Що з пілотуванням ДПА в 4-х класах: розповідаємо про організацію та особливості завдань
Державна підсумкова атестація скасована під час воєнного стану, однак із 2024 року Український центр оцінювання якості освіти працює над розробленням нової моделі ДПА для 4-х класів (далі — ДПА-4).
Таке рішення передбачає Стратегія розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року. Згідно з нею, у 2024 та 2025 роках провели перші два етапи пілотування ДПА-4, у кожному з яких взяли участь до 2000 четвертокласників і четвертокласниць.
У травні 2026 року УЦОЯО планує провести масштабніший етап пілотування, до якого долучать 10 тисяч учнів та учениць 4-х класів із різних регіонів і типів шкіл. Якщо апробація пройде успішно, то загальнодержавне впровадження ДПА-4 можливе вже з 2027 року, однак остаточне рішення залежатиме від безпекової ситуації в країні та фінальної ухвали Уряду й Міністерства освіти і науки.
- Як відбувається пілотування ДПА-4?
- Якими є завдання і скільки часу виділяють на їх виконання?
- На що впливатимуть результати?
- Чи потрібно готувати дітей до ДПА?
На ці та інші запитання в розмові із «Вчися.Медіа» відповіла Вікторія Лещенко, начальниця відділу підсумкових оцінювань у сфері початкової освіти УЦОЯО.
ПІЛОТУВАННЯ ДПА В 4-Х КЛАСАХ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ
Пілотування державної підсумкової атестації у 2026 році планують провести в понад 250 закладах різної форми власності. Вони увійшли до вибірки, яку затвердило МОН і яка має якнайкраще представити різноманіття шкіл, акцентує Вікторія Лещенко.
У межах третього етапу пілотування школи проведуть оцінювання з математичної (математика) та мовно-літературної (українська мова й читання) освітніх галузей.
Оновлення формату та змісту ДПА-4, як пояснює Вікторія Лещенко, пов’язане з реформою «Нова українська школа». У її межах відбувається принципова зміна фокусу: від переважно знаннєвої моделі — до компетентнісної. Якщо раніше важливо було, що саме учень чи учениця знає, то тепер — що він / вона вміє робити із цими знаннями, як застосовує їх у повсякденному житті.
«Попередні інструменти оцінювання, які використовували роками, переважно вимірюють лише знання. Вони не дають змоги повноцінно побачити сформовані компетентності. Через це виникає розрив: навчання змінюється, а перевірка результатів — ні, і це обмежує відстеження реального рівня розвитку учнівства», — зауважує експертка УЦОЯО.
Крім цього, оновлені підходи до проведення та наповнення ДПА мають допомогти раніше виявляти освітні прогалини у сформованості ключових компетентностей і вчасно вживати доречних заходів. Якщо ж такого оцінювання не проводити, проблеми накопичуватимуться, тож є ризик, що на виході з початкової школи випускники/ці не володітимуть базовими навичками, які необхідні для навчання в середній та старшій школі, а отже, не зможуть застосувати їх у житті, додає Вікторія Лещенко.
За її словами, основна мета оновленої ДПА — це моніторинг і підтримка навчання, а не контроль. Результати не впливатимуть на те, чи зможе дитина перейти до 5-го класу. Вони лише допоможуть вибудувати її подальшу освітню траєкторію:
- учні й учениці та їхні батьки розумітимуть, над яким навчальним матеріалом потрібно додатково попрацювати, на що звернути більше уваги;
- учителі та вчительки отримають детальну інформацію про кожну дитину і про рівень класу загалом, що дасть змогу краще планувати навчання;
- освітні управлінці та МОН матимуть дані в розрізі громад і регіонів щодо успішності учнівства й знатимуть, що саме потрібно вдосконалювати та в які напрями доцільніше спрямовувати ресурси.
ЯК ЗМІНИЛИСЯ ЗАВДАННЯ ТА ФОРМАТ ОНОВЛЕНОЇ ДПА-4?
Головне нововведення — це стандартизований інструмент оцінювання, який розробив УЦОЯО: всі учні та учениці виконують однакові завдання за однаковою процедурою. Крім того, за підсумками оцінювання УЦОЯО збиратиме дані для аналізу й надання зворотного зв’язку учнівству, батьківству й школам. На цьому схожість із ЗНО фактично завершується.
ДПА в 4-х класах не передбачає поїздок до спеціальних центрів чи інших закладів освіти. Атестація проходить у рідній школі, у звичному класі, з учителями та вчительками, які працювали з дітьми впродовж чотирьох років початкової ланки. Діти виконують завдання в тестових зошитах, а не на комп’ютерах. ДПА — це передусім інструмент зворотного зв’язку, а не стресова процедура оцінювання.
Вікторія Лещенко
Як побудовані завдання на ДПА-4?
ДПА з мовно-літературної освітньої галузі складається з двох частин:
- Усна взаємодія у формі мінідискусії. Тут оцінюють уміння дитини взаємодіяти з іншими усно, сприймати й використовувати інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.
Як ідеться на сайті УЦОЯО, для проведення усної взаємодії в календарно-тематичному плані варто передбачити кілька уроків залежно від наповнюваності класу (два уроки — для класу до 15 осіб; три уроки — 16–25 осіб; чотири уроки — 26–30; п’ять уроків — для класу понад 31 особу).
Тривалість перевірки усної взаємодії на уроці — 25–40 хвилин, а далі, якщо час ще залишився, можна продовжувати звичний освітній процес. На кожному з атестаційних уроків для обговорення надають одну із запропонованих тем. У межах теми оцінюють уміння сприймати усну інформацію (слухання) кожної дитини та вміння усно висловлювати власну позицію (говоріння) визначеної групи дітей.
На різних уроках — різна тема. Графік проведення перевірки усної взаємодії в класі складає представник/ця закладу освіти, який / яка відповідає за проведення пілоту ДПА, однак часовий діапазон встановлює УЦОЯО (загалом на цю частину оцінювання надають орієнтовно три тижні).
- На початковому етапі вчитель/ка ставить одне із запропонованих дискусійних запитань, над яким діти розмірковуватимуть на уроці. На цьому ж етапі учні / учениці на індивідуальній картці мають зробити свій вибір та лаконічно в письмовому вигляді аргументувати його.
- Далі вивчають позицію класу: діти за допомогою кубиків лего голосують за ту чи ту позицію, якої дотримуються.
- Після цього вчитель/ка зачитує чотири історії від імені четвертокласників Данилка, Софійки та їхніх друзів, які є головними героями в зошитах, на підтримку кожної з позицій. Діти виконують тематичні завдання відповідно до цих історій, тобто відбувається процес аудіювання (слухання).
- На наступному етапі діти висловлюють свої позиції. При цьому, доки хтось висловлюється, інші мають уважно слухати, адже після цього треба буде повторно будувати діаграму з кубиків лего, тобто голосувати за ту чи ту думку, зважаючи на те, що було озвучено. Діти можуть змінити свою початкову позицію, бо, наприклад, почули інші, переконливіші аргументи.
- Наприкінці уроку діти порівнюють діаграми, роблять висновки, рефлексують.
Більше про виконання блоку «Усна взаємодія» ви можете дізнатися тут.
Читайте також:
Завдання ДПА для учнів 9-го класу апробують восени 2026 року- Інша частина оцінювання з української мови та читання — виконання тесту.
Зошит містить 21 тестове завдання і складається з двох блоків: «Читання» (1–13 завдання) і «Письмо» (14–21 завдання). На виконання передбачено 40 хвилин, тобто один окремий урок.
Ознайомитися з прикладами тестових зошитів з української мови та читання можна тут.
ДПА з математичної освітньої галузі також складається з двох частин:
- 16 тестових завдань (закритої форми та з короткою відповіддю). Час для виконання — 40 хвилин (один окремий урок). Серед змістових блоків: «Числа та дії з ними», «Величини та вимірювання», «Робота з даними», «Геометричні фігури й геометричні величини. Орієнтування на площині»;
- математичне дослідження (застосування комплексних математичних умінь у життєвому контексті). Тут пропонують чотири завдання, а час виконання — 30 хвилин (також окремий урок).
Приклади зошитів із тестами з математики доступні за покликанням, а демонстраційний варіант із частини математичного дослідження можна знайти тут. Додамо, що дати проведення тестових завдань з української мови та математики, а також математичного дослідження визначає УЦОЯО.
Які завдання передбачені для психологічної підтримки учнівства
«Ми намагалися зробити зошити максимально близькими для дітей такого віку. Для цього використовували принцип контекстуалізації: учням та ученицям пропонують певний сюжет або ситуацію, у межах якої вони виконують завдання. Сюжет завдань відображає типові види діяльності дітей у повсякденному житті: гру, дослідження, побутові ситуації тощо.
Наприклад, дитині потрібно уявити себе на дитячому майданчику, розглянути об’єкти навколо (каруселі, гойдалки тощо) і визначити, які геометричні фігури лежать у їх основі, а які — ні. Тож це не абстрактні теоретичні вправи, а конкретні ситуації, з якими діти стикаються щодня», — пояснює Вікторія Лещенко.
Між частинами зошитів з обох галузей також передбачили вправи на психологічне розвантаження під назвою «Зупинка для перепочинку». Дітям цього віку доволі складно утримувати увагу впродовж 40 хвилин, тож ці вправи допомагають зняти емоційне напруження та відновити працездатність. Водночас вони не обов’язкові для виконання та оцінюванню не підлягають.
«Це був один із найбільших викликів, з яким ми зіштовхнулися під час розробки моделі ДПА, відповідної ідеям НУШ. З одного боку, потрібно було отримати достатньо інформації про рівень сформованості вмінь у дітей, а з іншого — не перевантажити їх, адже діти можуть певний час активно працювати, а потім починають відволікатися. Це нормальна реакція нервової системи на перевантаження. Тож у зошити ми додали спеціальні вправи, які допомагають зняти когнітивне чи психологічне напруження», — ділиться Вікторія Лещенко.
Ще одна особливість інструментів ДПА — введення персонажів, які супроводжують дітей у тестових зошитах. Завдяки героям такого самого віку, як учні та учениці, діти можуть уявити, що перебувають у певній ситуації, а це робить процес більш зрозумілим і менш стресовим.
Також, як додає експертка, усі завдання, які представлені в зошитах, дають змогу продемонструвати дітям ті вміння, які формуються відповідно до Державного стандарту початкової освіти. Незалежно від того, за якою програмою навчається дитина, типовою освітньою чи авторською, усі вони ґрунтуються на державному стандарті.
«Ми свідомо обирали такий зміст, який є універсальним і зрозумілим для всіх учнів та учениць. Це означає, що в зошитах немає нічого такого, чого б дитина потенційно могла не знати», — зауважує Вікторія Лещенко.
Самі ж роботи учнів та учениць перевіряють їхні вчителі/ки. Вони можуть визначати результати за зручною та звичною для них шкалою. Після перевірки, як додає співрозмовниця, результати будуть збирати в одну централізовану базу даних, над якою нині вже працюють в УЦОЯО. Передбачають, що система автоматично обчислюватиме результат і формуватиме коротку характеристику досягнень дитини. У перспективі це дасть змогу отримувати узагальнені дані на рівні школи, регіону та країни, що допоможе аналізувати стан освіти та визначати напрями для розвитку.
«Водночас результати ДПА в 4-х класах не впливатимуть на переведення дитини на наступний рік навчання. Це не іспит у класичному розумінні, а інструмент моніторингу, адже саме на цьому наголошує Закон “Про освіту”. Мета ДПА-4 — допомогти вчительству, батькам і самій дитині зрозуміти, над чим варто працювати, та своєчасно усунути прогалини», — підсумувала Вікторія Лещенко.
Більше про пілотування ДПА в 4-х класах та особливості завдань ви можете дізнатися на сайті УЦОЯО.
Фото із сайту УЦОЯО, з особистого архіву співрозмовниці, а також із Freepik
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
