«Закриваємо вакантні місця по кілька місяців»: чому школам усе важче знаходити охочих на педагогічні посади
У соцмережах з’являється дедалі більше дописів, у яких учителі та вчительки повідомляють про звільнення за власним бажанням, а в коментарях їх вітають із цим рішенням.
За даними Інституту освітньої аналітики, за останні чотири роки кількість учителів та вчительок скоротилася на 12,4 %. Минулого навчального року, як повідомляли в Міністерстві освіти і науки, в українських школах найбільше не вистачало фахівців і фахівчинь з англійської мови, інформатики та математики (дані за цей навчальний рік ще збирають — ред.). Також бракувало фахових педагогів і педагогинь із природничих дисциплін: біології, хімії, фізики.
На пошук нових фахівців та фахівчинь, як кажуть у школах, тепер іде більше часу. Молоді кадри не поспішають відгукуватися на вакансії, а якщо й приходять на співбесіду, то відмовляються від посади, почувши розмір зарплати. Чому так стається? Що показує статистика в областях? Як школи шукають учителів та вчительок на вакантні посади?
Щоб дізнатися відповіді на ці питання, «Вчися.Медіа» поспілкувалося зі Світланою Олексюк, директоркою гімназії № 5 Печерського району м. Києва, Оленою Яковчук, директоркою Чернігівської гімназії № 3 Чернігівської міської ради, та Наталією Власовою, директоркою «Наукового ліцею міжнародних відносин» УМСФ м. Дніпра, а також звернулося до обласних військових адміністрацій, щоб з’ясувати актуальну статистику щодо незакритих педагогічних вакансій в областях.
ЩО КАЖУТЬ ДИРЕКТОРКИ ШКІЛ ПРО КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХНІХ ЗАКЛАДІВ
💬Світлана Олексюк, директорка гімназії № 5 Печерського району м. Києва (далі — пряма мова).
«Цього літа ми зіштовхнулися з абсолютно неочікуваною ситуацією: цілих три місяці шукали вчителя або вчительку початкових класів на вакантне місце. Ще навесні, коли колега повідомила про своє звільнення, ми були впевнені, що за літо знайдемо кваліфіковану заміну.
Для цього розмістили оголошення про вакансію на сайті закладу, але перший час ніхто не надсилав резюме. Тоді ми вирішили опублікувати вакансію на платних сайтах із пошуку роботи, залучили також особисті сторінки в соцмережах, зверталися до педагогічних університетів і кафедр… Та попри всі ці кроки — жодного результату.
Відгуків на вакансію було мало, випускники університетів майже не зверталися, а якщо й виявляли інтерес, розмова закінчувалася на етапі обговорення зарплати. Коли молоді спеціалісти чули, що разом із надбавками та класним керівництвом вони одержуватимуть 10 000 гривень, одразу відмовлялися. І це зрозуміло: навіть касирам без досвіду роботи в супермаркеті пропонують вищу оплату праці. Але ж у школі кожен учитель та кожна вчителька не лише навчає дітей, а й несе відповідальність за їхні життя та здоров’я.
Зрештою вчительку ми знайшли, але цей довгий пошук не сприяв впевненому старту роботи на початку навчального року. Серпень — ключовий місяць підготовки школи до навчання: ми активно вчимося, плануємо, створюємо навчальні програми. У цей період МОН також надсилає всі важливі документи на новий навчальний рік. Із ними потрібно ознайомитися до початку занять. Тому так важливо, щоб на цей час весь колектив був укомплектований.
Ця ситуація демонструє, що питання зарплати вчительства та підготовка кадрів є критично важливими. Від цього буквально залежить, якою буде наша освіта завтра.
Якщо молоді фахівці не хочуть працювати у сфері, якій вони віддали роки навчання, через низьку зарплату, то це тривожний сигнал.
Світлана Олексюк
Нинішнє покоління студентів і студенток часто не уявляє, що таке реальна робота в школі, адже багато хто навчався дистанційно й у школах майже не бував. Я не стверджую, що практики зовсім немає, але порівняно з попередніми роками якість підготовки педагогічних кадрів суттєво знизилася.
Є недоліки й у змісті освітніх програм у ЗВО. Важливо, щоб студентство здобувало актуальні знання про сучасні методики, реальну шкільну систему, правила роботи. Буває, що деякі випускники й випускниці педагогічних університетів приходять працювати до школи й навіть не знають, що означає НУШ.
Водночас педагоги й педагогині виснажуються. Ми постійно чуємо суперечливі новини про підвищення зарплат. Проте зараз ми очікуємо не обговорень, а конкретних рішень.
Нині заробіток деяких учителів нижчий, ніж у технічного персоналу. Це неспівмірно ні за витратами часу, ні за відповідальністю, ні за тим, що робота для вчительства ніколи не закінчується.
Світлана Олексюк
Ми сподівалися, що задекларована політика нинішнього МОН змінить ситуацію. І йдеться не лише про гроші, а й про ставлення та комунікацію. Натомість міністерство щодня додає вчительству роботи, яка не оплачується, але є в наказах. Наприклад, зараз по всій країні тестують дві системи — АІКОМ 1 і АІКОМ 2. Ми вносимо дані — через тиждень усе зникає. Дані з двох систем не інтегруються. Ми виконуємо цю роботу, бо розуміємо відповідальність. Але в умовах постійних збоїв та помилок це дуже виснажливо.
Читайте також:
АІКОМ 2: як оновлення системи коментують у МОНКрім того, ніколи не було ситуації, коли систему оцінювання пояснював би документ на кілька сотень сторінок. Уявіть, кілька сотень сторінок з оцінювання!
Реформування освіти неможливе без задоволення базових життєвих потреб виконавців, а в цьому випадку ідеться про вчительство. Без поваги до нього та його праці, без продуманого діалогу, зворотного зв’язку — плани не працюватимуть. Я вже чую думки деяких вчителів щодо звільнення, з’являється дедалі більше публічних дописів про це. Відкритість та правда, діалог про головне та цінне — непростий вихід у складних обставинах».
💬Олена Яковчук, директорка Чернігівської гімназії № 3 (пряма мова).
«Наразі в нашому закладі всі педагогічні посади зайняті, але на пошук кадрів ми витрачаємо багато часу.
Так склалося, що роками на державному рівні не створювали умов для того, щоб молодь обирала педагогічний фах. Колись вступ до педагогічних університетів вимагав високого рівня знань, конкурс був значним, а професія мала престиж. Зараз на педагогічні спеціальності нерідко вступають ті, хто не пройшов на інші спеціальності, а не ті, хто має мотивацію та знання. Є винятки, але загальна картина погіршилася.
Інша справа — зарплата. Ентузіазм дуже швидко згасає, якщо його не підживлювати матеріально. Якщо молоді вчителі першої чи другої категорії одержують зарплату на рівні техперсоналу, то так ми їх не втримаємо в освіті. Я завжди намагаюсь шукати якусь спонсорську допомогу. Наприклад, у нас є проєкт “Гордість школи”, у межах якого ми кожного року відзначаємо досягнення вчителів та вчительок. Намагаюся заохочувати колектив і в щоденному спілкуванні. Але на одному “дякую” людину не втримати.
Частина молодих спеціалістів пішла з нашої школи саме через низьку зарплату й неможливість задовольнити базові потреби. Під час співбесід більшість кандидатів теж відмовляється від посади після озвучення розміру зарплати.
Олена Яковчук
Також на забезпечення кадрами впливають умови роботи, особливо в прифронтових регіонах. Учительству потрібно готуватися до кількох форматів проведення занять одночасно: очний урок, урок в укритті на випадок тривоги, дистанційне навчання, відеозаписи та навчальні матеріали, які можна переглянути потім, якщо не буде електрики, тощо. Крім цього, батьки часто очікують, що вчителі будуть викладати навіть під час тривог, але це не врегульовано законодавчо, а отже, створює невизначеність і психологічний тиск, через що багато хто йде зі школи.
Кадровий дефіцит відчутний і на рівні навантаження. У багатьох учителів і вчительок воно сягає понад 27 годин на тиждень за норми 18. Знайти фахівців складно, через це вчительство закладу перевантажене. Але люди не можуть постійно працювати без часу на сім’ю і відпочинок. Вигорання зростає, уже зараз є ризик, що не всі наші педагоги допрацюють до кінця навчального року.
- Щоб ситуація змінилася, потрібно переглянути штатні розписи, змінити систему нарахування заробітної плати — почати хоч би з виконання норми про розмір оплати.
- Молоді спеціалісти мають одержувати достатньо, щоб не шукати додаткового заробітку, а вчителі з досвідом і категоріями також повинні мати достойну оплату.
- На місцевому рівні має діяти система премій чи бонусів як форма підтримки.
Інвестиції мають бути спрямовані не лише на матеріальну базу закладів освіти, а й на працівників. Без цього ми ризикуємо втратити навіть тих педагогів і педагогинь, які ще залишаються в системі».
Читайте також:
Зарплати вчителям мають підвищити до трьох «мінімалок»💬Наталія Власова, директорка «Наукового ліцею міжнародних відносин» УМСФ м. Дніпра, фіналістка премії Global Teacher Prize 2025 (пряма мова).
«Зараз у нашому ліцеї немає вакансій. Але все більше до закладу приходять люди, які не мають педагогічної освіти й викладацького стажу. З одного боку, це свіжий погляд і нові ідеї, а з іншого — ризиковано, адже робота вчителя потребує спеціальної педагогічної підготовки, знання методичної бази та розуміння вікових особливостей учнівства.
Найбільше складнощів виникає під час закриття вакансій із вузькоспеціалізованих предметів, де потрібні глибокі знання та практичний досвід. У таких випадках важливо знаходити баланс між новими талантами й професійними вимогами, щоб забезпечити якість навчання.
Наразі спостерігаю великий дефіцит учителів і вчительок із точних наук (математика, фізика) та іноземних мов. Я б пояснила це тим, що зарплата, яку їм пропонують, часто не відповідає кваліфікації та рівню знань, особливо у сфері STEM. Молоді спеціалісти обирають роботу в IT чи приватному секторі, де доходи значно вищі. Учителі й учительки іноземних мов виїздять за кордон або обирають приватні заняття з дітьми як репетитори, тому шукати кадри на ці предмети складніше.
У середньому зараз пошук одного вчителя чи вчительки може займати від кількох тижнів до кількох місяців. Це залежить від предмета та вимог, які висуває конкретний заклад освіти кандидатам. Що сучасніший підхід до освітнього процесу в школі, то більше шансів знайти вчителів. Наприклад, наявність доплат, методичного дня або онлайн-формат роботи може стати додатковою перевагою.
Наталія Власова
Ми використовуємо комбінований підхід: оголошення на сайті закладу, соцмережі, платформи для вакансій, співпрацю з університетами та місцевим департаментом освіти і науки. Але, як показує практика, більше спрацьовують оголошення в соціальних мережах та особисті контакти.
Крім того, намагаємося “виховати” своїх вчителів і вчительок. Наразі в ліцеї працюють мої випускники з 2018 року, які обрали педагогіку як професійний шлях. Головне — допомогти молодим спеціалістам розкритися в роботі й не злякати труднощами вчителювання. Тут важлива підтримка: досвідчені вчителі й учительки мають допомагати молодшим адаптуватися, ділитися методиками та порадами.
Якщо геть ніхто не відгукується на вакансію, ми пропонуємо часткову зайнятість, стажування, тимчасові контракти, долучаємо викладачів ЗВО до вчителювання. Крім того, доводиться приймати на роботу кадри зовнішнього сумісництва, коли людина працює на 0,5 або 0,75 ставки. Але зовнішній сумісник не завжди достатньо залучений. Він не асоціює себе з місією школи, бо це лише одна з точок його роботи.
Серед основних проблем, чому так важко знайти претендентів чи претенденток на вакантні місця, — невисока зарплата, низька престижність професії, значне навантаження. Додамо також складнощі роботи в умовах війни та постійного стресу. У нас регіон, де часті сигнали повітряної тривоги, а отже, висока відповідальність вчительства під час роботи в укритті. Це іноді стає проблемою: до нас звертаються вчителі й учительки, які готові працювати онлайн, але не очно, що також ускладнює пошук педагогів. Крім цього, частина досвідчених учителів виходить на пенсію або залишає школу, що збільшує брак кадрів.
Щоб розв’язати проблему, ми намагаємося пропонувати додаткові стимули, надаємо гуртожиток, гнучкий графік, менторство для молодих колег. Учительство ліцею має один методичний день, звільнене від зайвої паперової роботи. За можливості преміюємо працівників та працівниць, які демонструють ефективне навчання, упровадження нових методик, інтерактивних технологій, STEM-проєктів тощо.
Конкурентна зарплата, бонуси за результативність, соціальні гарантії — усе це стимулює залишатися в школі.
Щоб заохочувати молодь працювати, треба піднімати престижність професії вчителя на державному рівні. Бажано, щоб молоді педагоги й педагогині бачили перспективи розвитку та кар’єрного зростання й мали конкурентну зарплату.
Наталія Власова
До того ж учительство йде працювати туди, де його чують. Там, де адміністрація не контролює кожен крок, а підтримує; де можна висловитись і бути почутим. Атмосфера поваги — це, на мою думку, найсильніша нематеріальна мотивація. Сучасна школа має бути не лише про “дошку і крейду”. Гнучкий простір, технології, цікаві формати роботи, демократична культура — усе це притягує нових, креативних педагогів і педагогинь».
ЯКА СИТУАЦІЯ ІЗ КАДРОВИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В ОБЛАСТЯХ?
За даними Інституту освітньої аналітики, кількість педагогів і педагогинь в Україні (включаючи сумісників) зменшується. Так, за останні чотири роки кількість учителів і вчительок скоротилася на 12,4 %, а за останній досліджуваний навчальний рік (2024–2025) — на 2,4 %.
Щоб з’ясувати актуальну статистику на 2025–2026 навчальний рік, «Вчися.Медіа» розіслало запити до обласних військових адміністрацій. Нижче надаємо дані областей, від яких редакція отримала відповіді.
Волинська область
На початок вересня 2025 року в області було 150 вакансій педагогічних працівників/ць. Як повідомили в ОВА, найбільше бракувало практичних психологів/инь, учителів та вчительок англійської мови, фізики, математики. Також не вистачало асистентів / асистенток учительства, соціальних педагогів / педагогинь, логопедів / логопединь. У минулому навчальному році в закладах освіти області було 110 вакансій.
Донецька область
За даними ОВА, на початок 2025–2026 навчального року школи мали стовідсоткове кадрове забезпечення. Водночас минулого навчального року була потреба в учителях та вчительках математики, інформатики, хімії, фізики, англійської мови. Вакансії заповнювали з внутрішніх резервів.
Закарпатська область
На початок 2025–2026 навчального року в школах області було 320 вакансій. Найбільше бракувало вчителів і вчительок англійської мови, математики, вихователів / виховательок груп продовженого дня, практичних психологів / психологинь, асистентів / асистенток учительства, вчителів / учительок початкових класів. Для порівняння: минулого навчального року незайнятими були 219 посад.
Запорізька область
На цей навчальний рік в області бракує фахівців та фахівчинь на 133 ставки: найбільше — вчителів / учительок іноземної мови, математики, інформатики, початкових класів, асистентів / асистенток, соціальних педагогів / педагогинь, психологів / психологинь. Минулого року вакантними було трохи більше ставок — 176.
Івано-Франківська область
Даних на цей навчальний рік поки немає. Водночас станом на вересень 2024 року було 203 вакантні ставки педагогічних працівників/ць.
Київська область
Як повідомили в ОВА, станом на серпень 2025 року в області було 336 вакантних ставок педагогічних працівників/ць, зокрема вчителів / учительок англійської мови, математики, фізики, хімії тощо. Дані за вересень відсутні.
Подібну ситуацію фіксували й минулого навчального року: тоді вакантними були 280 ставок. Нестачу врегулювали за допомогою перерозподілу навантаження.
«Вчися.Медіа» також звернулося із запитом щодо кадрового забезпечення в місті Києві, однак точних даних у департаменті освіти й науки не надали. Лише зазначили, що в разі наявності вакантних посад їх розподіляють між штатними педагогічними працівниками закладів освіти, а також випускниками/цями місцевих закладів вищої освіти.
Кіровоградська область
В ОВА зазначили, що на початок 2025–2026 в області було 33 педагогічні вакансії в школах. Найбільше бракувало вчителів і вчительок англійської мови та початкових класів.
Луганська область
Із вересня 2025 року всі школи були забезпечені педагогічними кадрами на 100 %. Минулоріч цей рівень становив 99 %.
Миколаївська область
Цього навчального року в області налічують 308 вакансій педагогічних працівників. Найбільше бракує практичних психологів/инь, учителів і вчительок англійської мови, хімії, біології, математики, фізики. На початок минулого навчального року в області було 179 вакантних ставок.
Одеська область
Станом на серпень 2025 року в школах області було 725 вакантних посад. Найбільша потреба в учителях і вчительках англійської мови, математики, інформатики, біології, хімії, фізики, початкових класів, української мови тощо. Також є потреба в асистентах / асистентках, практичних психологах / психологинях, соціальних педагогах / педагогинях. Минулоріч станом на грудень 2024 року в школах було 507 вакантних посад.
Полтавська область
Цьогоріч в області не вистачає 150 учителів і вчительок. Найбільший дефіцит — серед учительства початкових класів, англійської мови, математики, інформатики, фізики, біології, хімії, географії та історії. Минулого року незайнятою була 41 посада.
Рівненська область
На початок 2025–2026 навчального року кадрове забезпечення в області склало 97,6 %. Вакантними в закладах освіти є 246 ставок. Найбільша потреба — у вчительстві хімії, інформатики, польської мови, біології, математики, фінансової грамотності. Також не вистачає практичних психологів/инь, соціальних педагогів/инь, асистентів/ок учительства. Минулоріч кадрове забезпечення складало 98,5 %.
Сумська область
На початок цього навчального року в школах області було 48 вакантних посад. Бракує практичних психологів/инь, соціальних педагогів/инь, учителів/ок математики, хімії, фізики, інформатики, іноземної мови.
Тернопільська область
Загалом в області на початку вересня цього року було всього шість вакансій, серед яких шукали вчителів та вчительок історії, фізики, математики, німецької мови та трудового навчання.
Львівська область
У департаменті освіти і науки Львівської ОВА не надали точних даних, утім, як раніше розповідав виданню «Твоє місто» Олег Паска, директор департаменту, у Львівській області зберігається постійний дефіцит педагогічних кадрів, особливо у великих населених пунктах. Серед них учителі й учительки природничих дисциплін, музики, фізкультури, трудового навчання та інших предметів. Також бракує психологів / психологинь і соціальних педагогів / педагогинь.
Хмельницька область
На початок 2025–2026 навчального року в Хмельницькій області нараховували 55 вакантних посад педагогічних працівників. Найбільш проблемними є заповнення таких посад, як учитель / вчителька інформатики, фізики, хімії, іноземної мови. Минулого навчального року ситуація була схожою. Щоб виконати навчальні програми, навчальні години перерозподілили між педагогами/инями суміжних профілів.
Черкаська область
У школах області на початок цього навчального року вакантні 122 посади. Найбільше заклади освіти потребують учителів / вчительок англійської мови, математики, інформатики, а також практичних психологів / психологинь, соціальних педагогів / педагогинь та асистентів / асистенток учительства. Для порівняння на початок 2024–2025 навчального року вакантними були 118 посад.
Чернівецька область
На початку 2025–2026 навчального року в школах області налічували 114 вакансій. Найбільше бракувало практичних психологів / психологинь, асистентів /асистенток учительства, вчителів і вчительок англійської та фізики. Минулоріч незакритих вакансій було більше — 242.
Чернігівська область
Станом на жовтень 2025 року вакантними є 30 посад учителів і вчительок: ідеться про фахівців та фахівчинь з англійської мови, математики, інформатики, фізики, хімії, технологій та трудового навчання тощо. Минулоріч ситуація з кадровим забезпеченням була схожою.
Як бачимо з відповідей обласних військових адміністрацій, найбільший дефіцит педагогічних кадрів мають Одеська, Київська, Закарпатська та Миколаївська області.
*Додамо, що редакція «Вчися.Медіа» не отримала даних від обласних адміністрацій Вінницької, Житомирської, Дніпропетровської, Харківської та Херсонської областей. Частина ОВА переспрямувала запит до місцевих громад, тож зведених даних у редакції немає. Ми готові оновити інформацію, щойно названі ОВА її нададуть.
Найбільше школи потребують учителів і вчительок англійської мови, природничих дисциплін, математики. Також бракує практичних психологів / психологинь, соціальних педагогів / педагогинь, асистентів / асистенток учительства. Переважно проблему з нестачею педагогічних працівників і працівниць розв’язують через перерозподіл навантаження.
Щоб покращити ситуацію, освітній комітет Верховної Ради працює над реформою системи оплати праці педагогів/инь. Голова комітету Сергій Бабак подав правки до держбюджету на 2026 рік, які передбачають встановлення щомісячного окладу вчителя/ки на старті роботи на рівні не менше ніж три мінімальні зарплати з 1 вересня 2026 року.
«Сьогодні школа потребує молодих талановитих учителів, інакше вже за п’ять-десять років доведеться реанімувати освітню систему, і це буде якщо не зовсім неможливим, то точно надскладним завданням», — наголосив Сергій Бабак.
Загалом у Держбюджеті-2026 на підвищення престижності праці педагогів/инь заклали 53,8 млрд грн і передбачили загальне зростання зарплат на 50 % у кілька етапів. Однак ці зміни ще на стадії обговорень, а вчительство давно очікує на конкретні рішення.
Фото Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено, «Українська правда. Життя», Інститут освітньої аналітики, а також особистий архів співрозмовниць
