Менше теорії, більше дослідів: як зміниться навчання у старшій профільній школі

Старшокласники зможуть більше часу приділяти предметам, які відповідають їхнім інтересам, проводити експерименти, працювати над дослідницькими проєктами та самостійно перевіряти гіпотези. Такі підходи передбачає реформа старшої профільної школи, яка має змінити не лише навчальні програми, а й організацію уроків, оцінювання та освітній простір.

У вересні 2026 року реформу почали пілотувати 150 академічних ліцеїв. На основі їхнього досвіду модель планують поширити на понад дві тисячі ліцеїв по всій Україні. Про це повідомило Міністерство освіти і науки.

У старшій профільній школі збережеться обов’язкова для всіх учнів частина навчальної програми. Водночас школярі матимуть більше можливостей обирати курси відповідно до власних інтересів і планів на майбутнє.

У 10 класі учні зможуть спробувати різні профілі, а в 11–12 класах — поглиблено вивчати предмети, які обрали. Навчання також передбачатиме більше практичних завдань, експериментів і самостійної роботи.

Наприклад, на уроках природничих дисциплін школярі зможуть самостійно формулювати гіпотези, проводити досліди, фіксувати результати й пояснювати висновки. Такий підхід має допомогти їм не просто запам’ятовувати матеріал, а розуміти, як працюють певні процеси.

Про зміни в навчанні розповіла вчителька біології Людмила Гусар із Ліцею №1 імені Густава Олізара на Житомирщині, який бере участь у пілотуванні реформи.

За її словами, учні частіше ставлять запитання, пропонують власні дослідження та хочуть перевіряти припущення на практиці. Коли теорію підкріплюють експериментами, школярі краще розуміють складні теми й охочіше долучаються до уроків.

Нові навчальні програми вимагатимуть від педагогів ретельнішого планування занять. Учителям потрібно буде добирати практичні завдання, готувати обладнання та організовувати роботу так, щоб кожен учень міг брати участь у навчальному процесі.

Також зростатиме роль співпраці між педагогами різних предметів: це допоможе поєднувати знання з кількох дисциплін під час роботи над спільними завданнями. Для підтримки вчителів МОН передбачає методичний супровід і навчання.

Змінюватиметься й оцінювання. Важливою буде не лише правильність відповіді, а й те, як учень її отримав: чи зміг перевірити власне припущення, пояснити результат, помітити та виправити помилку.

Для практичного навчання школам потрібні відповідні умови — лабораторії, обладнання та простори для експериментів. Розвивати таку інфраструктуру допомагає проєкт Modern Learning Spaces.

Він передбачає створення сучасних лабораторій і STEM-просторів, де учні зможуть поєднувати природничі науки, технології, інженерію та математику. Замість окремого вивчення кожної дисципліни школярі працюватимуть над практичними завданнями, для яких потрібні знання з кількох галузей.

У межах проєкту охоплено 250 закладів освіти у 22 областях. Шкільні команди облаштовують приміщення, добирають меблі та закуповують обладнання. Фінансування створення таких просторів здійснюється коштом державного бюджету.

Як пояснює директор Татарбунарського ліцею Андрій Казанжі, оновлення освітнього середовища може посилити мотивацію учнів і зробити заклад привабливішим для родин. Зокрема, сучасні можливості навчання можуть заохочувати молодь залишатися у своїй громаді та пов’язувати з нею майбутнє.

Державний стандарт визначатиме результати, яких мають досягти старшокласники. Водночас школи та вчителі зможуть самостійно обирати навчальні курси, завдання й проєкти, за допомогою яких учні здобуватимуть ці знання та навички.

Це дасть змогу враховувати місцевий контекст. Наприклад, ліцей може організувати дослідження екологічних проблем громади або налагодити співпрацю з місцевим університетом.

У 2027 році реформа НУШ має перейти до національного впровадження старшої профільної школи. Її реалізує Міністерство освіти і науки спільно зі Світовим банком у межах програми LEARN.

До створення нових освітніх просторів також долучилися Фонд Східна Європа, SCM, EPAM Ukraine, Quantum Systems Ukraine, The Boeing Company та Big City Lab.

Досвід 150 ліцеїв, які пілотують реформу, має стати основою для подальшого поширення нової моделі. Її мета — не лише оновити шкільні приміщення, а й дати учням більше можливостей самостійно здобувати знання, перевіряти ідеї та застосовувати вивчене на практиці.

Фото: Magnific

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.