ТОП-новини липня 2026: що важливо знати освітянству, учнівству, студенству та батькам

Липень став одним із найдинамічніших місяців для української освіти у 2026 році: країна отримала нового міністра освіти і науки, стартувала одна з наймасовіших вступних кампаній за час широкомасштабної війни, а Міністерство освіти і науки анонсувало продовження пілоту державної підсумкової атестації (ДПА). Водночас не обійшлося без гострих дискусій навколо державних грантів, цифрової безпеки та зарплат педагогів і педагогинь.

У традиційному дайджесті нагадуємо про головні освітні події місяця, що минає, а також пояснюємо, що вони означають для учнівства, студентства, батьків та освітян/ок.

• 16 липня Уряд звільнив з посади міністра освіти і науки України Оксена Лісового, а на його місце призначив Андрія Бутенка.
• Держава спрямувала 272,9 млрд грн на освіту за перше півріччя 2026 року.
• Кожен сьомий учасник НМТ-2026 не подолав порогового балу.
• Рекордні 26 744 заяви зареєстрували 7156 абітурієнтів та абітурієнток із тимчасово окупованих територій.
• Восени 2026 року стартує пілотування ДПА для приблизно двох тисяч десятикласників і десятикласниць.
• Нерозподіленими у 2026 році залишаються приблизно 29,6 млрд грн — це підтверджує наявність коштів для наступного етапу підвищення зарплат учительства.
• З 1 вересня англійська стане обов’язковим предметом для дітей старших груп в усіх закладах дошкільної освіти України (ЗДО).
• Для роботи в профтесі асистент студента/ки з ООП повинен пройти спеціальне навчання тривалістю не менше ніж 15 годин.
• Понад 1000 осередків предмета «Захист України» працюватимуть із нового навчального року.

Однією з найважливіших подій цього місяця стали кадрові зміни в МОН. 16 липня міністром освіти і науки уряд призначив Андрія Бутенка, який до цього чотири роки очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Новий керівник МОН одразу наголосив, що будь-які зміни в освіті мають відбуватися після широкого обговорення з педагогами/инями, батьками та експертами/ками. За його словами, реформи будуть успішними тоді, коли їх підтримуватиме освітянська спільнота.

Паралельно відбулися й кадрові зміни всередині самого міністерства. Про завершення роботи повідомили:

• Надія Кузьмичова, заступниця міністра, яка протягом останніх років координувала реформу Нової української школи, розвиток профільної старшої школи та низку інших напрямів загальної середньої освіти.
• Євген Кудрявець, перший заступник міністра, який відповідав за європейську інтеграцію у сфері освіти і науки, розвиток партнерств, міжнародне співробітництво тощо.

Підбиваючи підсумки своєї каденції, Оксен Лісовий, ексміністр освіти і науки, розповів, що за два роки команді МОН під його керівництвом вдалося забезпечити безперервність роботи системи освіти в умовах широкомасштабної війни та продовжити ключові реформи. Докладніше про результати діяльності попереднього міністра, головні оновлення та виклики можна дізнатися тут.

Читайте також:

Оновлення керівництва МОН не означає миттєвих змін у роботі дитсадків, шкіл, профтехів, фахових коледжів чи університетів. Водночас саме нова команда міністерства визначатиме подальший темп освітніх реформ. Тож найближчі місяці покажуть, чи продовжить МОН уже розпочаті оновлення та які нові пріоритети з’являться в освітній політиці.

За даними Мінфіну, за перше півріччя 2026 року на освіту спрямували майже 273 млрд грн. Найбільшу частину цих коштів традиційно становила субвенція, яка забезпечує виплату заробітної плати педагогам/иням.

Також у липні МОН розпочало підготовку громад до нового етапу державного фінансування освітньої інфраструктури. Загалом на розвиток галузі передбачили 78,5 млрд грн. Тепер головне завдання ОТГ — підготувати якісні проєкти, які відповідатимуть державним вимогам.

Крім того, цього місяця МОН повідомило про запуск окремої програми фінансування енергонезалежності закладів вищої освіти (ЗВО). Кошти можна буде витратити на встановлення сонячних електростанцій, генераторів, накопичувачів енергії та іншого обладнання, яке дасть змогу ЗВО працювати навіть під час тривалих відключень.

Окремо Кабмін перерозподілив понад 240 млн грн на закупівлю навчальних матеріалів, друк шкільних підручників і створення електронних додатків до них. Уряд також запропонував суттєво збільшити виплати для дітей, які перебувають під опікою або яких виховують у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу. Допомога може зрости до 15,7–20,2 тисячі грн, а для дітей з інвалідністю — до 29,2 тисячі грн на місяць. У новому законопроєкті передбачили одноразову виплату обсягом 36 тисяч грн під час влаштування дитини в сім’ю. 

Для педагогів і педагогинь липневі рішення означають збереження фінансування зарплат, для громад — нові можливості залучити державні кошти на модернізацію шкіл і садочків (утім, скористатися ними зможуть лише ті, хто підготує якісні проєкти та подасть їх на конкурс), а для університетів — шанс підвищити енергонезалежність і стабільно працювати навіть під час відключень електроенергії.

У липні МОН оприлюднило перші результати національного мультипредметного тесту. НМТ-2026 став наймасовішим за кількістю учасників/ць від початку широкомасштабної війни: на основну та додаткову сесії зареєструвалися 359 975 осіб (що на 15 % більше, ніж торік). Крім того, цьогоріч понад 3,6 тисячі вступників/ць під час основної сесії отримали максимальні 200 балів хоча б з одного предмета, що є одним із найкращих результатів за останні роки. 

Водночас, за інформацією Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), кожен сьомий учасник не зміг подолати порогового балу бодай з одного предмета. Фахівці/чині пояснюють таку тенденцію накопиченням освітніх втрат, які спричинили пандемія COVID-19 та війна. 

Підсумки цьогорічного тестування також стали підставою для обговорення майбутньої моделі вступу. 24 липня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15440, який передбачає проведення НМТ з чотирьох предметів і у 2027 році. Попереду — розгляд документа в профільному комітеті, після чого його можуть винести на голосування до сесійної зали парламенту. 

• Результати НМТ-2026 підтверджують, що підготовці до тестування варто приділяти більше уваги, адже накопичені освітні втрати й надалі впливатимуть на успішність вступників/ць. 
• Для учнівства, батьківства та вчительства це також сигнал, що найближчим часом подолання освітніх втрат залишиться одним із пріоритетів освітньої політики. 
• Поки що учням й ученицям, які готуються до НМТ-2027, варто орієнтуватися на чинну модель тестування: три обов’язкові предмети та один на вибір. Однак остаточний формат вступних випробувань для 2027 року ще не затвердили, тому рекомендуємо стежити за ухваленням відповідного законопроєкту у Верховній Раді.

За даними МОН, станом на ранок 28 липня вступники та вступниці вже подали понад 805 тисяч заяв на бакалаврат і медичну магістратуру:

• перший пріоритет на бюджетні конкурсні пропозиції визначили 107 324 вступники/ці;
• ще 64 225 поставили на перше місце контрактну форму навчання;
• 18 317 абітурієнтів/ок обрали комбіновану стратегію.

Показовою стала активність молоді з ТОТ. Так, цьогоріч 7156 вступників/ць подали до українських університетів понад 26 тисяч заяв, що є рекордом за час широкомасштабної війни. У МОН такі показники пов’язують з удосконаленням правил вступу та розширенням можливостей для молоді.

Читайте також:

Найчастіше вступники й вступниці обирають спеціальності, що й так уже кілька років поспіль залишаються лідерами за кількістю заяв. До п’ятірки найпопулярніших входять:

• менеджмент;
• психологія;
• філологія;
• право;
• маркетинг.

Також у липні стало відомо, що в новому навчальному році навчатися за держзамовленням зможуть 166 705 першокурсників і першокурсниць. Уряд, однак, реформує підхід до держзамовлення: надалі його визначатимуть з урахуванням прогнозів потреб ринку праці. Як наголосив Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, у центрі нової моделі має бути студент і державний запит на конкретні професії, а не історичний принцип розподілу коштів між університетами.

Фінал вступної кампанії, однак, відбувся на тлі невизначеності навколо державних грантів для студентів/ок-контрактників/ць. Законопроєкту № 10399, який мав продовжити програму фінансової підтримки й визначити правила її надання, Верховна Рада так і не ухвалила до крайдати подання заяв. У МОН заявляють, що програму фінансової підтримки планують зберегти, тож остаточні правила можуть з’явитися вже після завершення вступної кампанії.

Якщо ви вступаєте до закладу вищої освіти у 2026 році, зараз найважливіше — не пропустити етапу зарахування та стежити за офіційними повідомленнями МОН. Повну інформацію про терміни оприлюднення рекомендацій на бюджетні та контракті місця за пріоритетностями та подальший алгоритм підтвердження заяв можна знайти тут.

У липні уряд визначив, що новий навчальний рік у закладах загальної середньої освіти триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Однак це лише граничні часові межі, адже кожна школа самостійно визначатиме структуру освітнього процесу.

Також стало відомо про підготовку до нового етапу пілотування ДПА. Уже восени МОН планує провести пілотне тестування за участі приблизно двох тисяч десятикласників і десятикласниць. Воно дасть змогу перевірити нову модель оцінювання та підготуватися до майбутнього поступового відновлення ДПА для учнів та учениць четвертих, дев’ятих і дванадцятих класів. (Нагадаємо, рішення про проведення ДПА ухвалює Верховна Рада. На період дії воєнного стану атестацію призупинено — ред.)

Міністерство хоче залучити до первинної перевірки письмових відповідей ДПА штучний інтелект, але остаточне рішення щодо оцінки, як і раніше, ухвалюватиме вчитель/ка. Очікують, що такий підхід допоможе пришвидшити перевірку робіт, зробити оцінювання більш послідовним і водночас зменшити навантаження на педагогів/инь.

Крім того, у липні міністерство винесло на громадське обговорення проєкт оновлення психологічної служби в освіті. Документ передбачає перехід від реагування на кризові ситуації до системної профілактики й підтримки психічного здоров’я учнівства, батьківства та вчительства. Серед головних змін — цифровізація роботи психологів/инь, використання лише науково обґрунтованих методів та запровадження багаторівневої моделі психосоціальної допомоги.

Однією з найважливіших новин минулого місяця стало рішення уряду про розширення програми гарячого харчування в школах. Із 1 вересня 2026 року безоплатні обіди мають отримувати всі учні й учениці України незалежно від соціального статусу. Кабмін також дозволив школам застосовувати нові формати організації харчування, якщо їдальні не здатні одночасно забезпечити всіх дітей. Зокрема, заклади освіти зможуть харчувати школярів і школярок у кілька змін, використовувати кейтеринг або інші моделі, що відповідатимуть санітарним вимогам.

Наразі йдеться лише про пілотне тестування, а не про повноцінне повернення державної підсумкової атестації. Його мета — перевірити нову модель оцінювання та підготуватися до можливого відновлення ДПА в майбутньому.

Докладніше про те, як відбуватиметься пілотування, читайте в нашому матеріалі за посиланням.

У липні в Україні зареєстрували законопроєкти № 15395 та № 15396, спрямовані на захист дітей від онлайн-ризиків. Утім, документи одразу викликали дискусію в освітній спільноті. Одним із головних питань стало те, хто має відповідати за безпеку дітей у цифровому середовищі.

Надія Лещик, освітня омбудсменка, наголосила, що контроль за використанням TikTok, Instagram чи інших соцмереж не може бути функцією школи. Схожу позицію висловив і Сергій Бабак, голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Він зазначив, що окремі положення законопроєктів перекладають на педагогів/инь обов’язки, які мають виконувати батьки, цифрові платформи та державні органи.

Водночас Надія Лещик запропонувала посилити безпеку безпосередньо в школах: 

• створити єдиний реєстр осіб, яким заборонено працювати з дітьми;
• удосконалити перевірку кандидатів/ок на посади;
• запровадити ефективніші механізми реагування на випадки насильства. 

Читайте також:

Паралельно освітній комітет ВР розглянув законопроєкт щодо використання мобільних телефонів у ЗЗСО. У ньому йдеться не про повну заборону смартфонів, а про визначення зрозумілих правил їх використання під час освітнього процесу. Автори/ки ініціативи наголошують, що документ покликаний знайти баланс між навчальними потребами та мінімізацією цифрових відволікань.

Крім того, МОН працює над оновленням правил академічної доброчесності в школах. Вони мають уперше врегулювати: 

• використання генеративного ШІ під час навчання;
• визначити підходи до виявлення плагіату й списування;
• сформувати єдині правила доброчесної роботи із цифровими інструментами.

Ідеться про законопроєкти, які Верховна Рада ще не ухвалила, а отже, запропоновані зміни поки не набули чинності й можуть бути доопрацьовані або скориговані під час розгляду. «Вчися.Медіа» стежитиме за ситуацією та інформуватиме про подальші рішення.

У липні з’явилося кілька ініціатив, спрямованих на підтримку школярів і школярок, які тимчасово мешкають за межами України, та на розвиток української освіти в інших країнах.

Важливим стало оновлення інформаційного порталу для батьків, який містить інформацію про:

• можливості навчання українських дітей за кордоном;
• особливості поєднання української та місцевої освіти;
• умови дистанційного навчання;
• визнання документів про освіту та багато іншого.

Паралельно МОН винесло на громадське обговорення нові правила навчання дітей, які перебувають під тимчасовим захистом. Запропоновані зміни мають зробити українську систему освіти більш гнучкою та врахувати різні моделі навчання учнів й учениць, наприклад повне дистанційне здобуття освіти в українській школі або поєднання двох освітніх програм.

Окремий пакет рекомендацій МОН підготувало для українських освітінх осередків, що працюють за межами держави. У документі можна знайти інформацію, як пройти добровільну верифікацію та організувати навчання з українознавчого компонента.

(Нагадаємо, що команда ГО «Вчися» розробила 1138 пакетів навчальних матеріалів для вчителів і вчительок, які викладають за програмою українознавчого компонента для українських дітей за кордоном. Завантажити матеріали можна за посиланням — ред.)

• Батькам, які перебувають за кордоном, варто ознайомитися з оновленим порталом МОН і стежити за змінами правил навчання. Це допоможе обрати оптимальний формат для дитини, поєднати українську й місцеву програми та уникнути проблем із визнанням документів.
• Учням та ученицям, які навчаються за кордоном, нові рішення мають забезпечити більше гнучкості, допомогти зберегти зв’язок з українською освітою та полегшити повернення до навчання в Україні в майбутньому.

Профспілка працівників освіти і науки України в липні повідомила, що уважно стежитиме за формуванням державного бюджету на 2027 рік — щоб домогтися підвищення заробітної плати педагогам/иням. В установі закликали МОН вже зараз прискорити виконання раніше озвучених планів щодо зростання зарплат, наголошуючи, що кадрова криза в школах лише поглиблюється.

Читайте також:

Освітянам також нагадали про оновлені правила мобілізації та бронювання. МОН пояснило, як заклади освіти мають підтверджувати право педагогів на продовження відстрочки та які документи необхідно перевірити перед оформленням відповідних рішень. Докладніше читайте про це за посиланням.

Окремий напрям змін минулого місяця стосувався кадрового забезпечення закладів освіти. Так, проєкт оновлених штатних нормативів для шкіл, який МОН нещодавно винесло на громадське обговорення, передбачає:

1. появу нових посад, зокрема кар’єрного освітнього радника, юрисконсульта, адміністратора безпеки мереж і систем;
2. а також перейменування посади секретаря на офіс-адміністратора. 

Крім цього, міністерство пропонує збільшити кількість асистентів/ок учителів для дітей з ООП та змінити підхід до розрахунку ставок психологів, медсестер і вихователів. 

• Якщо ви учитель або вчителька, найближчим часом варто стежити за рішеннями щодо Державного бюджету-2027, адже саме від цього залежатиме, чи будуть реалізовані плани з підвищення заробітних плат. Освітянам-чоловікам також варто ознайомитися з новими роз’ясненнями МОН щодо продовження відстрочки від мобілізації.
• Якщо ви керівник або керівниця закладу освіти, слід враховувати можливі зміни до штатних нормативів. У разі їх затвердження школам доведеться переглянути штатний розпис, а також адаптуватися до появи нових посад і змінених підходів до формування кадрового складу.

У липні МОН затвердило методичні рекомендації щодо викладання англійської мови в дитячих садках, визначивши підходи до організації занять, їх зміст і роль педагогів/инь. Нагадаємо, уже з 1 вересня англійська стане обов’язковою для дітей старшого дошкільного віку в усіх закладах дошкільної освіти (ЗДО) України.

Окрім того, минулого місяця ухвалили оновлені державні будівельні норми для ЗДО. Стандарти набудуть чинності 1 жовтня 2026 року й передбачають сучасні вимоги до проєктування дитячих садочків, їх інклюзивності, енергоефективності, безбар’єрності та безпеки. Очікують, що нові правила застосовуватимуть як під час будівництва нових закладів, так і під час реконструкції наявних.

Уряд також презентував програму безпечного дошкілля, яка передбачає фінансування будівництва та облаштування укриттів у садочках: саме наявність безпечних просторів розглядають як одну з головних умов для повернення дітей до очного навчання.

Читайте також:

Паралельно тривало обговорення державних програм підтримки родин із маленькими дітьми. Експерти/ки проаналізували проєкт програми «єЯсла» та запропонували низку змін, які мають зробити її доступнішою та ефективнішою (докладніше читайте за посиланням). Окремо фахівці/чині звернули увагу на проблеми чинної системи обліку дітей у садочках, наголосивши на необхідності створення єдиного актуального реєстру.

Ще однією законодавчою ініціативою липня став законопроєкт № 15441 про звільнення майбутньої виплати «єСадок» від оподаткування. Якщо його ухвалять, українські сім’ї одержуватимуть компенсацію без податкових відрахувань.

• Батькам варто стежити за змінами до програм «єЯсла» та «єСадок», адже вони можуть вплинути на умови одержання державної допомоги.
• Водночас представникам/ицям громади або органів місцевого самоврядування слід звертати увагу на нові вимоги під час будівництва чи реконструкції дитячих садків, а також стежити за можливостями державного фінансування укриттів. Саме від готовності громад значною мірою залежатиме доступність безпечної дошкільної освіти в офлайн-форматі.

У липні Державна служба якості освіти України (ДСЯО) спільно з Науково-методичним центром вищої та фахової передвищої освіти оновили методичні рекомендації щодо розроблення освітньо-професійних програм (ОПП) у закладах фахової передвищої освіти. Документ визначає вимоги до: 

• структури ОПП;
• навчальних і робочих планів;
• а також індивідуальних освітніх траєкторій студентів/ок. 

Важливо: освітньо-професійні програми повинні відповідати стандартам фахової передвищої освіти та Національній рамці кваліфікацій.

МОН також розпочало громадське обговорення проєкту наказу про затвердження п’яти примірних договорів про співпрацю у сфері професійної освіти:

1. про здобуття професійної освіти за дуальною формою;
2. про розроблення (оновлення) освітніх програм;
3. про стажування педагогічних працівників;
4. про надання матеріально-технічної бази для використання в освітньому процесі;
5. про проходження практичної підготовки здобувачами професійної освіти.

Крім того, студенти/ки з ООП, які навчаються у профтехах, зможуть отримувати індивідуальний супровід під час навчання. Адже минулого місяця МОН затвердило Положення, яке вперше визначає, хто може виконувати цю роль, які обов’язки матиме асистент/ка і за яких умов його / її залучатимуть до освітнього процесу. 

Читайте також:

• Оновлення липня передбачають, що здобувачі/ки професійної / фахової передвищої освіти матимуть більше можливостей для практичного навчання, а студенти й студентки з ООП зможуть отримати індивідуальний супровід під час освітнього процесу.
• Педагогам/иням і керівникам/цям закладів доведеться враховувати нові вимоги до співпраці з роботодавцями, організації практики, стажувань і розроблення освітніх програм, а також впроваджувати механізми підтримки студентів/ок з ООП.

У 2026–2027 навчальному році триватиме реформа «Захисту України». МОН повідомило, що з 1 вересня по всій країні має працювати понад тисяча спеціалізованих осередків, де старшокласники/ці проходитимуть практичну підготовку, зокрема вивчатимуть: 

• навички домедичної допомоги;
• цивільного захисту;
• керування дронами;
• орієнтування на місцевості
• та дій у надзвичайних ситуаціях.

У липні МОН також затвердило типову програму навчальної дисципліни «Основи національного спротиву», яку запровадили замість базової загальновійськової підготовки (БЗВП) для студентів/ок закладів вищої освіти та фахових коледжів. Курс передбачає формування базових знань із національної безпеки та дій населення в умовах воєнних загроз.

Читайте також:

Схожі зміни відбудуться і в системі професійної освіти. З 1 вересня 2026 року в профтехах також запровадять обов’язковий курс «Основи національного спротиву» обсягом 45 годин, який доповнюватиме предмет «Захист України». Студенти/ки профтехів, які вступили після 9-го класу, проходитимуть його на третьому курсі, а ті, що вступили після 11-го, — у перший рік навчання.

Нова дисципліна «Основи національного спротиву» замінить модель базової загальновійськової підготовки (БЗВП). Вона матиме інший формат, адже, зокрема, НЕ передбачає:

• складання військової присяги;
• проходження військово-лікарської комісії (ВЛК);
• прибуття до територіальних центрів комплектування (ТЦК);
• навчання на полігонах Сил безпеки і оборони в межах БЗВП;
• отримання військово-облікової спеціальності або статусу військовозобов’язаного.

Курс буде обов’язковим для всіх студентів/ок незалежно від статі. 

Фото Magnific, Depositphotos, з фейсбук-сторінки Дмитра Завгороднього, колаж «Вчися.Медіа»

Стежте за нами в соцмережах, щоб завжди бути в курсі важливих освітніх новин:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.