Коли автономія стає ресурсом відбудови: як новий закон «Про професійну освіту» може посилити ринок праці

Україна переживає найбільшу кадрову кризу за часи відновленої незалежності. За роки широкомасштабної війни ринок праці скоротився з 17,5 до 12,5 млн працівників/ць. За даними аналітичного центру «EasyBusiness», для відбудови та стабільного економічного зростання країні бракує орієнтовно 4,5 млн людей. Будівництво, інженерія, технічні спеціальності — саме ті сфери, які рухатимуть відновлення і які вже сьогодні відчувають гостру нестачу рук. Про дефіцит кадрів повідомляють дві третини роботодавців.

Забезпечити країну потрібними фахівцями та зменшити напругу на ринку праці може професійна освіта. Але нині лише 20–30 % випускників та випускниць закладів профосвіти доходять до реальної роботи за спеціальністю. Разом із мобілізацією та міграційними процесами це одна з ключових причин посилення кадрового голоду.

Для якісної трансформації профосвіти у вересні цього року в Україні ухвалили Закон «Про професійну освіту». Закладам профосвіти він відчинив двері до справжньої автономії — управлінської, фінансової, педагогічної та партнерської. Проте на шляху до її реалізації стоять застарілі фінансові механізми, управлінська інерція та дефіцит кадрів.

  • Як закладам профосвіти стати самостійними?
  • Як будувати партнерства з бізнесом і громадами?
  • Як перетворити контроль на систему якості, а ідеї — на гранти? 

Про це — далі в матеріалі.

ЯК ВИГЛЯДАЄ АВТОНОМІЯ ПРОФТЕХІВ ЗАРАЗ — РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ «EasyBusiness»

Новий закон «Про професійну освіту» експерти називають революційним. Він надає закладам безпрецедентний рівень автономії, а з нею і величезну відповідальність, яка вимагає від них необхідних навичок та знань. Автономія професійних коледжів — це не лише свобода дій, а й уміння мислити стратегічно, управляти ресурсами, будувати партнерства та відповідати на реальні потреби економіки.

Аналітики центру «EasyBusiness» провели фундаментальне дослідження поточного стану автономії в професійних коледжах, зокрема виокремили чотири ключові види автономії та оцінили їхній поточний рівень, спираючись на дані опитування 37 закладів професійної освіти із 16 областей та Києва (опитування стало першим кроком проєкту «Профосвіта: Автономія Майбутнього (ПАМ)». Це національна програма розвитку автономії закладів професійної освіти (ЗПО), яка дає практичні інструменти для управлінської, фінансової, педагогічної та партнерської незалежності).

Педагогічна автономія

Це найрозвиненіший напрям. Дані опитування показують: більшість закладів профосвіти вже працює автономно. Так, понад дві третини ЗПО самостійно визначають зміст освіти та створюють власні програми й курси. Ще більше — близько трьох чвертей — обирають методи навчання, організовують практичну підготовку та формують навчальні плани без зовнішніх вказівок.

  • Права педагогів і педагогинь на академічну свободу закріплені в 70 % закладів; 
  • можливість індивідуальної траєкторії для здобувачів/ок підтримують понад 68 %; 
  • а право майстрів/инь проходити стажування — 84 %.

Водночас типова ситуація для системи — часткова реалізація цих прав: така картина властива для 16–32 % закладів. Повністю бракує тих чи тих ознак автономії 8 % закладів.

Лише третина випускників та випускниць коледжів працює за фахом

Автономія партнерств та послуг

За даними опитування, партнерства вже стають нормою для більшості профтехів: 

  • 81 % професійних коледжів зазначає, що має реальну змогу самостійно налагоджувати співпрацю з бізнесом, громадами, донорськими програмами й іншими закладами освіти;
  • 19 % відзначають, що така спроможність у них є частково.

Утім, співпраця з бізнесом — ще один напрям, який потребує посилення:

  • 54 % закладів вважають її достатньою; 
  • 43 % говорять про слабкий рівень взаємодії з роботодавцями; 
  • 3 % опитаних коледжів узагалі не мають жодних партнерств.

Управлінська автономія

Автономія в управлінні також поступово стає реальністю для більшості ЗПО. 67 % закладів зазначають, що вже ухвалюють управлінські рішення самостійно та мають чітко розподілені повноваження, натомість ще 30 % відчувають автономію лише частково.

Подібна картина з кадровою політикою: 67 % закладів можуть самі формувати команду, визначати структуру та добирати персонал. Ще 30 % мають такі можливості, але не в повному обсязі.

Щодо стратегічного розвитку:

  • 70 % ЗПО самостійно планують свій рух уперед; 
  • 27 % роблять це частково; 
  • 3 % не можуть однозначно оцінити рівня своєї автономії.

Фінансова автономія

Фінансова автономія ЗПО наразі формується — це добре видно з опитування. Найстабільніший елемент — наявність спеціального фонду або спецрахунку: його мають усі опитані заклади. Досить поширені й інші інструменти: 78 % надають платні послуги, а 65 % активно залучають додаткове фінансування. Це показує, що заклади вже рухаються до більшої фінансової стійкості та готові працювати в умовах диверсифікації джерел доходів.

Проте є і «вузькі місця»: 41 % закладів досі не має змоги самостійно управляти майном, а 22 % не можуть самостійно формувати й використовувати бюджет. Саме ці обмеження стримують розвиток повноцінної фінансової автономії.

Більшість коледжів уже впроваджують різні види автономії

ВІД ТЕОРІЇ ДО ВЛАСНОГО ПРОЄКТУ

У межах проєкту «Профосвіта: Автономія Майбутнього» передбачена тренінгова програма для представників/ць 40 закладів професійної освіти. Програма структурована як «Лабораторія автономії» та поділена на чотири блоки:

  1. Загальна інформація та роз’яснення автономії ЗПО: глибоке занурення в новий закон, а також презентація дослідження проєкту. 
  2. Лабораторія автономії ЗПО: прицільні воркшопи з усіх типів автономії — від фінансово-економічної до педагогічної та партнерства з громадами. 
  3. Інструменти розвитку автономії: тренінги з лідерства, комунікацій та, що важливо, детальний воркшоп з аналізу ринку праці. 
  4. Пітчинг ідей для розвитку автономії ЗПО: ідеї розроблятимуть 40 закладів, частина з них матиме менторську підтримку для реалізації своїх планів.

Проєкт покликаний допомогти закладам профосвіти швидко адаптуватися до нових правил, використати можливості нового закону «Про професійну освіту» і стати реальними агентами економічного зростання в регіонах.

Ярослав Жидик, керівник проєкту ПАМ, керівник напрямку регіонального розвитку ГО «EasyBusiness», Сніжана Леу-Севериненко, старша експертка з розвитку професійної освіти, та Валерія Шемшученко, старша консультантка ГО «EasyBusiness» та проєкту ПАМ

[Проєкт «Профосвіта: Автономія Майбутнього» впроваджує ГО «EasyBusiness» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яку реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ Ukraine) GmbH та Solidarity Fund PL in Ukraine (SFPL)].

Фото згенеровані ШІ

Інші статті

Переглянути все
Переглянути все