вікових гарантій щодо робочого часу та охорони праці.

Для працевлаштування осіб, які досягли 15-річного віку, потрібна письмова згода одного з батьків або особи, що їх замінює (усиновителя, опікуна, піклувальника). Усна згода не створює юридичних наслідків і не є належним доказом правомірності працевлаштування під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

• Письмову згоду (заяву) пишуть на ім’я керівника підприємства, установи чи організації, у ній зазначають паспортні дані особи, що надає згоду, ідентифікаційні дані неповнолітнього/ї, а також волевиявлення щодо працевлаштування на визначену посаду.
• До заяви додають копію документа, що підтверджує родинні зв’язки або встановлення опіки (піклування), зокрема копію свідоцтва про народження дитини.

Влаштування на роботу осіб 15-річного віку вважають винятком із загального правила, що прописане в частині другій статті 188 КЗпП.

Також є можливість брати на роботу здобувачів/ок освіти, які досягли 14-річного віку (частина третя статті 188 КЗпП). Важлива вимога — такі особи можуть виконувати легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання та відбувається у вільний від нього час.

Також для цього потрібна обов’язкова письмова згода одного з батьків або законного представника. Відсутність такої згоди під час працевлаштування особи віком 14–15 років кваліфікують як порушення трудового законодавства.

Читайте також:

Літні канікули в музеї: як зробити екскурсію цікавою для дітей

1. Документи, що посвідчують особу та статус

Під час укладення трудового договору неповнолітня особа подає документ, що посвідчує її особу, — паспорт громадянина України. Особи, які не досягли віку отримання паспорта, або в період його оформлення, можуть надавати свідоцтво про народження. Також потрібен реєстраційний номер облікової картки платника податків.

14-річні підлітки додатково подають довідку із закладу освіти для підтвердження свого статусу (здобувачів освіти) та можливості виконувати роботу у вільний від навчання час.

2. Медичний висновок за результатами попереднього огляду

Осіб до 18 років приймають на роботу виключно після попереднього медичного огляду (стаття 191 КЗпП). Без медичного висновку про відсутність протипоказань до виконання відповідного виду робіт неможливо допустити підлітка/ку до роботи. Роботодавець зобов’язаний забезпечити проходження попереднього медичного огляду до підписання трудового договору.

Після прийняття на роботу до досягнення працівником/цею 21 року він / вона підлягає обов’язковим щорічним медичним оглядам. Витрати на проведення попередніх та періодичних медичних оглядів несе роботодавець.

3. Трудова книжка та облік трудової діяльності

Наразі облік трудової діяльності здійснюють в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (відповідно до закону № 1217–IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 5 лютого 2021 року).

Працівник/ця, який/а вперше влаштовується на роботу, може попросити роботодавця оформити паперову трудову книжку. Для цього достатньо подати заяву в довільній формі. Роботодавець зобов’язаний оформити трудову книжку не пізніше ніж через п’ять днів після прийняття на роботу. Водночас дата її оформлення може не збігатися з датою запису про прийняття на роботу — це не є порушенням. Купувати бланк трудової книжки власним коштом працівник/ця не зобов’язаний/а.

Роботодавець зобов’язаний вести окремий облік працівників та працівниць, яким ще не виповнилося 18 років.

Відповідно до статті 190 КЗпП заборонено:

• застосовувати працю осіб віком до 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами, а також на підземних роботах (перелік визначає наказ МОЗ України № 46 від 31 березня 1994 року). До шкідливих робіт включені ті, що пов’язані з впливом шкідливих хімічних речовин, іонізуючого випромінювання, канцерогенів, підвищеного рівня шуму, вібрації, а також екстремальних температур;
• працевлаштовувати неповнолітніх робітниками, зайнятими торгівлею та зберіганням вина, спирту, лікеро-горілчаної продукції та пива (за наказом МОЗ України № 46);
• залучати підлітків до роботи на висоті без належних засобів захисту, до аварійних і рятувальних операцій, а також до діяльності, пов’язаної з контактом із вибухонебезпечними або легкозаймистими речовинами;
• залучати неповнолітніх до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми (їх затверджує наказ МОЗ України № 59 від 22 березня 1996 року);
• працевлаштовувати підлітків на роботи, пов’язані лише з підійманням, утриманням або переміщенням важких вантажів. Такі роботи можуть займати не більше від третини робочого часу, а для осіб до 15 років тривале підіймання та переміщення вантажів заборонене. Максимально допустима вага вантажів залежить від віку та статі працівника/ці.

Для неповнолітніх закон встановлює скорочену тривалість робочого часу. Працівники/ці віком від 16 до 18 років можуть працювати не більше ніж 36 годин на тиждень, від 15 до 16 років — не більше ніж 24 години. Таке ж обмеження діє для учнівства і студентства віком 14–15 років, які працюють під час канікул.

Якщо ж неповнолітні поєднують роботу з навчанням протягом навчального року, вони можуть працювати не більше від половини максимальної тривалості робочого часу, встановленої для їхнього віку.

Крім того, працівників/ць до 18 років заборонено залучати до нічних, надурочних робіт і роботи у вихідні. Ця гарантія діє і під час воєнного стану.

Ні, адже без належного укладення трудового договору працевлаштування неповнолітніх недопустиме. Відсутність такого документа розцінюють як правопорушення. Договір обов’язково має бути укладений у письмовій формі.

Укладення з підлітком/кою цивільно-правових договорів (про надання послуг чи виконання робіт), якщо відносини мають ознаки трудових, містить ризик перекваліфікації таких відносин у трудові за результатами інспекційних візитів Держпраці з подальшим накладенням штрафних санкцій.

Працівник/ця може розпочати роботу лише після укладення трудового договору та видання наказу про прийняття на роботу. До початку роботи роботодавець також має ознайомити його / її з умовами праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку та провести інструктаж з охорони праці.

За загальним правилом, неповнолітнім працівникам/цям не встановлюють випробувальний строк (частина третя статті 26 КЗпП). Водночас під час воєнного стану роботодавець може встановити його для будь-якої категорії працівників, зокрема і для осіб до 18 років (частина друга статті 2 Закону України № 2136–IX).

Неповнолітні працівники та працівниці не можуть підписувати договір про повну матеріальну відповідальність. Якщо роботодавець пропонує такий договір, він є недійсним. Якщо неповнолітній/я працівник/ця завдав/ла шкоди роботодавцю, то зазвичай відповідає лише в межах свого середнього місячного заробітку. Повна матеріальна відповідальність можлива лише в окремих випадках, визначених законом, наприклад, якщо шкоду завдано умисно.

Неповнолітніх працівників та працівниць складніше звільнити, ніж повнолітніх. Роботодавець може звільнити працівника/цю до 18 років лише за згодою служби в справах дітей. Без отримання попереднього дозволу служби в справах дітей звільнення може бути визнано незаконним. В окремих випадках, наприклад через скорочення штату, зміни в організації виробництва і праці, роботодавець зобов’язаний забезпечити працевлаштування підлітка/и.

Крім того, батьки, усиновлювачі або піклувальники можуть вимагати розірвання трудового договору, якщо робота шкодить здоров’ю неповнолітнього/ї або порушує його / її законні інтереси, зокрема заважає навчанню. У такому випадку законні представники подають письмову вимогу керівнику підприємства із наданням доказів.

1. Працівникам і працівницям віком до 18 років за скороченої тривалості щоденної роботи виплачують заробітну плату в такому ж розмірі, як працівникам/цям відповідних категорій за повної тривалості щоденної роботи (частина перша статті 194 КЗпП).
2. Особи до 18 років, які допущені до відрядних робіт, одержують зарплату за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників/ць, а також доплату за скорочений робочий час.
3. Учні/иці та студенти/ки закладів освіти, які працюють у вільний від навчання час, одержують зарплату пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Підприємства мають право встановлювати таким працівникам/цям доплати до заробітної плати.

У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 8647 грн на місяць або 52 грн за годину. Якщо неповнолітній працівник відпрацював повну норму робочого часу, встановлену для його віку, роботодавець не може платити менше від цієї суми.

Із заробітної плати, як і для повнолітніх працівників/ць, утримують податок на доходи фізичних осіб (18 %) і військовий збір (5 %). Єдиний соціальний внесок (22 %) сплачує роботодавець.

Особи віком до 18 років мають право на 31 календарний день щорічної відпустки (стаття 75 КЗпП). Її надають у зручний для працівника/ці час. У перший рік роботи відпустку повної тривалості можна взяти після відпрацювання шести місяців безперервної роботи.

Замінити частину відпустки на грошову компенсацію для працівників віком до 18 років — неможливо, крім випадків звільнення (стаття 83 КЗпП).

У разі порушення роботодавцем норм трудового законодавства щодо неповнолітніх передбачено механізми державного нагляду та притягнення порушника до фінансової відповідальності, а також систему правового захисту.

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснює Державна служба України з питань праці (Держпраці). Працівник/ця або його / її законні представники мають право звернутися до Держпраці з повідомленням про правопорушення.

Звернення може бути подане:

• через онлайн-сервіс «Повідомити про правопорушення» на офіційному вебсайті Держпраці;
• засобами електронної пошти до територіальних управлінь або до центрального апарату ([email protected]);
• через спеціалізований телеграм-бот «e-inspector» (@ask_sls_bot).

Для отримання правових консультацій, роз’яснень, а також для складання процесуальних документів і представництва інтересів у суді неповнолітні особи можуть звернутися до системи безоплатної правничої допомоги (БПД).

Контактний центр системи БПД приймає звернення за єдиним безплатним телефонним номером 0 800 213 103. Повідомлення про затримання осіб приймають та обробляють юристи цілодобово, а правові консультації з інших питань (зокрема порушення трудових прав підлітків) надають із понеділка до п’ятниці з 8:00 до 18:00.

Офіційно працювати в Україні можна з 16 років. Із 15 років це дозволено лише за письмовою згодою одного з батьків або законного представника. З 14 років можуть працювати учні та учениці, але тільки на легких роботах, які не шкодять здоров’ю, не заважають навчанню та виконуються у вільний від нього час.

Для працевлаштування неповнолітній/я має подати документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер платника податків, а за потреби — довідку із закладу освіти та письмову згоду одного з батьків. Також перед початком роботи обов’язково потрібно пройти медичний огляд.

Працівники/ці віком від 16 до 18 років можуть працювати не більше ніж 36 годин на тиждень, а від 15 до 16 років — не більше ніж 24 години. Якщо підліток/ка поєднує роботу з навчанням, тривалість робочого часу скорочують удвічі. Неповнолітніх також не можна залучати до нічних, надурочних робіт і роботи у вихідні.

Ні. Працевлаштування неповнолітніх без письмового трудового договору є порушенням законодавства. До початку роботи роботодавець має укласти договір, видати наказ про прийняття на роботу, ознайомити працівника/цю з умовами праці та провести інструктаж з охорони праці.

Осіб до 18 років не можна залучати до важких, небезпечних і підземних робіт, а також до роботи з алкоголем, вибухонебезпечними речовинами чи вантажами, що перевищують встановлені норми. Закон також обмежує підіймання та переміщення важких речей і забороняє виконувати такі роботи як основну трудову функцію.

Неповнолітні працівники та працівниці мають право на оплату праці не нижчу, ніж дорослі працівники/ці відповідної кваліфікації, навіть якщо для них встановлено скорочений робочий час. У 2026 році мінімальна зарплата становить 8647 грн на місяць або 52 грн за годину.

Так. Працівники/ці віком до 18 років мають право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 31 календарний день. Вони можуть використати її в зручний для себе час, а замінювати відпустку на грошову компенсацію, окрім випадку звільнення, заборонено.

Якщо роботодавець порушує трудові права підлітка/ки, можна звернутися до Державної служби України з питань праці або до системи безоплатної правничої допомоги. Вони допоможуть захистити права працівника/ці, надати консультацію та, за потреби, притягнути роботодавця до відповідальності.

Колаж «Вчися.Медіа», фото Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.