ТОП-новини травня 2026: що варто знати освітянам, батькам та учнівству

Як «Мрія.Дошкілля» допоможе вихователям/кам і батькам? Що змінилося в правилах визнання результатів середньої освіти, здобутої на тимчасово окупованих територіях? Скільки громади, які користуються послугами кейтерингу та аутсорсингу, платитимуть за шкільне харчування з 1 вересня 2026-го? Чи буде ДПА 2027 року і як рухається реформа Профільної школи?

Про все це «Вчися.Медіа» розповідало в травні 2026 року. Нагадуємо про ключові освітні події місяця, що минає, а також пояснюємо, що вони означають для учнівства, батьків та освітян/ок.

• Пілотний проєкт «Мрія.Дошкілля» запустять у 40 закладах дошкільної освіти із шести областей.
• Школа розглядатиме подані документи протягом трьох днів, а весь процес підтвердження освіти на ТОТ може тривати до 300 днів.
• Кабмін скерував 183 млн гривень на оновлення шкільних їдалень.
• Уряд виділить 3,5 млрд гривень на місцеві дороги для підвезення учнівства.
• Кабмін спрямує 1,2 млрд гривень на створення сучасних лабораторій та навчальних просторів у ліцеях.
• Стартувала основна сесія НМТ, а у Верховній Раді пропонують скасувати ДПА на 2027 рік.

Школа розглядатиме подані документи протягом трьох днів, а весь процес підтвердження освіти на ТОТ може тривати до 300 днів

У травні розпочалося пілотування державної освітньої екосистеми «Мрія» в закладах дошкільної освіти. Першими до пілоту долучать 40 дитсадків із шести областей України: 

• Одеської, 
• Івано-Франківської, 
• Рівненської, 
• Київської,
• Запорізької 
• та Дніпропетровської. 

Екосистема «Мрія» має зменшити кількість паперової роботи для вихователів/ок і надати їм зручні цифрові інструменти, зокрема штучний інтелект, для планування занять.

Докладніше про пілотування мрії в ЗДО читайте за посиланням.

Якщо ви директор/ка ЗДО, то можете долучити свій садок до пілотування, подавши заявку на сайті Мрії. У майбутньому екосистему планують поширити на всі рівні освіти.

Вихователям/кам, що беруть участь у пілоті Мрії, розробники обіцяють скорочення роботи з документацією завдяки застосунку, а отже, більше часу на спілкування з дітьми. Батьки завдяки Мрії мають отримати кращий доступ до інформації про освітній процес і прозорішу та оперативнішу комунікацію із закладом.

Набув чинності Порядок визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України. Нові правила спрощують процедуру й розширюють доступ до освіти для учнівства й молоді. Тепер заклади освіти визнаватимуть результати навчання на підставі заяви в довільній формі, причому її можна подати як особисто, так і дистанційно.

Найважливіші зміни:

• учні й учениці можуть офіційно підтвердити результати навчання, здобуті на окупованих територіях, незалежно від того, де перебувають зараз, окрім території держави-агресора та країн, щодо яких Україна застосувала секторальні санкції;
• визнання результатів здійснюватимуть заклади освіти, до яких дитину зараховано для здобуття повної загальної середньої освіти, або уповноважені установи, це стосується всіх форм навчання;
• можна обрати будь-який чинний заклад загальної середньої освіти, проте на сайті МОН згодом розмістять перелік шкіл, які пройшли навчання щодо реалізації Порядку визнання;
• результати навчання з більшості предметів зараховуватимуть відповідно до освітньої декларації із позначкою «атестовано», але для предметів українознавчого компонента передбачено річне оцінювання (або ДПА).

Щоб пройти процедуру визнання результатів, один із батьків, законні представник чи представниця або ж сама особа (повнолітня) мають подати до обраного закладу загальної середньої освіти: 

• заяву в довільній формі,
• документ про проживання на ТОТ, 
• освітню декларацію, 
• додаткові матеріали, які можуть підтвердити результати навчання (за наявності).

Школа має розглянути подані документи протягом трьох днів. Увесь процес підтвердження освіти триває до 10 строків (один строк не перевищує 30 днів, тобто ідеться про граничний термін до 300 днів).

Докладніше про те, із якими труднощами стикаються діти та молодь із тимчасово окупованих територій, прагнучи здобути українську освіту, читайте в цьому матеріалі.

Документ унормовує процес визнання результатів навчання і для школярів / школярок та їхніх батьків, і для закладів загальної середньої освіти. Порядок надає обом сторонам алгоритм дій, окреслює термінологію та строки розгляду питання. На нього діти й молодь із ТОТ, їхні батьки чи опікуни можуть посилатися в разі порушення їхніх прав на визнання результатів освіти.

Уряд змінив механізм використання державної субвенції на шкільне харчування. Зміни набули чинності з 1 квітня 2026 року, але до 1 вересня триватиме перехідний період. До цього часу громади зможуть використовувати державну субвенцію і на оплату продуктів харчування у складі послуг кейтерингу чи аутсорсингу, і для покриття до 70 % вартості самих послуг або витрат на їхнє надання.

Однак із 1 вересня 2026 року правила зміняться. Якщо школа організовує харчування через кейтеринг або аутсорсинг, кошти державної субвенції дозволять витрачати виключно на оплату продуктів харчування, що входять до структури послуги.

Натомість логістику, приготування їжі та обслуговування мають фінансувати місцеві бюджети.

Скасовано і фіксовану модель співфінансування 70/30, де більшу частку забезпечували за рахунок державного бюджету, а меншу — місцевого. Тепер громади самостійно визначатимуть обсяг співфінансування залежно від того, як організоване харчування і якими є місцеві потреби. На думку Кабміну, такі зміни мають забезпечити прозорість розрахунків, дотримання вимог бюджетного законодавства, а також унеможливити нецільове використання державних коштів.

Водночас у травні Уряд затвердив третій розподіл коштів на модернізацію шкільних харчоблоків. Додаткове фінансування у розмірі 183 млн гривень отримають 10 шкіл у різних областях України. Це частина реформи шкільного харчування, яка стартувала 2020 року. Наразі в Україні оновлено 1668 харчоблоків, що становить понад 20 % усіх об’єктів такого типу.

Реформа передбачає не лише оновлення обладнання в школах, а й зміну норм харчування дітей та запровадження сучасного збалансованого меню. Докладніше про реформу харчування читайте в цьому розділі на нашому сайті.

Новий принцип співфінансування послуг кейтерингу та аутсорсингу — причина переглянути витрати на шкільне харчування для громад. Імовірно, це призведе до зміни підрядників. 

Поганий стан доріг та брак транспорту заважає реорганізації шкільної мережі, яку передбачає реформа Профільної школи. Неможливість дістатися академічного ліцею для дітей із сільської місцевості — серед побоювань батьків щодо впровадження реформи, згідно з останнім опитуванням. 

На початку травня стало відомо, що у Верховній Раді подали зміни до Порядку використання коштів на закупівлю шкільних автобусів, щоб розв’язати цю проблему. Якщо раніше обласні військові адміністрації самостійно розподіляли транспорт між громадами, то надалі це відбуватиметься за погодженням із Міністерством освіти і науки України. Зміна має зробити розподіл справедливим та орієнтованим на потреби громад.

Крім того, держава в разі потреби планує викуповувати транспорт українського виробництва й передавати громадам. Про таку домовленість із виробниками повідомив голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він також наголосив, що в 3,5 млрд гривень, які уряд додатково спрямував на ремонт місцевих доріг, закладено й ремонт доріг до закладів загальної середньої освіти.

Такі заходи мають розв’язати питання з доїздом дітей до навчання та підсилити реалізацію реформи старшої профільної школи.

Ремонт місцевих доріг та наявність додаткового транспорту в будь-якому разі сприяє добробуту громади. Однак передусім розв’язання проблеми із довезенням до академічних ліцеїв стосується школярів/ок та їхніх батьків, адже робить якісну профільну освіту (10–12-ті класи) доступнішою.

У травні ліцеї, які брали участь у передпілотуванні старшої профільної школи, почали ділитися досвідом першого року роботи. Серед основних викликів директори/ки називають: 

• створення змінних груп;
• нову логіку побудови розкладу;
• брак матеріально-технічного забезпечення.

Щоб розв’язати останню з названих проблем, уряд спрямує 1,2 млрд гривень на створення сучасних лабораторій та навчальних просторів у ліцеях — насамперед природничого, технологічного та інформатичного напрямів. Заклади можуть одержати до 10 млн гривень на оновлення лабораторій та навчальних просторів. Окремо передбачене фінансування для дистанційних ліцеїв: їм нададуть до двох мільйонів гривень на створення цифрового освітнього середовища.

Комісія МОН уже визначила перші 85 майбутніх профільних ліцеїв, які отримають фінансування на створення сучасного освітнього простору у 2026 році. Загалом виділили 459,3 млн гривень на облаштування лабораторій у кабінетах фізики, хімії, біології, інтегрованих курсів. Із повним переліком закладів, які отримають фінансування, можна ознайомитися тут.

У держбюджеті 2026 року передбачили 3,2 млрд гривень на модернізацію освітніх просторів (у пілотних ліцеях, у тих, які увійдуть до мережі із 2027 року, а також у гімназіях). Осучаснення освітньої інфраструктури має допомогти підготувати школи до запуску трирічної старшої профільної школи, а також наблизити систему освіти до потреб ринку праці.

Водночас дослідження, яке за ініціативи освітнього омбудсмена та за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій провела компанія «Актив-Груп», показало: рівень обізнаності батьків із перебігом реформи залишається недостатнім. Повністю обізнаними з реформою Профільної назвали себе 29 % опитаних. Ще 46,7 % зазначили, що знають про реформу частково, а 24,3 % — взагалі не обізнані. Це може свідчити про брак комунікації на місцевому рівні. 

Докладніше про те, якими є переваги Профільної і які виклики постали перед ліцеями-амбасадорами, читайте за посиланням.

Реформа старшої профільної школи триває, і держава збільшує фінансування, щоб зміни відбулися на належному рівні. Якщо ви батьки дитини, яка у 2027 році піде до 10-го класу, варто звернути увагу на те, як відбувається переформування шкільної мережі у вашій громаді, обдумати вибір освітньої траєкторії, а за потреби звернутися до закладу освіти по уточнення.

20 травня стартувала основна сесія НМТ — вона триватиме до 25 червня включно. Про те, що варто знати абітурієнтам/кам, що можна взяти із собою і як діяти в разі тривоги, читайте за посиланням.

Щодо державної підсумкової атестації, то у Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт щодо її скасування на 2027 рік у зв’язку із безпековою ситуацією. При цьому НМТ як вступне випробування до закладів вищої та фахової передвищої освіти пропонують залишити без змін: як тест із чотирьох предметів, серед яких три обов’язкові (українська мова, математика й історія України), а один — на вибір. 

Порівняно з попередніми роками різниця для випускників/ць полягає лише в тому, що проєкт закону подали заздалегідь. ДПА не проводять із початку широкомасштабної війни, і ще раніше, із 2020 року, воно було скасоване для тих випускників/ць, які не планували вступати до ЗВО. Водночас НМТ (раніше ЗНО) як формат вступного випробування наразі планують залишити й на 2027 рік.

Фото Magnific, колаж «Вчися.Медіа»

Стежте за нами в соцмережах, щоб завжди бути в курсі важливих освітніх новин:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.