ТОП-новини червня 2026: що слід знати освітянам, учнівству та батькам

Якими були ключові тези суспільної дискусії, що розгорілася довкола НМТ? Що зміниться у фінансуванні української освіти? Як рухається реформа старшої профільної школи і які ключові результати показав моніторинг знань у 6–8-х класах?

Про все це «Вчися.Медіа» розповідало в червні 2026 року. У традиційному дайджесті нагадуємо про головні освітні події місяця, що минає, а також пояснюємо, що вони означають для учнівства, батьків та освітян/ок. 

• 70 % українців підтримують НМТ, попри 13 годин тесту в Одесі та альтернативний законопроєкт № 15254-1, який пропонує скасувати математику.
• 4000 учнів та учениць 6-х і 8-х класів взяли участь у моніторингу знань з математики та української мови: які результати?
• Уряд визначив: загальний обсяг фінансування освіти наступного року становитиме 78,5 млрд грн.
• Мінімум 8 осіб у групі з вивчення вибіркового предмета: як мають працювати освітні траєкторії в профільній школі.

25 червня завершилася основна сесія національного мультипредметного тесту. За словами заступника міністра освіти і науки Миколи Трофименка, на тестування з’явилися (і завершили його) 324 284 вступники/ці, тобто 91,5 % від загальної кількості зареєстрованих. 

Говорити про те, наскільки успішними були абітурієнти/ки цього року порівняно з попереднім, рано: остаточні результати учасники й учасниці основної сесії отримають до 3 липня. Утім, 2026 рік однозначно запам’ятається бурхливими обговореннями, які не вщухали довкола НМТ.

На початку червня у Верховній Раді голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина разом із групою з 50 народних депутатів/ок зареєструвала законопроєкт № 15254-1, який пропонує змінити модель НМТ під час воєнного стану. 

Суть ініціативи — у скороченні кількості предметів та скасуванні обов’язкової математики для всіх вступників/ць (її пропонують лишити серед предметів за вибором). На думку авторів/ок законопроєкту, нинішня модель із чотирма предметами створює надмірне психологічне навантаження на випускників/ць, а багатогодинне тестування під час повітряних тривог та обстрілів підвищує ризики.

Згідно з карткою законопроєкту на сайті Верховної Ради, наразі він проходить обговорення в Комітеті з питань освіти, науки та інновацій. Водночас уже є висновок від Комітету з питань молоді і спорту, у якому законопроєкт № 15254-1 пропонують після розгляду в першому читанні взяти за основу, а законопроєкт № 15254 відхилити (він, вочевидь, пропонує відтворити у 2027 році наявну модель НМТ). 

Наразі проти скасування математики виступили прем’єр-міністерка Юлія Свириденко (читайте тут), міністр освіти і науки Оксен Лісовий (читайте тут), член парламентського комітету з питань освіти Сергій Колебошин, ректорка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова, CEO та співзасновник EdEra Ілля Філіпов, науковець і військовослужбовець Антон Сененко, математикиня Катерина Терлецька, науковець Олексій Болдирєв та інші. 

Основні аргументи прихильників математики на НМТ стосуються: 

• рівня складності завдань (для прохідного балу достатньо базових знань);
• математики як інструмента логічного та критичного мислення; 
• потреби держави в технічних спеціалістах/ках, зокрема для військово-промислового комплексу. 

Детальніші пояснення від освітньо-наукової спільноти — за цим посиланням.

Крім того, на сайті Кабінету Міністрів України було зареєстровано петицію щодо скасування математики (аргументи автора петиції повторювали ті, які навели народні депутати в обґрунтуванні законопроєкту № 15254-1). Петиція не набрала достатньої кількості голосів і не буде розглянута на офіційному рівні. Утім, уже зареєстровано нову петицію — у ній автори, навпаки, пропонують відмовитися від скасування НМТ у найближчі роки, але натомість полегшити завдання.

8 червня в Одесі не стихали повітряні тривоги. Як наслідок, учасники й учасниці НМТ у місті мали постійно переривати складання іспиту й спускатися в укриття. Тестування тривало, за даними різних ЗМІ, від 8 до 13 годин. Це викликало обурення в соцмережах, і не лише в освітянській та батьківській спільнотах.

У зв’язку із цим Верховна Рада викликала для пояснень директорку Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяну Вакуленко. Вона наголосила: ключова причина такого довгого тестування полягає в російській агресії. Працівники/ці освіти не можуть передбачити, чи будуть у день іспиту тривоги.

Інша важлива проблема полягає в тому, що в Одесі лише третина тимчасових екзаменаційних центрів (ТЕЦ) розташована в укриттях (тут іспит можна не переривати). Це відповідальність місцевої військової адміністрації. Облаштувати такі ТЕЦ непросто, але реально. Для порівняння, у Сумській області можливість складати НМТ в укриттях мають 100 % учасників/ць, у Миколаївській, Чернігівській та Черкаській областях — близько 90 %, на Київщині — 70 %.

Крім того, учасники/ці мали право припинити складання тесту після двох з половиною годин повітряних тривог і зареєструватися на додаткову сесію. В Одесі працівники/ці ТЕЦ на цьому наголошували. Але, за даними УЦОЯО, такі заяви подали лише 105 осіб із 1022, які складали іспит не в укриттях.

Позаяк розпочинається додаткова сесія НМТ, нагадуємо ще раз про основні правила, пов’язані з форс-мажорними обставинами. Зберігайте собі детальний експлейнер про те, що робити в разі повітряних тривог, що можна взяти із собою, чи можна запізнюватися на НМТ і як діяти, якщо інші учасники/ці заважають своєю поведінкою.

А про те, що не так із претензіями до НМТ, «Вчися.Медіа» розбиралося в окремому матеріалі.

Формат НМТ цього року зазнав широкої суспільної критики. Зокрема, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Кабміну та МОН із пропозицією переглянути правила вступної кампанії на 2026 рік. За його словами, у червні до офісу омбудсмена надійшла щонайменше 21 скарга на тривалі тестування (через повітряні тривоги), технічні збої в роботі обладнання ТЕЦ, а також на неможливість апеляції щодо некоректних завдань. Із поясненням Тетяни Вакуленко щодо завдань «поза шкільною програмою» можна ознайомитися за посиланням.

У зв’язку із цим головна пропозиція омбудсмена — знизити або переглянути мінімальний конкурсний бал НМТ. Нагадаємо, що наразі пороговий бал становить 15 % правильних відповідей із кожного предмета тестування.

З аналогічною пропозицією виступила Спілка ректорів ЗВО: переглянути встановлені порогові бали для вступників/ць у 2026 році, зокрема знизити мінімальний конкурсний бал зі 150 до 130 для вступу на міжнародні відносини, публічне управління та адміністрування, право, міжнародне право, стоматологію, медицину, педіатрію, медичну психологію, міжнародні економічні відносини. На фармацію пропонують встановити бал на рівні 140.

Мета ініціативи — зберегти вступників/ць, які через високий бал в українських ЗВО можуть віддати перевагу закордонним університетам.

Відтік студентства справді є проблемою у вищій освіті. При цьому, однак, варто зауважити, що парламент підтримав у другому читанні реформу фінансування вищої освіти: попри збільшення навантаження на бюджет, вступникам/цям продовжать видавати державні гранти на навчання. Для певних пільгових категорій вони покриватимуть 100 % вартості. Збільшення варіантів, як повністю чи частково здобути вищу освіту в Україні коштом держави або регіону, цілком може зробити її привабливішою для абітурієнтів/ок. Крім того, із 1 вересня 2026 року удвічі зростуть академічні стипендії і в університетах, і в профтехах: від 2000 до 4000 грн і від 1510 до 3020 грн відповідно.

Відгукуючись на дискусію, обмудсменка Надія Лещик наголосила: війна не повинна ставати приводом для зниження вимог до оцінювання знань або повернення до непрозорих механізмів вступу. Вона також не підтримує ідеї розділити предмети НМТ на кілька днів, адже це створить додаткові безпекові ризики для учасників/ць, зокрема під час доїзду до ТЕЦ.

Критика НМТ цього року, однак, не обмежилася обговоренням у соцмережах чи пропозиціями до зміни процедури. Особистого тиску зазнала очільниця УЦОЯО: у той час, коли її викликали до Верховної Ради з поясненнями щодо ситуації в Одесі, у мережі з’явився аудіозапис, де Тетяна Вакуленко нібито вдається до лихослів’я щодо однієї з учасниць НМТ, яка порушила процедуру реєстрації. Директорка УЦОЯО назвала запис сфабрикованим і зазначила, що планує захищати свою честь, гідність і ділову репутацію в судовому порядку. У відповідь на цей випадок у соцмережах, з одного боку, піднялася хвиля критики щодо Тетяни Вакуленко особисто й НМТ загалом, а з іншого — підтримки і моделі вступу, і директорки УЦОЯО. Наразі конфлікт не має остаточного розв’язання.

Водночас, попри всі виклики, 70 % українців/ок підтримують НМТ, вважаючи його зрозумілою моделлю іспиту, яка забезпечує рівні права для вступу — про це свідчить нещодавнє опитування.

Попри бурхливе суспільне обговорення, під час вступної кампанії цього року змін, найімовірніше, чекати не варто. Однак абітурієнтам/кам 2027 року слід стежити за перебігом подій. Якщо зміни в списку обов’язкових предметів, форматі тестування, прохідному балі тощо все-таки відбудуться, це потрібно буде врахувати під час підготовки до іспиту — і суто навчальної, і логістичної.

Радимо також заздалегідь ознайомитися з правилами складання НМТ, правами учасників та учасниць, зокрема з форс-мажорними обставинами, які дають право зареєструватися на додаткову сесію (і з процедурою їх фіксації).

Крім того, якщо ви батьки випускників/ць, доцільним буде стежити за облаштуванням ТЕЦ у вашій громаді. Коли є змога розташувати їх в укриттях, цього варто домагатися від місцевої військової адміністрації: тестування в укритті не переривають на час повітряної тривоги.

Доки тривали дискусії про обов’язкову математику на НМТ, з’явилися результати загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти в закладах середньої освіти в умовах воєнного стану. Його три роки поспіль проводить Державна служба якості освіти (ДСЯО). У фокусі цього вимірювання — знання учнів та учениць 6-х і 8-х класів з української мови та математики. 

Ці предмети обрали не випадково: вони становлять базу для подальшої освіти. Математика — це здатність критично мислити та розв’язувати практичні завдання; українська мова — уміння вдумливо працювати з текстом, викладати думки письмово, шукати причиново-наслідкові зв’язки.

У моніторинговому дослідженні 2025 року взяли участь 226 закладів середньої освіти з п’яти макрорегіонів та Києва (понад 4000 учнів й учениць). За три роки моніторингу:

• середній бал із математики в 6-х класах збільшився з 10,77 (2023) до 11,52 (2025), 
• а от у 8-х класах, навпаки, зменшився: із 22,8 у 2023-му до 20,47 у 2025 році. 
• Середній показник правильних відповідей коливався в межах 44–45 % у 6-х класах
• і зменшився з 51 % (2023) до 47 % (2025) у 8-х. 

У 6-х класах регіональне лідерство з математики повністю перебрало учнівство зі Сходу (раніше воно ділило першість із Києвом). Стабільно дещо вищими є результати школярів і школярок з міст порівняно з їхніми сільськими однолітками. Цікаво, що діти, які навчаються дистанційно, демонструють дещо кращі результати, ніж ті, які навчаються очно чи в змішаному форматі (однак дослідники наголошують: тут можуть відігравати роль і супутні чинники). 

Учні й учениці, які виконують домашні завдання, мають кращі результати, ніж ті, що їх не виконують, однак час, витрачений на виконання завдання, ролі не відіграє. Важливими чинниками залишаються якісні пояснення від учителя та мотивація — інакше кажучи, любов до предмета, зацікавленість у ньому.

Схожі висновки зробили фахівці та фахівчині ДСЯО щодо ситуації з математикою у 8-х класах, хіба що тут Київ не втратив своїх лідерських позицій, ділячи їх зі Сходом.

Три головні тенденції щодо результатів моніторингу з математики незмінні протягом трьох років:

• найкращі результати мають учні й учениці з доступом до ресурсів і додаткової підтримки (зокрема репетиторства); 
• ставлення до математики впливає на успішність майже так само, як умови навчання; 
• окремі регіони навіть під час війни продовжують демонструвати стабільно високі результати.

Дослідники зазначили: учні та учениці мають розрив між знаннями, міркуваннями та застосуванням знань. Це важливий сигнал для системи освіти, який свідчить про розрив між теоретичними знаннями та їх практичним застосуванням.

Натомість середній бал з української мови у 6-х класах зріс, а у 8-х залишається незмінним. Чинники, які впливають на успішність з мови, подібні до тих, які впливають на результати з математики. Але в дослідженні також відзначають: для засвоєння української важливо, якою мовою дитина спілкується в побуті, а також те, чи має вдома книжки.

Докладніше про те, які теми з обох предметів стабільно складні для учнівства 6-х і 8-х класів, читайте в детальному розборі від «Вчися.Медіа».

Якщо ви вчитель/ка середньої школи, варто звернути увагу на чинники, які підвищують успішність учнівства: мотивацію до навчання, якість (а не обсяг) пояснень і домашніх завдань, практикоорієнтовані задачі та вправи. 

Якщо ви батьки дітей шкільного віку, моніторинг дає відповіді про те, що ви можете змінити чи покращити в житті дитини, щоб створити для неї комфортніше середовище для засвоєння знань. Ідеться про особистий простір для навчання, додаткові заняття, книжки в домашній бібліотеці, мову спілкування вдома тощо.

Наголосимо, що моніторинг ДСЯО — це не оцінювання, а зріз, який допомагає виявити типові проблеми, чинники успіху й прогалини в знаннях, а отже, скоригувати освітні підходи.

У червні Уряд України визначив освіту й науку найбільшим пріоритетом публічного інвестування на 2027–2029 роки. Загальний обсяг фінансування галузі становитиме 78,5 млрд грн. Це зробить її лідером серед усіх секторів державних інвестицій — наразі освіта посідає п’яте місце в структурі державного бюджету, як і до 2022 року. Найбільше видатків спрямовують на загальну середню освіту, друге місце посідає вища освіта.

Серед ключових напрямів довгострокового інвестування: 

• модернізація шкіл;
• розвиток лабораторій, кабінетів, майстерень (наприклад, таке фінансування отримають 130 майбутніх ліцеїв у 22 областях);
• створення центрів інженерної освіти; 
• закупівля автобусів; 
• посилення енергонезалежності закладів освіти.

Зокрема, уже зараз уряд спрямував близько 2,3 млрд грн на підготовку закладів освіти до опалювального сезону у прийдешньому навчальному році.

Фінансування одержать: 

• школи (500 млн грн на закупівлю обладнання); 
• понад 80 найбільших коледжів (417 млн грн на посилення енергостійкості та оплату комунальних послуг та енергоносіїв); 
• університети (1,3 млн грн на аналогічні витрати, а також відновлення пошкоджених об’єктів та облаштування укриттів).

За Середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій посилять і фінансування укриттів у дитячих садках, щоб до 2029 року забезпечити належними спорудами цивільного захисту 100 % закладів дошкільної освіти в Україні.

При цьому, хоч видатки на освіту зростають, вони досі не досягли рівня, який галузь мала до широкомасштабної війни. Це гостро відчувається, зокрема, в оплаті праці вчителів/ок. Аналітики/ні зазначають: навіть після збільшення фінансування реальний обсяг освітньої субвенції залишається нижчим за рівень 2021 року. Наразі уряд спрямував до 24 обласних бюджетів 6,6 млрд грн дотації, щоб забезпечити своєчасну виплату зарплат працівникам/цям бюджетної сфери. Частина цих коштів піде на фінансування підвищення окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників/ць на 30 %. 

Крім того, є додаткове фінансування і у сфері харчування школярів. Майже 350 млн грн від Всесвітньої продовольчої програми ООН спрямують на забезпечення безплатними обідами учнів та учениць 1–4-х класів у прифронтових громадах (Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей) у наступному навчальному році.

Для педагогічних та науково-педагогічних працівників/ць новини про дотацію обласним бюджетам означають виплату зарплат у належному обсязі.

Родини, що проживають у прифронтових громадах і мають дітей, що ходять до початкових класів, з огляду на угоду з ООН можуть розраховувати на безоплатне гаряче харчування для своїх школярів і школярок.

Посилення енергонезалежності закладів освіти може забезпечити безперервність освітнього процесу в разі, якщо атаки на енергетичну інфраструктуру України з боку росії не припиняться. А стратегічне збільшення фінансування освіти має підвищити якість освітніх послуг загалом, проте про конкретні наслідки говорити, звісно, зарано.

Попри заклики відтермінувати реформу у зв’язку з воєнним станом, вона триває згідно з попередніми планами. За словами міністра освіти Оксена Лісового, 78,5 млрд грн, закладені в бюджетній декларації (про це йшлося вище), стануть фінансовою основою для реалізації Профільної. Ідеться, зокрема, про створення академічних ліцеїв (10–12-ті класи), розвиток пансіонів для учнівства, а також покращення інфраструктури. Розглядають ще й інвестиції в місцеві дороги, які мають забезпечити доступність профільних ліцеїв для учнів та учениць із різних громад.

До 1 вересня 2027 року заклади, які не відповідають вимогам до академічного ліцею, мають пройти трансформацію — і йдеться не лише про пілотні школи, а про всю мережу, яка цього потребує. 

Навчання в академічних ліцеях передбачатиме поділ не на класи, а на групи за зацікавленнями в певних дисциплінах (група має налічувати мінімум 8 учнів / учениць). Воно відбуватиметься на двох рівнях: базовому та профільному. Базовий рівень — це предмети, спільні для всіх, які можна викладати у форматі звичних класів: українська мова та література, математика (базовий курс), історія та громадянська освіта, природничі дисципліни. Профільний рівень передбачає дисципліни за вибором, гнучкість і персоналізацію залежно від обраного напряму.

Відповідно до нового стандарту освіти в майбутньому зміняться й зміст та форма завдань на НМТ (або ЗНО, якщо на той час буде змога повернутися до цієї моделі). Зокрема, профільна школа має зменшити залежність від репетиторства: профільне навчання допоможе учнівству цілеспрямовано готуватися до іспиту без потреби шукати викладачів/ок поза школою.

Як це реалізувати на практиці? У МОН повідомили, що готують посібник для закладів освіти, які пілотують реформу старшої профільної школи. У міністерстві очікують, що ліцеї протестують запропоновані інструменти й повідомлять, які з них працюють, а які потребують удосконалення. Повну версію посібника для всіх академічних ліцеїв України обіцяють підготувати до Серпневої конференції.

Чи може ліцей мати в складі початкову й базову школу? Ні, прокоментувала заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, академічний ліцей має бути відокремленою юридичною особою. Її пояснення доповнило слова Оксена Лісового про те, що МОН готове пом’якшувати норми створення ліцеїв. 

Із правила, однак, можливі певні винятки, зумовлені об’єктивними причинами:

• брак вільних приміщень у громаді для розділення освітніх рівнів;
• особливості гірських територій, де складно організувати підвезення учнів та учениць;
• необхідність забезпечити безперервне навчання мовами національних меншин або корінних народів;
• створення спеціалізованих інклюзивних освітніх осередків.

Заступниця міністра наголосила: саме лише бажання громади зберегти наявну освітню інфраструктуру не може бути підставою для включення початкової та базової школи до структури ліцею.

У червні ще раз порушили питання про освітню траєкторію дев’ятикласників/ць, які вступили 2017 року, а отже, навчаються за старим освітнім стандартом. Ще в березні у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15082, який пропонує дати таким підліткам змогу закінчити повну загальну середню освіту в тому закладі, у якому вони наразі навчаються, навіть якщо він не стає академічним ліцеєм. 

У червні Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев щодо цього зазначив: після консультацій з освітнім комітетом Верховної Ради з’ясувалося, що громади вже мають інструменти для розв’язання цієї проблеми без ухвалення окремого закону. Ідеться про можливість лишитися у своєму закладі освіти, якщо він буде ліцеєм, перейти до іншого, долучитися до пілотування реформи старшої школи або вступити до профтеху.

Наразі картка законопроєкту містить низку супровідних документів із висновками профільних комітетів. Його ще не виносили на голосування, однак раніше в МОН розповідали про подібні умови завершення навчання дев’ятикласників/ць, які описує Данило Гетманцев. Пропонуємо ознайомитися з ними тут.

У МОН також нагадали, що ліцеї не мають проводити конкурс до 10-х класів. Конкурсний добір можливий лише у двох випадках:

• якщо кількість заяв на вступ перевищує загальну кількість місць у ліцеї;
• якщо на окремий профіль подано більше заяв, ніж заклад може прийняти.

Отже, якщо в ліцеї є 200 місць, а подано 150 заяв, жодних підстав відмовити підлітку / підлітці у вступі немає.

Детальніше про те, які шляхи є у випускників та випускниць 9-х класів у 2026 році, читайте в цьому матеріалі.

Батькам дітей середнього шкільного віку варто завчасно поцікавитися тим, як зміниться мережа закладів освіти в їхній громаді. Якщо школа, яку наразі відвідує дитина, не стане академічним ліцеєм, це дасть час дізнатися про всі можливості й спланувати подальшу освітню траєкторію. 

Важливо також усвідомлювати: за наявності вільних місць академічний ліцей не має права відмовити вступнику чи вступниці в навчанні.

Фото Magnific, «Суспільне», колаж УНІАН, колаж «Вчися.Медіа»

Стежте за нами в соцмережах, щоб завжди бути в курсі важливих освітніх новин:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.