Як навчати дітей після окупації? Два університети підготували курси для майбутнього вчительства
На тимчасово окупованих територіях молодь і діти постійно зазнають впливу пропаганди російської окупаційної політики. Ворог намагається вплинути на їхню ідентичність й унеможливити в майбутньому реінтеграцію в українське суспільство.
Як уже сьогодні варто готувати майбутніх учителів і вчительок, які працюватимуть з учнівством після окупації? Щоб освіта об'єднувала, враховувала різний досвід, запобігала стигматизації та створювала для тих, хто пережив досвід окупації, безпечне середовище. Які програми й курси вже пропонують у деяких університетах?
Про це говорили під час заходу «Освіта, що об’єднує: як готувати майбутніх учителів до роботи з викликами війни й реінтеграції?», який організував Центр громадянської просвіти «Альменда» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
«Вчися.Медіа» публікує основні думки та практичні напрацювання.
РЕІНТЕГРАЦІЯ ДІТЕЙ ПІСЛЯ ОКУПАЦІЇ: ЯКІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ОСВІТИ
Упродовж вересня 2024 — травня 2025 року Центр громадянської просвіти «Альменда» досліджував, як українські університети готують майбутніх учителів/ок до роботи в умовах війни. Моніторинг показав, що в навчальних програмах педагогічних спеціальностей недостатньо уваги приділяють темам, пов’язаним із наслідками російсько-української війни. Зокрема, студентам і студенткам мало розповідають про те, як функціонує освіта на окупованих територіях, як росія впливає на свідомість дітей через пропаганду, мілітаризацію та психологічний тиск.
«Ми помітили, що попри великий обсяг задокументованих злочинів окупантів проти освіти й порушень прав дітей на ТОТ, ці матеріали недостатньо інтегровані в наш освітній процес, зокрема під час підготовки майбутніх педагогів і педагогинь», — зауважила Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації та освітніх проєктів ГО «Центр громадянської просвіти “Альменда”».
За її словами, труднощів додає і те, що система вищої освіти не надто гнучка. Зміни до навчальних програм потребують проходження певних бюрократичних процедур і додаткових фінансових ресурсів.
Щоби допомогти ЗВО посилити підготовку майбутніх учителів/ок, у Центрі громадянської просвіти «Альменда» розробили цикл лекцій «Роль освіти в умовах збройного конфлікту та перехідного правосуддя». З ними організація звернулася до університетів, які готують вчителів і вчительок. До співпраці долучилися Український державний університет імені Михайла Драгоманова і Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.
ЦИКЛ ЛЕКЦІЙ ПРО ОСВІТУ В УМОВАХ ВІЙНИ
Навчальний цикл складається з п’яти тематичних лекцій загальним обсягом 15 годин (0,5 кредиту ЄКТС). Заняття проводили експерти та експертки Центру громадянської просвіти «Альменда» та залучені ззовні фахівці/чині. Студентству розповідали про освіту під час війни, міжнародні стандарти й правові рамки, становище дітей на ТОТ, міжнародний досвід подолання подібних викликів, а також вплив окупації і роль освіти в подоланні цих наслідків.
«Під час гостьових лекцій нам вдалося побачити, наскільки різним є досвід самих студентів і студенток. Учасники й учасниці мали власний досвід переживання війни та окупації, який впливав на їхні реакції під час занять. Лекторам і лекторкам вдавалося гнучко реагувати на такі ситуації та враховувати особливості аудиторії. Але подібні виклики виникають не лише у вищій освіті, а й у школах, де в одному класі навчаються діти з різним досвідом. Саме тому потреба в таких курсах надзвичайно висока», — зауважила Тетяна Мелещенко, деканка історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, кандидатка історичних наук.
Віктор Савицький, студент Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, який брав участь у пілотному курсі, розповів, що лекції допомогли йому краще зрозуміти, через що проходять люди, зокрема діти, під час окупації. На його думку, в Україні досі недостатньо говорять про цю тему й не всі розуміють, з якими труднощами стикаються люди на окупованих територіях та після повернення.
«А ще лекції допомогли краще зрозуміти, як формується ідентичність: чому людина починає ототожнювати себе з Україною чи росією, як на неї впливають оточення та пропаганда. Нам важливо це знати, адже після деокупації вчителі й учительки будуть контактувати з цими дітьми, і важливо створити для них максимально безпечне та підтримувальне середовище», — додав студент.
Організатори також перевірили, чи допомогли лекції студентству краще розібратися в питаннях освіти на ТОТ. Наприклад, ще до початку курсу багато хто мав досить поверхове уявлення про те, що таке індоктринація (систематичне нав’язування певних істин, ідей, доктрин із вимогою сприймати їх без будь-якої критики — ред.). Якщо спочатку правильно відповісти на запитання із цієї теми змогли близько 40 % студентів/ок, то після лекцій — уже майже 70 %.
Поліпшилися й знання про те, як формується українська громадянська та національна ідентичність. Валентина Потапова пояснює: хоча про важливість ідентичності говорять часто, майбутнім учителям/кам потрібно докладніше розуміти, з яких саме складниках вона формується і як допомогти дітям її розвивати. Після курсу частка правильних відповідей на запитання із цієї теми зросла з 33 % до 85 %.
«Ці лекції стали не лише можливістю перевірити, чого бракує студентству в навчанні, а й основою для подальших змін. За їхніми результатами два університети розробили власні вибіркові дисципліни, які допоможуть готувати майбутніх педагогів і педагогинь до роботи з викликами війни, окупації та реінтеграції», — зауважила Валентина Потапова.
Розглянемо детальніше, що передбачають ці вибіркові курси.
«Освіта в умовах збройного конфлікту та перехідного правосуддя»: що пропонує Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Після співпраці з ГО «Альменда» у закладі вирішили створити власний вибірковий курс і пропонувати його студентству всіх факультетів як дисципліну загальноуніверситетського циклу — «Освіта в умовах збройного конфлікту та перехідного правосуддя». Силабус програми можна знайти тут.
Курс розрахований на три кредити ЄКТС (90 годин) і складається з аудиторних занять та самостійної роботи. За словами Тетяни Мелещенко, попри відносно невелику кількість годин, його зміст максимально практикоорієнтований: студенти/ки працюватимуть із різними кейсами, розвиватимуть критичне мислення та вчитимуться застосовувати здобуті знання в роботі з дітьми.
Основна мета — навчити майбутніх педагогів/инь розуміти права дитини, аналізувати міжнародні та національні документи, розпізнавати порушення прав людини й дитини, а також знати, як захищати ці права.
Окрему увагу курс звертає на роботу з дітьми, які мають різний досвід війни та окупації. Також майбутні вчителі/ки зможуть краще розуміти, як діє пропаганда, розпізнавати її наративи та протидіяти їм у шкільному середовищі.
Навчальна програма складається з двох модулів:
- перший присвячений міжнародним стандартам захисту прав дитини та викликам, які постають перед дітьми в умовах окупації. У ньому розглядають міжнародний досвід, національне законодавство, інструменти ідеологічного контролю та порушення прав дітей на ТОТ;
- другий модуль охоплює перехідне правосуддя та роль освіти в цих процесах. Студенти/ки вивчатимуть міжнародні механізми захисту прав, моделі освітньої реінтеграції, а також те, як застосовувати травмоінформований підхід і сприяти соціальній згуртованості.
«Ми хотіли би, щоб учителі й учительки, які працюватимуть із дітьми з різним досвідом, були провідниками історичної правди й могли забезпечити максимально безпечний простір для кожної дитини в класі. Сподіваємось, що додатковий курс допоможе в цьому», — підсумовує Тетяна Мелещенко.
«Міждисциплінарні стратегії реінтеграції через освіту в умовах війни, окупації та післявоєнного відновлення»: що пропонує Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
На цьому вибірковому курсі розповідатимуть, як окупація змінює людей та яку роль освіта може відіграти в подоланні її наслідків, пояснює Ольга Шарагіна, директорка навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, кандидатка філологічних наук. Ознайомитися із силабусом можна тут.
Цей курс зможуть обирати студенти і студентки різних спеціальностей, не тільки педагогічних. Дисципліна охоплює чотири змістові модулі загальним обсягом 120 годин, кожен із яких викладатиме окремий фахівець чи фахівчиня:
- перший модуль присвячений правовому виміру реінтеграції. Студенти/ки вивчатимуть норми міжнародного гуманітарного та міжнародного права, захист права на освіту, механізми перехідного правосуддя і формування кадрового резерву.
- Другий модуль охоплює історико-політичний вимір. У ньому йтиметься про наслідки окупаційної політики, ідеологічну індоктринацію, мілітаризацію освіти та подолання історичних міфів.
- Третій, психологічний модуль, передбачає вивчення травмаінформованого підходу, технік першої психологічної допомоги, ненасильницької комунікації та методів подолання стигматизації дітей і молоді з ТОТ. Окрім теоретичних знань, студентство й викладачі/ки працюватимуть із практичними кейсами.
- Четвертий модуль присвячений педагогічному виміру реінтеграції. Він охоплюватиме кризовий менеджмент уроку, фасилітацію складних діалогів, а також створення безбар’єрного, безпечного та інклюзивного освітнього середовища. В університеті наголошують, що інклюзивність стосується не лише людей з інвалідністю, а й внутрішньо переміщених осіб та ветеранів, які долучаються до освітнього процесу.
Також на основі напрацювань вибіркової дисципліни розробили курси підвищення кваліфікації. Їх уже затвердила вчена рада університету. Надалі заклад планує навчати за цією програмою власних викладачів/ок, а також пропонувати її освітянам/кам і вчителям/кам шкіл.
«Ці програми можуть стати прикладом для інших університетів, які готують майбутніх учителів й учительок. Заклади вищої освіти зможуть адаптувати їх до своїх потреб: запроваджувати окремі вибіркові дисципліни або використовувати матеріали для створення тематичних модулів у вже наявних курсах», — акцентує Валентина Потапова.
Додаткову інформацію про ці можливості від ГО «Центр громадянської просвіти “Альменда”» та університетів можна дізнатися, написавши на електронну пошту: [email protected].
Фото надали в ГО «Центр громадянської просвіти “Альменда”»
Щоби бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
