УКУ не поселив студентку в колегіум через ЛГБТ-прапор у соцмережі: що відомо про скандал

2 вересня у соцмережах вибухнув гучний скандал довкола Українського католицького університету (УКУ), що у Львові. Режисерка та сценаристка Наталка Ворожбит заявила, що її доньці Параскеві, яка цьогоріч вступила до закладу, відмовили в поселенні до колегіуму через ЛГБТК-емодзі на сторінці в Instagram. Що відомо про ситуацію, що кажуть в університеті та як відреагувала громадськість, розповідаємо далі.

За словами мисткині, її донька цьогоріч вступила на Гуманітарний факультет УКУ. Для неї це була давня мрія — навчатися саме у Львові, у спільноті університету, який має репутацію одного з найкращих приватних ЗВО України.

«З початку повномасштабки я не часто бачила її такою щасливою і впевненою в собі. Це була мрія — навчатися в Україні саме в УКУ, жити у Львові в студентській спільноті», — розповіла Ворожбит.

Після успішних співбесід, сплати за перший семестр навчання (родина вирішила не користуватися пільгою УБД) дівчина почала готуватися до переїзду. Але за 12 днів до початку занять Параскеві повідомили про відмову в поселенні, попри попередні гарантії, що всіх іногородніх студентів/ок забезпечать житлом у колегіумі (гуртожитку). Після цього Наталка Ворожбит зателефонувала до адміністрації УКУ. 

«Вони спитали прізвище й після напруженої паузи відповіли, що не можуть мені надати інформацію і рекомендують винаймати квартиру. М’яко кажучи, я була заінтригована. Я знаю, як вона заповнювала анкету, як відповідала на співбесіді. Ніщо не суперечило заявленим на сайті цінностям УКУ, слово “католицький” у назві університету було нами осмислене і ми були готові й відкриті до особливостей і правил», — стверджує режисерка. 

Згодом, за її словами, «через неформальні зв’язки» вдалося дізнатися справжню причину: адміністрація ЗВО вирішила, що дівчина не відповідає ціннісним орієнтирам колегіуму через емодзі райдужного прапора ЛГБТК+ в Instagram.

«Отже, цей прапорець, який для неї означає толерантність і людяність, демократичність, прийняття світу в його різних фарбах, став причиною відмови проживання в колегіумі, який не є монастирем чи сектою, а належить до закладу освіти. [...] Це пропонують у приватному університеті, який позиціонується як європейський, прогресивний, спроможний поселити першокурсників з інших міст, в якому наполягають на християнських цінностях, рівних правах, прийнятті іншості. Де викладають прекрасні, прогресивні педагоги, багатьох я знаю особисто», — додала Ворожбит.

Жінка написала листа на електронні адреси університету, після чого їй зателефонували. Представниця УКУ підтвердила, що прапорець став причиною відмови. І додала, що повністю поділяє позицію колегіуму в цьому питанні та вважає, що «це однаково що повісити російський прапор» на своїй аватарці. 

«Привела ще якесь незрозуміле порівняння про Ющенка і Януковича. Після цього озвучила пропозицію жити у квартирі для педагогів (не в гуртожитку, в якому вже на той момент не залишилось місць) за умови, що донька прибере це емодзі зі свого інстаграму й пообіцяє не пропагувати ЛГБТ в УКУ», — розповіла режисерка.

Від цієї пропозиції її донька відмовилася. Зрештою вона забрала документи й вступила до Києво-Могилянської академії.

Після публічного розголосу університет оприлюднив відповідь ректора від 22 серпня 2025 року на запит Параскеви Курочкіної, який вона надіслала на офіційну пошту університету. 

У листі ректор пояснює, що поселення у колегіум відбувається на конкурсній основі за результатами співбесіди та анкети, а кількість заяв цього року значно перевищила можливості. Критерії добору:

• мотивація та готовність брати участь у формаційній програмі,
• розуміння цінностей університету,
• готовність дотримуватися правил проживання. 

«Конкуренція була високою і перед адміністрацією Колегіуму був справді складний вибір. На жаль, нам довелося відмовити понад 15 заявникам. [...] Ми щиро шкодуємо, що відмова щодо участі в освітньо-формаційній програмі була сприйнята Вами як обмеження для навчання в УКУ і спричинила для Вас велике розчарування», — йшлося у зверненні. 

Зауважимо, УКУ — приватний заклад вищої освіти. У Положенні про духовну, громадянську та академічну свободу університету наголошують, що заклад «живе східнохристиянською традицією і виховує провідників суспільства, професіоналів для служіння в Україні та у міжнародному контексті — в ім’я слави Божої, спільного блага та людської гідності». Ці ж принципи мають поділяти студенти/ки та працівники/ці закладу.

При прийомі на навчання студентів/ок інформують про цінності та місії УКУ. Адміністрація закладу каже, що здобувачі освіти зобов’язані «плекати чи щонайменше поважати християнську тотожність закладу».

«Перед початком навчання нові студенти ознайомлюються з відповідною пам’яткою і засвідчують це своїм підписом, а також беруть участь в орієнтаційній сесії, яка допоможе їм краще зрозуміти пріоритети й специфіку навчання в УКУ», — наголошують у ЗВО.

Університет наголосив: проживання в колегіумі не є звичайним гуртожитком. Це частина програми духовного виховання, яка включає участь у богослужіннях, зустрічах зі священниками, реколекціях та інших релігійних практиках. Мешкати там можуть лише учасники освітньо-формаційної програми «Християнська духовність у постмодерній добі», завданням якої є духовний розвиток зокрема завдяки участі студентів/ок у літургіях.

Публікація Ворожбит спричинила хвилю обговорень у соцмережах. Дискусія розділила суспільство на два табори:

• критики університету звинувачують його в гомофобії та дискримінації. Дехто вимагає позбавити УКУ державної акредитації, оскільки, на їхню думку, освіта має бути відділена від релігії;
• прихильники позиції УКУ наполягають: приватний католицький університет має право відстоювати свої цінності, і ті, хто не згоден, можуть обрати інші ЗВО.

Так, наприклад Ієромонах-студит о. Юстин Бойко у відповідь на гострі коментарі закликав «не пхати своїх брудних рук до УКУ». 

А доцент кафедри філології Гуманітарного факультету Остап Сливинський наголосив, що співпраця з УКУ автоматично передбачає повагу до християнства і його цінностей: 

«Я знав, що укладаю з УКУ певну угоду, яка передбачає повагу до християнства і його цінностей».

Він пояснив, що йдеться не про обов’язкове сповідування релігії, а про повагу: не проявляти нічого, що може образити вірянина-християнина. Сливинський підкреслив, що ніхто не вимагав від нього свідоцтва про хрещення чи знання молитов, і він залишався агностиком. 

«Я навмисно написав “повагу”, а не “сповідування”, бо це означає просто не артикулювати чи не демонструвати будь-чого, що може зачепити інших», — додав він.

Журналіст і письменник Юрій Макаров вважає, що кожен приватний ЗВО має право на свої обмеження. Водночас у Києві чи Львові є багато інших закладів освіти. Утім, на його думку, тишком копирсатися в Instagram — не по-християнськи.    

Журналіст, історик та викладач Вахтанг Кіпіані додав, що «проживання в колегіумі — це не для всіх, справді через участь у формаційній програмі». Він наголошує, що така практика існувала від самого початку, і більшість студентів/ок УКУ там не мешкають.

«Ти фактично підписуєшся на євангелізацію, на зустрічі і розмови зі священниками, монахами, участь у заходах релігійного змісту, прощах тощо. [...] Для тих, хто має антиклерикальні чи нерелігійні погляди участь у програмі нічого не дасть і стане джерелом для конфліктів. Спільнота УКУ зберігає право на свої погляди та цінності, а ті, хто не згоден — можуть мати власні», — вважає він.

Водночас у коментарях під дописом УКУ, журналістка й дитяча письменниця Настя Мельниченко зауважує, що в цінностях університету ніде не вказано про ЛГБТК-спільноту. На її думку, університет порушив Закон України та прикриває дискримінацію християнськими цінностями.

Крім того, коментатори наголошують, що Папа Римський Франциск неодноразово робив заяви, які демонстрували його толерантне ставлення до ЛГБТК-спільноти

Фото УКУ