Від вимкнених камер до активної участі: 5 тьюторських інструментів для роботи з учнівством під час дистанційки
Через безпекову ситуацію низка українських шкіл досі продовжує навчання виключно в дистанційній формі. У такому форматі буває важко утримувати увагу дітей протягом усього уроку: хтось взагалі не вмикає мікрофонів та камер, хтось запізнюється чи відмовляється відповідати.
Як зацікавити учнівство під час онлайн-навчання та побудувати довірливі взаємини із класом через екран? У пригоді стануть тьюторські інструменти, які допомагають підготувати дітей до заняття та розкривають їхній потенціал.
У цьому матеріалі «Вчися.Медіа» ділиться добіркою методик та вправ від експерток освітнього серіалу «Тьюторинг у школі», який ГО «Навчай для України» створила для платформи Дія.Освіта.
ДОБІРКА ВПРАВ ДЛЯ РОБОТИ З УЧНІВСТВОМ ПІД ЧАС ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ
- «Криголами»
Це короткі інтерактивні вправи, які використовують на початку занять для «розтоплення льоду», щоб налаштувати дітей на навчання (наприклад, вибір зображення, яке описує поточний емоційний стан дітей, обговорення цікавих фактів одне про одного тощо). Такі вправи дають змогу в найкоротший спосіб перевести групу із режиму «чорних прямокутників» на екрані в режим «контакт → готовність вчитися», зазначає Ольга Казакова, менеджерка освітніх програм ГО «Навчай для України», супервізорка тьюторів та тренерка програм в International Academy of Tutoring.
На дистанційці, за її словами, «криголами» критично важливі. Вони компенсують фізичну відсутність, швидко покращують соціальні зв’язки, забезпечують учителю або вчительці мікродіагностику стану класу (увага, виснаження, емоції, мотивація, впізнаваність об’єктів та понять теми) і змогу одразу адаптувати темп, формат взаємодії та рівень складності завдань.
«Зміни, які я і мої колеги реально зауважуємо при регулярному використанні “криголамів”, доволі помітні. На початку дистанційного уроку клас заходить “холодним”: вимкнені камери, мінімум відповідей, запізнення, пасивність у чаті.
Після двох-трьох тижнів стабільного, методично вивіреного застосування “криголама” з навчальним контентом зростає швидкість включення в тему уроку, стає більше реакцій у чаті, менше “випадань”, легше запускати парну та групову роботу, а головне — з’являються дані для точної диференціації: кому потрібен простий маршрут, кому — інтенсив на прогалини, а кому — ускладнення», — ділиться Ольга Казакова.
Навчальний «криголам» також допомагає актуалізувати попередні знання й уміння, знизити емоційний шум та залучити дітей до роботи, акцентує експертка.
*Більше про логіку «криголама» та швидку оцінку стану дітей на початку заняття можна дізнатись у 2-й серії «Пізнання дитини» серіалу «Тьюторинг у школі» (тут і далі — посилання на епізоди із цього серіалу — ред.).
- «Маршрутний лист»
Цей інструмент з’явився за часів пандемії COVID-19 унаслідок пошуків рішення: як допомогти учню / учениці самостійно опанувати матеріал, якщо немає змоги доєднатися до уроку в синхронному режимі, і як не перетворювати уроків на «скинути у вайбер завдання без пояснення», розповідає Тетяна Швець, докторка педагогічних наук, директорка Міжнародної академії тьюторингу, сертифікована тьюторка ІІ ступеня, тренерка й супервізорка тьюторів.
«Маршрутний лист» — це покрокова інструкція із самостійного навчання, яка складається зі:
- звернення до учня / учениці, що створює ефект взаємозв’язку;
- налаштування на роботу, як-от «криголам»;
- короткого пояснення теорії (відео, аудіо, презентація, сторінка з підручника);
- диференційованих завдань на вибір із можливістю самоперевірки;
- рефлексії наприкінці.
«Чудово, якщо вчителі та вчительки також пишуть, скільки часу передбачає робота з маршрутним листом. Це дає дітям змогу планувати свою діяльність та створює відчуття певного контролю. Учителі з прифронтових областей, де сьогодні працює лише дистанційне навчання, неодноразово зазначали: “маршрутні листи” допомагають дітям не втратити академічних знань, а ще мимоволі формують уміння вчитися самостійно», — додає Тетяна Швець.
*Детальніше про «маршрутні листи» — у 5-й серії «Методики тьюторингу» (4-й епізод — «Маршрутний лист»).
- Мислення зростання
Щоб підтримати учнів та учениць під час дистанційного навчання, Христина Бедрій, експертка з тьюторингу, координаторка з навчання та підтримки вчителів-тьюторів ГО «Навчай для України», сертифікована тьюторка ІІ ступеня, використовує вправи для формування мислення зростання.
«У тьюторингу мені подобається те, що це робота над мисленням дітей і стосунками всередині класу. Це стає критично важливим саме під час дистанційного навчання. Часто дитина не вмикає камеру через страх помилитися у відповіді або не береться за завдання, бо не вірить у власні сили. І справа тут не в тому, наскільки доступно вчитель чи вчителька пояснює матеріал — проблема глибша, вона у внутрішніх установках дитини», — зауважує Христина Бедрій.
Тьюторка застосовує різні інструменти для формування мислення, спрямованого на розвиток. Для початку вона радить учительству спробувати такі три кроки:
- додати «поки що». Коли дитина каже: «Я не можу цього зробити», — запропонуйте додати це маленьке слово. «Я не можу цього зробити поки що» — ця фраза знімає блок і відкриває шлях до зростання;
- створити «словник зростання» та впровадити нові мовні звички: замість «Я здаюся» — «Спробую інший підхід», замість «Це надто складно» — «Мені потрібно трохи більше практики»;
- давати якісний зворотний зв’язок. Уникати сухого «правильно / неправильно», натомість ставити запитання, що спонукають до рефлексії: «Я бачу, що ти обрав / обрала таку стратегію. Чому саме її?», «Цей підхід добре спрацював тут, а що ще можна спробувати далі?».
*Більше практичних порад щодо мислення зростання ви можете знайти у 4-й серії «Ефективна комунікація ВТК».
- Інструменти таймменеджменту
Ця група методів тьюторингу розв’язує одну з найболючіших проблем дистанційного навчання: діти губляться в потоці завдань і втрачають відчуття контролю над власним часом, розповідає Ярослава Мозгова, тьюторка, освітня експертка, менеджерка освітніх проєктів.
Серед найефективніших інструментів таймменеджменту, які часто використовує експертка в роботі з учнівством:
- матриця Ейзенхауера (поділ завдань за терміновістю та важливістю);
- метод «З’їсти жабу» (найскладніше — першим зранку);
- техніка Pomodoro (25 хвилин роботи та 5 хвилин відпочинку);
- таймблокінг (виділення блоків часу в календарі під конкретні справи).
«За кілька тижнів регулярного використання цих методів учні та учениці перестають панікувати перед дедлайнами, навчаються визначати пріоритети й розуміють, скільки насправді часу забирає кожне завдання. Особливо добре працює поєднання матриці Ейзенхауера для планування тижня й Pomodoro для щоденної роботи. Діти часто діляться, що ці методи допомагають їм не лише в навчанні, а й в організації вільного часу — а це найкращий показник того, що інструменти стали частиною життя, а не просто шкільним завданням», — розповідає Ярослава Мозгова.
*Детальніше про таймменеджмент під час дистанційки ви можете дізнатися в 5-й серії «Методики тьюторингу» (5-й епізод — «Цілепокладання»).
- Вправа «Маркет талантів»
Активність допомагає краще пізнати учнів й учениць, дізнатися про їхні інтереси, сильні сторони та навіть визначити цілі, зазначає Христина Бедрій, яка часто використовує цю вправу на заняттях.
«Маркет талантів» можна проводити з різною кількістю дітей і в різних форматах. Якщо це онлайн, варто скористатися дистанційними платформами, наприклад Padlet. Кожен допис — це окрема крамничка.
Інструкція до вправи:
- попросіть дітей уявити, що в них є великий торговельний центр. Кожен і кожна з них володіє власною крамничкою, де пропонує від трьох до п’яти послуг чи товарів, які насправді є їхніми талантами (те, що добре вдається дітям, що вони роблять із задоволенням і що є корисним для інших);
- перш ніж торговельний центр відкриється, хай учні та учениці придумають назви для своїх крамничок;
- тоді настає час шопінгу: дітям потрібно ознайомитися з усіма крамничками й написати своє ім’я біля тих послуг чи товарів, які хотіли б «придбати» для себе. Далі записати придбані послуги й зазначити навпроти ім’я власника чи власниці крамнички, який / яка їх пропонує;
- після проведення вправи порефлексуйте з дітьми. Запитайте їх:
- Які ваші сильні сторони «купували» найчастіше?
- Яку з них ви хотіли б розвинути передусім?
- Про які сильні сторони своїх однокласників та однокласниць ви дізналися вперше?
Важливо: слід заохотити учнів та учениць пильніше придивлятися до здібностей одне одного. Наприклад, щоб жоден учасник та учасниця не залишилися поза увагою, можна ввести правило, за яким діти мають відзначити сильні сторони в кожного й кожної з однокласників та однокласниць.
*З’ясувати більше про тьюторські інструменти ви можете в серіалі «Тьюторинг у школі».
Фото «Навчай для України»
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
