Як обрати професію у світі змін: що пропонує формат Liberal Arts

На ринку праці дедалі більшої ваги набувають адаптивність фахівця або фахівчині, здатність формувати експертизу в різних сферах, а не працювати за усталеними схемами. У відповідь на цей запит в Україні поступово розвивають нові програми вищої освіти за форматом багатопрофільного бакалаврату Liberal Arts (вільні мистецтва). Він розвиває широкий світогляд і міждисциплінарний погляд на проблеми, готує до гнучкості в професійному житті, фокусується на проєктній роботі, критичному мисленні та дає свободу вибору власної траєкторії в межах навчання.

• Що передбачає багатопрофільний бакалаврат Liberal Arts & Sciences?
• Чому в його основі лежить міждисциплінарний підхід і чим він корисний?
• Чи дійсно класична система вищої освіти за спеціальністю застаріла й не встигає за ринком праці?

«Вчися.Медіа» розпитало про це Михайла Винницького, керівника Центру «Liberal Arts and Sciences» Національного університету «Києво-Могилянська академія». 

Нагадаємо: нещодавно Києво-Могилянська академія оголосила про запуск бакалаврської програми Liberal Arts and Sciences (програму розроблено в межах виконання проєкту CBHE Erasmus+ «Designing and implementing Liberal Arts Studies in Ukraine», LibArt_UA, і за співфінансування ЄС).

У часи античності вільні мистецтва (Liberal Arts) були каноном із семи предметів: граматики, риторики, логіки, геометрії, арифметики, музики та астрономії. Їх вивчення мало на меті виховання вільних громадян, здатних відігравати важливу роль у суспільстві.

Сучасні ж програми Liberal Arts and Sciences виникли в США наприкінці XIX — на початку XX століть, а як зріла освітня модель сформувалися в 1920–1970-х роках. Після 2000 року такі програми стали глобальним стандартом і сьогодні разом із класичними наявні в понад 160 університетах світу.

У межах навчання за форматом Liberal Arts and Sciences, студенти першого року навчання занурюються в міждисциплінарне середовище: всі дисципліни поєднують три основні профілі програми — гуманітарний, соціально-економічний, природничо-технологічний. Починаючи з другого курсу, студенти та студентки визначаються з основним профілем і курсами на вибір.

Наразі в Україні такий формат реалізує низка університетів у Києві, Полтаві, Запоріжжі, Тернополі та Ізмаїлі. Розгортання програм Liberal Arts and Sciences відбувається в межах проєкту Еразмус «Впровадження програм Liberal Arts та Liberal Arts and Sciences в Україні» за підтримки Європейського Союзу разом із провідними університетами ЄС.

Проєкт розрахований до 2027 року й передбачає:

• створення п’яти міждисциплінарних програм Liberal Arts чи Liberal Arts and Sciences на бакалаврському рівні в п’яти регіональних українських ЗВО, що представляють Схід, Південний Схід, Південь, Центр і Захід України. Програми мають охоплювати дві категорії: три педагогічні / гуманітарні університети та два класичні університети з розвинутими природничими факультетами;
• розроблення навчальних планів та програм;
• підготовку викладачів/ок та акредитацію програм;
• залучення роботодавців;
• членство України в Європейському консорціумі вільних мистецтв і наук ECOLAS (European Consortium of Liberal Arts and Sciences) після закінчення проєкту.

У багатьох західних університетах, акцентує Михайло Винницький, керівник Центру «Liberal Arts and Sciences» Національного університету «Києво-Могилянська академія», програми Liberal Arts існують паралельно до програм за спеціальністю. Вступники/ці можуть іти за чіткою спеціальністю або взяти трохи більше часу на визначення траєкторії, водночас звикаючи до навчання в університеті.

«Навіть найкращі відмінник чи відмінниця, не маючи предмета “Соціологія” чи “Політологія” в школі, не можуть упевнено обрати цю спеціальність. У багатьох інших сферах випускники шкіл так само мають примарне розуміння, чим займається спеціаліст певної професії», — пояснює Михайло Винницький.

Liberal Arts дає змогу зануритися в міждисциплінарне середовище, а також узяти на себе відповідальність за власну траєкторію. У межах такої міждисциплінарності студенти/ки аналізують із викладачами різних дисциплін реальні проблеми й шукають спільне розв’язання для сфер, які ці проблеми зачіпають.

Читайте також:

«Трирічний бакалаврат — це насамперед індивідуальні освітні траєкторії студентів», — Тимофій Брік

«Наприклад, розбираємо, що треба робити з Каховською дамбою. Ми розуміємо, що з екологічного погляду вона була небезпечною для довкілля. Гуманітарії поглянуть на ситуацію як на привід дослідити історичні пам’ятки та спосіб життя козацької доби. А в аспекті соціально-економічного аналізу ми вбачаємо проблему з браком води для мешканців Півдня. І розв’язання можливо знайти лише завдяки міждисциплінарному підходу та рішенням», — зазначає Михайло Винницький.

Після завершення першого курсу студенти/ки, які оберуть цю програму, матимуть змогу навчатися за одним із трьох профілів: гуманітарним, соціально-економічним чи природничо-технологічним.

«Від другого курсу майже половина навчання відбуватиметься за профілем. У межах 60 кредитів на рік студенти матимуть 25 кредитів за основним профілем, 20 — з інших профілів, а ще 15 кредитів відведені на проєкти, які курують ментори з бізнесу, громадських організацій чи політичної сфери», — додає Михайло Винницький.

У межах проєктної діяльності студенти/ки розв’язуватимуть проблеми конкретних організацій та вчитимуться застосовувати академічні знання на практиці. Такий підхід тренує адаптивність до різних умов та задач, що стане конкурентною перевагою на ринку праці.

«Багато випускників програми працюватимуть на стартових управлінських посадах, і їм потрібні навички з презентації, аналізу даних, групової роботи. Ми хочемо, щоб на Liberal Arts групова робота наживо було частиною повсякденного життя», — розповідає Михайло Винницький.

За його словами, абітурієнти та абітурієнтки розуміють, що міждисциплінарність програми — це її перевага, а не підхід «всього потрошку».

«Методологія програми дуже інтерактивна, і ми очікуємо залученості від студентів, саме тому багато говоримо про їхню суб’єктність», — додає співрозмовник.

Модель Liberal Arts, зазначає Михайло Винницький, не має на меті замінити систему вищої освіти в Україні — це альтернативна форма, що базується на міждисциплінарності, а не на спеціалізації.

Класичний формат освіти не може задовольнити потреби всіх вступників та вступниць, адже багато з них після випуску зі школи не розуміють, яку професію обрати, а в умовах сучасного світу мінятимуть фах мінімум три-чотири рази впродовж життя.

Для підготовки фахівців/чинь за конкретною спеціальністю треба прогнозувати ринок праці, а це неможливо зробити в умовах сучасної геополітичної ситуації, а також розвитку штучного інтелекту, який трансформує потреби ринку.

«Ми готуємо студентів із прицілом на майбутнє життя, а не на майбутнє робоче місце. Утім, якщо говоримо про медиків, юристів, інженерів та інші професії, де чітко розуміємо шлях після завершення навчання, то традиційна модель вищої освіти має сенс», — наголошує Михайло Винницький.

Фото Freepik та Михайла Винницького

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.