Досліджуємо перебіг подій під Крутами: інтерактивний урок до Дня пам’яті Героїв Крут

Щороку 29 січня Україна відзначає День пам'яті героїв Крут. Ці історичні події, які відбувалися на початку ХХ століття, оповиті міфами та переказами. Звісно, творення національного міфу є частиною історії будь-якої нації, і ми не виняток. Утім, перекручування фактів, субʼєктивний погляд на ситуацію чи ігнорування контексту часом призводить до спотворення інформації, а також до формування ворожих наративів, які знецінюють героїчну історію боротьби українського народу за свою державність.

Таким прикладом у нашій історії є міф «про 300 спартанців — героїв Крут». У чому його суть? У січні 1918 року Центральна Рада відправила під Крути на вірну смерть 300 юнаків-добровольців Студентського Куреня, які, за словами історика Михайла Дорошенка (бо саме він уперше поширив цей міф), були «молодь, напівдіти, які ніколи перед тим не тримали зброї в руках». Пізніше пана Дорошенка активно цитувала совєтська ворожа пропаганда — щоб дискредитувати дії УЦР та знецінити здобутки Української революції (про реальний стан речей можна прочитати в роз’ясненні від Українського інституту національної памʼяті).

Проте міф про «300 вбитих Центральною радою студентів — захисників Крут» виринає в українському інфопросторі досі. У школах традиційно проводять заходи, присвячені Дню памʼяті. Але якщо учнівство 10–11-х класів занурене принаймні в загальний контекст бою під Крутами, то учні й учениці початкової і базової середньої школи перебувають поза ним. І будь-які лекції, лінійки, вечори памʼяті про студентів, які загинули понад 100 років тому, навряд викличуть емпатію в сучасних дітей чи змусять їх пишатися подвигом захисників Крут.

Дітям потрібно дати розуміння, що будь-яка героїчна сторінка в історії України має не тільки наслідки (переможні або ж трагічні), але й свої витоки. І на перебіг Бою під Крутами вплинула низка чинників:

• відсутність єдиної візії в Українській Центральній Раді щодо розбудови держави й армії, недооцінка загрози з боку більшовиків;
• уміла робота совєтської пропаганди, яка деморалізувала армію УНР;
• вплив технологічного чинника та наявності ресурсів для ведення бою;
• вплив географії та погодних умов на перебіг і результат бою.

У цьому матеріалі Юлія Топольницька, кандидатка історичних наук, співавторка підручників з історії та методистка ГО «Вчися», пропонує використати інтегрований підхід і дослідити, як природний чинник міг вплинути на перебіг та результат бою під Крутами. Виконувати запропоновані завдання можна цілісно — або ж обрати найдоцільніші для конкретної вікової чи академічної групи учнівства.

Мета уроку: дослідити, як природно-кліматичні умови та погода вплинули на бій під Крутами.

Результати:

1. В учнівства сформоване розуміння, як природні умови могли вплинути на історичні події (діти розуміють, як мороз, сніг, вітер та інші погодні чинники могли вплинути на перебіг бою під Крутами, зокрема на фізичний стан воїнів, тактичні дії та транспорт).
2. Учні й учениці навчилися порівнювати інформацію з різних джерел, робити висновки та обговорювати історичні виклики, аналізуючи метеорологічні дані й спогади учасників бою.
3. Діти дослідили контекст бою під Крутами, дізналися про роль природних умов у військових діях і зрозуміли, як ці умови впливали на захисників і ворогів.
4. Під час експерименту учнівство на практиці дослідило, як холод впливає на фізичний стан, і зрозуміло значення фізичної активності для збереження тепла. Це сприятиме інтеграції теоретичних знань із реальним досвідом.
5. Діти практикували роботу в групах.
6. Також, завдяки рефлексії, діти вчилися формулювати власні думки, аналізувати вплив різних чинників на перебіг історичних подій, висловлювати аргументовані висновки.

І. Занурення в контекст

Варіант 1

Розкажіть учням та ученицям, що бій під Крутами відбувся взимку — 29 січня 1918 року, в умовах туману й снігу. Запитайте, як мороз, сніг (мокрий), туман впливають на здоров’я людини? Як погода могла вплинути на перебіг воєнних дій?

Варіант 2

Запропонуйте дітям самостійно — у групах чи парах — проаналізувати уривки спогадів захисників Крут, де є згадки про погодні умови, і виконати завдання до джерел. Спогади захисників Крут можна знайти тут.

Завдання для учнівства:

1. Визначте в текстах приклади, як природні умови (мороз, туман, вітер) впливали на:

• організацію бою;
• фізичний стан бійців;
• моральний дух захисників.

💬Джерело 1 — Спогади Никифора Авременка

«Перед світом вигружаємось на ст. Пліски. Наскоро щось приносять із кухні, снідання — і колони вирушають наперед. З правого боку широке поле, з лівого зарисовується в ранішнім тумані ліс. Земля промерзла, не піддається лопаткам. Штаб, пункт санітарний і невеликий резерв зостались на станції. Холодно. Нервове напруження перед боєм загострює слух і видимість. Розвивається гарматна стрілянина спереду. Раз за разом характеристичні стріли з потягу й батарея б’є з лівого боку, там власне розвинулась наша лава. Вискакує потяг із двома вагонами і платформою, на которій стоїть 75-мм гармата. Ото такий наш бронепотяг! Одна гармата, один кулемет і 5 чоловік залоги. Бачим перед собою лаву: іде з криком і починає здалека стрілять, хаотично й неприцільно. Десь високо свистять кулі. Гранати і шрапнелі переносять на 200–300 кроків за залізницю… Вияснилось, зник туман, видно далеко вліво густі лави: одна за другою висуваються за наше крило».

💬Джерело 2 — Спогади Модеста Семирозума

«Студентський курінь мав бойовий настрій і був відважний. Одначе, не був добре одягнений, як на такі морози. Отже, зайняв позиції під прикриттям 4-ої і 2-гої сотень юнаків. Щоб зігрітися, студенти мусіли йти по черзі до хат. Багато з них зголошувались до санітарного вагону, бо починали хворіти від великого морозу і вітру, маючи відморожені руки, ноги і вуха. По хатах грілись також і юнаки. Те загрівання по хатах мало також і свої негативні наслідки. Коли начальник школи дав наказ відступати, принимаючи при тому всі засоби охорони і стримувати ворога, той наказ було подано по сотнях і роях.

Одначе ті, хто в той час грівся по хатах і поснув, не знали про той наказ, хоч і для них через зв’язкових був поданий наказ іти в бік ешелону. Уся відповідальність прикриття відступу припала тепер гармашам сотника Лощенка і юнакам кулеметникам, що були тепло одягнені, а головне загартовані в боях. Уже поїзд рушив помалу, а все ще до поїзду бігли юнаки і студенти, несучи поранених… Наш ешелон відступив зі станції Крути вже тоді, коли Муравйовський панцерник в’їжджав на станцію. Ті, хто спав по хатах, були збуджені селянами й побігли на станцію на світло, не знаючи, що там уже ворог. І тепер зав’язався бій на життя і смерть».

2. Порівняйте, як обидва автори описують погодні умови. Чи однакові їхні оцінки? Які нові деталі додає кожен із них? Складіть таблицю за зразком:

3. Уявіть, що ви журналіст/ка того часу. Напишіть новину (5–7 речень) для газети, описуючи перебіг бою під Крутами, зосередившись на погодних умовах та їхньому впливі на захисників.
4. Створіть малюнок або ментальну карту, яка показує умови бою: мороз, сніг, туман, бронепотяг, позиції захисників Крут.
5. Чи справді погодні умови вплинули на перебіг подій більше, ніж людський чинник (недисциплінованість, утома, брак досвіду)? Обґрунтуйте свою відповідь.
6. Зробіть припущення, як можна було б організувати бій за таких погодних умов, щоб мінімізувати втрати.

ІІ. Дослідження: вивчення метеорологічних даних січня 1918 року

• Використайте джерела (наприклад, метеорологічні архіви, дані про погоду в Україні на початку XX століття, як-от сайт Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського).
• Знайдіть середні температури для цього періоду (наприклад, – 1°C).
• Запропонуйте дітям порівняти дані писемних джерел та метеорологічні показники й обговорити, які виклики могли виникнути через такі погодні умови.

Далі учні й учениці можуть проаналізувати вплив погоди в групах і дослідити різні аспекти:

• фізичний стан воїнів: мороз, брак теплого одягу, виснаження могли призвести до обморожень чи переохолодження;
• рух техніки: засніжені та замерзлі залізничні колії могли ускладнити транспортні операції;
• тактичні переваги: сніг і вітер могли знижувати видимість, ускладнювати прицілювання.

ІІІ. Практичний блок: експеримент (для учнівства початкових класів чи 5–6-х класів)

Мета: визначити, як фізична активність впливає на температуру тіла в холодних умовах. Матеріали:

• термометри для вимірювання температури тіла;
• секундомір або таймер;
• простір для активного руху (наприклад, подвір’я школи).

Під час експерименту учні й учениці мають обʼєднатися у дві групи.

Група 1: перебуває на холоді без руху протягом п’яти хвилин.

Група 2: виконує активні рухи (біг, стрибки) протягом п’яти хвилин.

Перед початком і після закінчення активності всі учні й учениці вимірюють температуру тіла (зап’ястя або лоба). Запишіть дані кожного учасника та учасниці експерименту. Далі порівняйте результати двох груп. Обговоріть, як рух допомагає зігрітися. Як відсутність руху може вплинути на стан воїнів в умовах холоду?

(Звісно, рішення про те, чи проводити такий експеримент, залежить від низки чинників: погодних умов, здоров’я дітей, дозволу батьків тощо. — ред.)

ІV. Рефлексія

Варіант 1. Спільне обговорення.

• Як природні умови впливали на здоров’я та бойові можливості захисників Крут?
• Чи могли природні чинники допомогти, чи, навпаки, завадити ворогові?
• Запропонуйте учням й ученицям обговорити свої думки щодо проведеного експерименту та досвід, який здобули з нього.

Варіант 2. Запропонуйте учнівству самостійно заповнити картки для рефлексії.

Картка 1: емоційна рефлексія

• Чи можете ви уявити себе на місці захисників Крут?
• Що, на вашу думку, було найважчим для захисників (мороз, сніг, утома тощо)? Чому?
• Опишіть одним реченням власні емоції після роботи над темою.

Картка 2: аналітична рефлексія

• Які три ключові висновки ви зробили про вплив погодних умов на перебіг бою під Крутами?
• Як би ви використали знання про вплив погодних умов, якби були командиром захисників Крут?
• Наведіть один приклад впливу природних умов на перебіг військових дій чи на повсякденне життя із сьогодення.

Картка 3: практична рефлексія (експеримент)

• Чи помітили ви зміну температури вашого тіла під час експерименту? Про які саме зміни йдеться?
• Як фізична активність допомагає вижити в холодних умовах?
• Чому процес руху міг бути небезпечним для воїнів у бою під Крутами?

Картка 4: узагальнення

• Як погодні умови вплинули на обидві сторони конфлікту — захисників Крут та їхніх ворогів?
• Чи могли погодні умови стати перевагою для захисників? Якщо так, то як саме?
• Напишіть короткий висновок: «Вплив погоди на бій під Крутами був…».

Картка 5: особистісна рефлексія

• Чи змінився ваш погляд на історію після дослідження цієї теми? Якщо так, то як саме?
• Що вас найбільше вразило в розповідях або спогадах захисників Крут?
• Як ви вважаєте, чому важливо досліджувати такі деталі, як-от вплив погоди, під час вивчення історії?

Картка 6: критичне мислення

• Як би змінився перебіг бою під Крутами, якби погода була іншою (теплішою чи без туману)?
• Які інші чинники, крім холоду, могли вплинути на перебіг подій?
• Чи можна погодні умови вважати історичним чинником? Обґрунтуйте свою думку.

Фото із сайту «Історична правда», а також із фільму «Крути 1918», кадри з якого розміщені на сайті «Артефакт»