«Батькам не треба обирати між дитиною, навчанням і роботою»: як працює дитсадок при Полтавській політехніці
З ухваленням нового Закону «Про дошкільну освіту» в Україні з’явилися нові типи та форми дошкілля. Наприклад, тепер можна віддавати дітей у ясла з трьох місяців, створювати мобільні, сімейні, мінісадки й навіть дошкільні заклади на базі університетів та підприємств.
Подекуди подібні ініціативи запрацювали ще до законодавчих змін. Один із прикладів — Центр освіти та піклування про дітей дошкільного віку Mr. Leader, який четвертий рік працює на базі Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Це перший в Україні дитячий центр при закладі вищої освіти, де студенти/ки, викладачі/ки й інші працівники/ці можуть залишити дитину під наглядом вихователів і виховательок прямо на місці навчання та роботи.
- Як вдалося організувати роботу такого простору?
- У чому його особливості?
- Хто працює з дітьми?
- Як Центр допомагає студентству педагогічних спеціальностей здобувати практичний досвід?
Про це «Вчися.Медіа» поговорило з Анною Агейчевою, деканом факультету філології, психології та педагогіки Полтавської політехніки імені Юрія Кондратюка, та Лесею Клевакою, завідувачкою кафедри психології та педагогіки.
ДИТСАДОК ПРИ УНІВЕРСИТЕТІ: ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
Центр освіти та піклування про дітей дошкільного віку в Полтавській політехніці за ініціативи її президента Володимира Онищенка розпочав свою роботу ще в жовтні 2022 року (за даними закладу, центр працює за франшизою мережі дошкільної освіти Mr. Leader — ред.). Його створили, щоб працівники/ці університету та студенти/ки могли залишати дітей поруч із місцем роботи та навчання.
«Такі центри допомагають дітям соціалізуватися, а батькам — поєднувати виховання з кар’єрою. Крім цього, коли дитина поруч, значно спокійніше і мамам, і татам. Особливо під час повітряних тривог: батьки знають, що можуть у будь-який момент бути поряд із дитиною, і це суттєво зменшує страх як у дітей, так і в самих батьків», — розповідає Анна Агейчева.
За її словами, уже за кілька місяців після відкриття Центру довелося облаштовувати ще одну кімнату, адже охочих було чимало (на той час у закладі перебувало близько 25 дітей, наразі — 12). Загалом Центр можуть безплатно відвідувати діти віком від двох до шести-семи років упродовж усього року.
Робочий день, як розповідає Леся Клевака, організований відповідно до розкладу занять в університеті.
- Наприклад, пари розпочинаються о 8:30, тож батьки можуть приводити дітей із 8:00.
- Якщо заняття починаються о 10:00 чи 11:30, дитину можна привести саме в цей час.
- Остання пара завершується о 16:20, зазвичай батьки забирають дітей до 17:00.
Центр працює і під час канікул, зокрема в літній період, адже багато хто з викладачів та викладачок долучені до роботи приймальних комісій. Тоді до Центру можуть приходити учні й учениці початкової школи, у яких почалися літні канікули і яких немає з ким залишити вдома. Для них організовують окремі заняття та майстер-класи.
Загалом із дітьми працюють дві виховательки. Наразі це студентки четвертого курсу спеціальності «Дошкільна освіта». Вони офіційно працевлаштовані (на неповну зайнятість, щоб мати змогу поєднувати роботу з навчанням) та одержують заробітну плату. Наприклад, якщо одна вихователька йде на пари, інша залишається з дітьми. Крім того, деякі університетські заняття проводять безпосередньо в Центрі освіти та піклування.
«Ми використовуємо Центр як майданчик, де наші студенти та студентки можуть здобути практичні навички взаємодії з дітьми. Звісно, їх допускають до роботи лише після щорічного медогляду та за відсутності захворювань. Зокрема, залучаємо студентів і студенток спеціальності “Дошкільна освіта”, “Психологія”, “Середня освіта (англійська та друга іноземна мова)” тощо. Вони готують роздаткові матеріали, вправи, ігри, демонструють фрагменти занять, фізкультхвилинки тощо. Так теоретичне навчання поєднується з практикою», — пояснює Леся Клевака.
Фінансує роботу цього закладу (зарплати вихователів/ок, придбання дидактичних матеріалів, канцтоварів, прибирання приміщень) сам університет. Батьки лише оплачують харчування дітей. Щоранку вони можуть обрати страви для дитини (відповідно до її вподобань і потреб) в університетській їдальні та оплатити їх. Для дітей передбачене окреме меню з меншою кількістю солі та спецій. Харчуються вони теж окремо.
Загалом, як розповідає Леся Клевака, Центр має дві кімнати, які розташовані в будівлі університету. Однак доступ до них мають лише діти, їхні батьки та виховательки. Поруч із кімнатами є їдальня, окремо облаштований дитячий туалет, а також огороджений дитячий майданчик. Сам простір, де перебувають діти, поділений на ігрову, навчальну зону та зону для відпочинку.
«Для денного сну ми використовуємо спеціальні дитячі ліжка, які компактно складаються одне на одне, тому не займають багато місця. Після сну їх легко прибрати, звільнивши простір для занять та ігор. Ми не змушуємо дітей спати, але привчаємо їх до відпочинку: певний час вони перебувають у спокої, лежать, слухають казки. Для когось це час сну, а для когось — нагода відновити сили. Після відпочинку проводимо гімнастику пробудження, а потім діти повертаються до творчих занять, ігор та інших видів діяльності», — ділиться Леся Клевака.
Читайте також:
Чому важливо давати дітям час на вільну гру?ЯК ПРОВОДЯТЬ ЗАНЯТТЯ В САДОЧКУ ПРИ УНІВЕРСИТЕТІ
У Центрі працюють за навчальною програмою «ОСВІТА І ПІКЛУВАННЯ / EDUCATION & CARE» , що затверджена Міністерством освіти і науки України. Вона сфокусована на розвитку лідерських якостей, емоційного інтелекту, навичок спілкування та на підготовці до школи.
Однією з її переваг, за словами Лесі Клеваки, є змога працювати з різновіковими групами дітей. Вона передбачає використання цифрової платформи, де розміщені плани занять, а для кожної теми підготовлені матеріали різного рівня складності. Завдяки цьому виховательки можуть працювати з усією групою над однією темою, але пропонувати дітям завдання відповідно до віку та можливостей.
«Для закладів нашого типу така модель важлива, адже, на відміну від традиційних садочків, у нас не завжди можна сформувати великі групи дітей одного віку. Натомість програма дає змогу ефективно організовувати навчання навіть тоді, коли в групі перебувають діти різних вікових категорій», — пояснює Леся Клевака.
На цифровій платформі є роздаткові матеріали, завдання, відео, вірші, пісні та проєкти. Доступ до них мають і батьки, що дає змогу займатися з дитиною вдома. Також Центр реалізує проєкт «Білінгвальне майбутнє. Дошкільна освіта» з вивчення англійської мови дітьми молодшого дошкільного віку за навчальною програмою «Yellow House English», використовуючи платформу «Bilingual Future».
Крім цього, з дітьми працюють фахівці та фахівчині психологічної служби університету. Раз на один-два тижні вони проводять заняття, спрямовані на розвиток емоційної сфери, пам’яті, уваги, мислення, мовлення та креативності. Також надають консультації для батьків, якщо помічають певні труднощі чи зміни настрою дитини через стресові події, розлуку з кимось із батьків тощо.
«Центр освіти й піклування є частиною університету. Діти відвідують наш музей науки, знайомляться з різними експозиціями, беруть участь у тематичних заходах. Це позитивно впливає на їхню соціалізацію, адже діти поступово відкривають для себе ширший світ, набувають упевненості в спілкуванні, вчаться ставити запитання, висловлювати власну думку та відчувати себе частиною великої спільноти», — зауважує Леся Клевака.
Що потрібно врахувати під час відкриття дитячого садка при закладі вищої освіти?
Наші співрозмовниці радять:
- Почати з аналізу потреб власного колективу та пошуку сильного методичного партнера.
- Обрати безпечне й доступне приміщення.
Дошкільний заклад бажано розміщувати на першому поверсі. Важливо передбачити окремий вхід і вихід, швидкий доступ до укриття, спальне місце для кожної дитини, дитячу вбиральню та належну матеріально-технічну базу.
- Подбати про якісний дитячий майданчик.
«Одним із викликів під час створення такого центру може стати облаштування дитячого простору. Зокрема, у державних закладах нерідко виникають труднощі із закупівлею обладнання через тендерні процедури та особливості використання бюджетних коштів. Іноді доводиться додатково обґрунтовувати, навіщо університету потрібні дитячий майданчик, гойдалки тощо. Однак ці питання можна вирішити через партнерство з бізнесом, благодійниками та спонсорами», — зауважує Леся Клевака.
- Організувати харчування відповідно до потреб дітей.
Дитяче меню відрізняється від меню для студентства й працівників/ць університету. Тож потрібно передбачити здорове та збалансоване харчування з урахуванням вікових особливостей дітей і санітарних норм.
- Створити простір для різних видів діяльності.
Важливо передбачити зони для навчання, гри, творчості, фізичної активності та відпочинку. Кожна дитина повинна мати власне місце для денного сну, навіть якщо не спить удень.
- Залучати університетську спільноту.
ЗВО можуть залучати до роботи з дітьми студентів і студенток старших курсів педагогічних спеціальностей. Це хороша нагода здобути практичні навички під час навчання.
«Такі простори демонструють, що університет не лише надає освітні послуги, а дбає про людей, які формують його спільноту. Дитячий садок дає змогу студентству, працівникам і працівницям поєднувати батьківство, навчання та професійну діяльність без необхідності обирати щось одне. А найголовніше — створено середовище, у якому діти зростають поруч із батьками та відчувають їхню підтримку», — підсумувала Леся Клевака.
Фото надали співрозмовниці
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
