Як методики курсу «Пишемо есе» поєднати з предметами різних освітніх галузей

В інформаційному суспільстві розуміння тексту давно вийшло за межі суто філологічного. Ірина Сітькова, учителька, тренерка й амбасадорка Національного проєкту «Пишемо есе», співавторка посібників курсу, нагадує, що тексти оточують нас усюди: знаки на дорозі, чеки в магазині, білборди, інфографіки, формули, рівняння… Із усіма ними треба вміти працювати, і кожна з освітніх галузей має свою специфіку і свої можливості для цього.

Як саме працювати з текстами на різних уроках — читайте поради Ірини Сітькової.

У курсі «Пишемо есе» відбувається робота з таким інструментарієм: 

• техніки вільного письма й читання; 
• органайзери (схеми, діаграми, ментальні мапи, часолінії тощо); 
• есе як єдність компонентів — тези, аргументу, доказу, коментаря, висновку. 

Призначення цих інструментів таке:

• вільне письмо як спосіб м’яко залучити учнівство до матеріалу уроку;
• техніки читання, щоб формувати вміння працювати з джерелами, декодувати інформацію;
• робота з органайзерами як тренажер уміння аналізувати, класифікувати, структурувати прочитане / почуте;
• есе (якщо цей термін для вас занадто філологічний, замініть його на логічне обґрунтування, наприклад) як шлях до аргументованого висновку.

Важливо розуміти: під терміном есе ми не маємо на увазі художній твір. Ідеться про доказове письмо, тобто акцентуємо на метанавичках, що робить матеріали курсу універсальними. Щоб їх інтегрувати у власну діяльність, скористайтеся порадами нижче.

1. Будь-який урок можна розпочати з вільного письма. Часові витрати — п’ять хвилин. Попросіть учнівство викласти все, що спадає на думку, про клітину, електрику, площу, фізичні вправи тощо. Так ви створите фундамент для вивчення нового матеріалу, а ще дізнаєтеся багато цікавого про своїх учнів та учениць.

2. Читання з маркуванням — незамінний інструмент, щоб збирати важливу інформацію. Хай учнівство перечитає історичний документ і виділить маркером одного кольору сильні сторони, а іншим кольором — суперечливі. Залишиться це все узагальнити та обґрунтувати. Чи, скажімо, можна дібрати з різних джерел факти про вакцинацію, на підставі чого висловити власну аргументовану позицію.

3. Створення ментальної мапи, робота з діаграмою «Кола Венна», конспектування за методом Корнелла — усе це розвиває вміння структурувати, класифікувати, зіставляти, тобто критично мислити. Попросіть виявити спільне й відмінне в графіках чи діаграмах, зіставити дії двох політиків, способи пристосовуватися до життя різних організмів у певних умовах тощо. А далі — зробити потрібні узагальнення.

4. Коли інформація зібрана й проаналізована, виникає потреба висловити власну думку. І тут у пригоді стане структура есе: теза (твердження, що потребує доведення) — аргументативний абзац (власна думка, підкріплена прикладами з джерел і прокоментована) — висновок (те, заради чого вся розмова й починалася).

Якщо поміркувати, то стане зрозуміло, що цю саму логіку застосовують і під час доведення теорем, і під час ведення перемовин. Вона також відповідає етапам проведення дослідження (гіпотеза — експеримент — аналіз — висновки), яке потребує структурованого оформлення. Тож матеріали уроків про те, як правильно сформулювати тезу, парафразувати чужий вислів із метою дотримання академічної доброчесності, написати висновок, стануть у пригоді незалежно від навчальної дисципліни й освітньої галузі.

5. Під час рефлексії наприкінці виділіть п’ять хвилин на написання есе як підсумку уроку. Воно не потребує вашої перевірки, а ось для учня / учениці стане чудовою нагодою замислитися, з чим він / вона йде із заняття.

«Було б добре, якби вчителі й учительки об’єднувалися в межах школи, домовлялися про спільну стратегію і порядок опрацювання кожної зі складових есе. Це б дало змогу учнівству регулярно відточувати навички, а також розуміти: есе — довершений інструмент у будь-якій галузі, варто лише навчитися ним правильно користуватися», — наголосила Ірина Сітькова.

«Національний проєкт: пишемо есе» реалізує ГО «Вчися» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в партнерстві з National Writing Project (США).

Над текстом працювали Катерина Бортняк та Ірина Троян

Фото Freepik

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.