Як Путивльська громада допомагає підліткам побачити професії та роботу вдома

Уявити роботу хірурга, гортаючи підручник біології, або зрозуміти агрономію за параграфом про рослини — завдання нелегке. У Путивльській громаді на Сумщині, яка наразі має статус прикордонної та прифронтової території, замінили цей підхід на практичний.

Разом зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE у громаді створюють систему профорієнтації, яка допомагає підліткам не просто дізнаватися про професії, а побачити їх наживо — завітати на місцеві підприємства й в установи, поспілкуватися з фахівцями й фахівчинями, щоб зрозуміти, які можливості для професійного майбутнього є в громаді.

Головна мета — зруйнувати стереотипи молоді про роботу в рідному регіоні та показати, що побудувати успішну кар’єру можна й удома.

Здебільшого підлітки, а разом із ними й чимало дорослих, бачать роботу місцевих установ крізь призму стереотипів і власних уявлень. Головне завдання практичної профорієнтації полягає в тому, щоб показати реальну працю людей, які щодня забезпечують життєдіяльність громади.

«Щоб діти здобули відповідні знання й зрозуміли, чого вони насправді хочуть у житті, найкраще — побачити все на власні очі. Коли ми читаємо теорію, працює уява. Але коли підлітки пробують щось своїми руками й бачать, що роблять люди, формується зовсім інше ставлення. Проїхатися поруч із водієм у кабіні спецтехніки, подивитися на медичне обладнання в лікарні або здобути перші практичні навички на підприємстві — що може бути зрозумілішим?» — переконаний Костянтин Гаврильчук, путивльський міський голова.

Такий підхід важливий не лише для молоді, а й для батьків. Коли дитина повертається додому, переповнена емоціями, і розповідає про сучасні медичні апарати, трактори, роботу спеціалістів чи масштаби теплиць, ставлення дорослих до власної громади теж змінюється.

«У нашому дитинстві, на жаль, такого не було. Ми всі мріяли про якісь професії, а потім, вивчившись і приступивши до роботи, часто розуміли, що це взагалі не наше. Тож дуже класно, що на цьому етапі діти можуть усе освоїти, подивитися й не обирати наосліп. Якщо ми хочемо виростити фахівців своєї справи, вони мають бачити перспективи вже зараз. Ми будемо тільки раді, якщо наші діти захочуть повернутися сюди й у майбутньому обіймуть посади керівників чи міських голів. Із кадрами сьогодні велика біда, і що більший спектр професій ми покажемо дітям зараз, то ефективнішою буде громада та Україна в цілому», — додає міський голова.

Навколо профорієнтації в Путивльській громаді об’єдналися освіта, місцева влада та роботодавці.

«Раніше профорієнтація була точковою на рівні школи. З дітьми працювали класні керівники, практичні психологи, соціальні педагоги чи педагоги-організатори. Вони проводили тести, використовували різноманітні методики, іноді водили молодші класи на екскурсії. Але це не була системна профорієнтація», — розповідає Олена Бикова, кар’єрна координаторка.

Для національного пілотування громада визначила два міські заклади — Путивльський ліцей № 1 імені Р. Руднєва та Путивльський ліцей № 2 імені Г. Я. Базими. У кожному з них призначили по два кар’єрні радники, які пройшли спеціальне навчання від менторів проєкту.

«У межах проєкту з профорієнтації ми побачили, як поєднати роботу на рівні класу через спеціальний курс, на рівні закладу, бізнесу та міської ради. Хоч пілот розрахований на учнів 8–9-х класів, ми залучали до онлайн-заходів і непілотні заклади, і 10–11-ті класи, щоб охопити профорієнтацією якомога більше підлітків», — ділиться Олена Бикова.

Щоб система працювала, мало просто возити дітей на екскурсії — потрібно мати фахівців, які допоможуть учням й ученицям осмислити цей досвід, пов’язати його зі своїми інтересами й побачити можливі освітні та професійні траєкторії. Карʼєрні радники провели 10 занять для підлітків із курсу «Професії», розробленого Цюрихським педагогічним університетом та адаптованого до українських реалій. 

«Дітям неймовірно сподобався цей курс, вони були в захваті й постійно запитували, коли наступне заняття. Ми вчилися створювати ментальні карти, шукати сильні та слабкі сторони, прораховувати час і ресурси, які потрібні для досягнення омріяної мети. Коли ми працювали офлайн, учні й учениці об’єднувалися в групи, допомагали одне одному», — ділиться Тетяна Висоцька, кар’єрна радниця.

За словами педагогині, на початку курсу підлітки губилися перед, здавалося б, простим запитанням про сильні сторони. Їм було складно одразу визначити, що вони вміють найкраще і що їм справді подобається. Але крок за кроком, через інтерактивні завдання, почали розуміти: «О, а ось це я вмію і це мені до вподоби!».

«Під час занять діти стають дуже активними, діляться мріями, сумнівами, планами, ставлять відверті запитання. Це створює атмосферу довіри та партнерства між нами. Коли вони відкриваються, ми набагато краще розуміємо їхні реальні потреби, можемо підказати чи допомогти. Вони відчувають, що їм нарешті дали слово й змогу самовиразитися», — додає Тетяна Висоцька.

Головною умовою для всіх екскурсій була максимальна відмова від нудних лекцій на користь практики. Кар’єрні координаторки прагнули, щоб діти побачили професії зсередини, спробували обладнання в дії та поспілкувалися з фахівцями. За кілька місяців учні й учениці 8–9-х класів відвідали дев’ять локацій у рідній громаді.

1. Місцевий заклад харчування

«Підлітки власноруч готували суші в холодному цеху, смажили картоплю та цибулеві кільця, робили піцу, а потім дегустували приготоване разом із власником закладу. Відбувся імпровізований обмін досвідом: менеджер цікавився вподобаннями молоді, а школярі порадили йому завести сторінку закладу в тіктоку замість непопулярного серед їхнього покоління фейсбуку. Також зацікавлених старшокласників запросили на літній підробіток», — розповідає Олена Бикова.

2. Путивльська міська рада

Учні й учениці побачили зсередини, як працює місцеве самоврядування. Вони відвідали бухгалтерію, спостерігали за роботою юристів, бухгалтерів та економістів. Головний інсайт для учнівства: щоб бути успішним юрисконсультом чи фінансисткою, не обов’язково їхати в мегаполіс — такі фахівці потрібні й удома.

3. Путивльська міська лікарня

Це була найдовша та найемоційніша зустріч. В офтальмологічному кабінеті діти випробовували обладнання, у рентген-кабінеті — пробували ставити діагнози за реальними знімками легень та кісток, а в лабораторії працювали з підготовленими біоматеріалами під мікроскопом.

«У відділенні хірургії підлітки, переодягнувшись у спецодяг, зайшли в операційну. Спочатку хірург підключив одного з учнів до нового сучасного монітора й виміряв йому тиск, пульс та сатурацію. А потім, за згодою пацієнта, охочі підлітки побачили реальну семихвилинну операцію з видалення врослого нігтя. Лікар детально коментував роботу команди та асистування медсестри. Одна з дівчат потім зізналася: “Я думала, що все буде набагато страшніше”», — ділиться Олена Бикова.

4. Путивльський спортивно-технічний клуб (автошкола)

Тут старшокласники/ці дізналися про роботу викладачів, інструкторів та вимоги до водіїв різних категорій. Найбільше захоплення викликала нагода проїхатися навчальними маршрутами на легкових і вантажних авто разом з інструкторами.

5. Відділення поліції

Зустріч поєднала профорієнтацію з безпековим вихованням. Старший інспектор із кадрового забезпечення, капітан поліції Максим Анякін, розповів про безоплатне навчання для майбутніх правоохоронців. Школярі/ки приміряли важкі бронежилети, шоломи, кайданки, оглядали амуніцію.

На штрафмайданчику інспектор показав розбиті вщент автівки — після аварій, які вчинили водії без прав або напідпитку. Біля цих понівечених кузовів підлітки притихли.

6. Комунальне некомерційне підприємство «Благоустрій громади» Путивльської міської ради

Жодних лекцій — уся зустріч пройшла просто неба біля техніки. Школярі та школярки сиділи за кермом нових тракторів, газонокосарок, сміттєвозів і міського автобуса, заводили двигуни та спілкувалися з водіями й механіками, які щодня підтримують чистоту в місті.

7. Комунальне підприємство «Путивльські міські ресурси»

Підлітки на власні очі побачили, що сучасне фермерство — це не ділянка на городі. У величезній теплиці, обладнаній системою клімат-контролю, вентиляторами та крапельним поливом, вони зрозуміли зв’язок між шкільними уроками біології чи хімії та реальною агрономією, де потрібно вираховувати пропорції добрив і стежити за вологістю.

8. Путивльміськводоканал

Це величезне підприємство, що забезпечує водою та водовідведенням усе місто й одне прилегле село. Гостей провели трьома стратегічними точками: від адмінкорпусу до насосної станції та очисних споруд, куди вода йде з Путивля. Головне відкриття для підлітків — величезні сонячні панелі. Директор особисто спустився з дітьми в шумний насосний цех і пояснив: якщо в місті зникне електрика на шість годин, завдяки цим панелям вода в кранах мешканців однаково буде. Також учням й ученицям показали токарні станки, де слюсарі виточують дефіцитні деталі для ліквідації аварій.

9. Путивльське управління Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості

Начальниця Ольга Спориш розповіла про те, як дорослі люди змінюють фах, як шукають роботу переселенці, і розкрила головний секрет: найзатребуванішими спеціалістами в громаді зараз є медики, айтівці та агрономи.

Крім цього, путивльські школярі/ки долучалися до онлайн-подій: віртуально гуляли підприємством Coca-Cola, брали участь у львівському IT Future Fest та спілкувалися з людьми унікальних професій. Серед них — посол України в Єгипті Микола Нагорний, який розповів, як хлопець зі звичайного села став топдипломатом, і сапер Дмитро Черненко з Чернігова, який раніше працював у путивльському дитячому оздоровчому таборі, а тепер займається розмінуванням.

«Наприкінці навчального року ми проводили повторне анкетування дітей, і я, чесно кажучи, дещо боялася результатів. Профорієнтація — річ суб’єктивна: якщо дитина марить медициною, а її повели на водоканал, вона має повне право поставити низький бал. Але коли ми відкрили анкети, то побачили: більшість підлітків оцінила екскурсії та заняття на найвищі 4 та 5 балів. Трійки були поодинокими», — зізнається Олена Бикова.

Батьки, які спочатку найбільше переживали за безпекову ситуацію під час пересування містом, швидко стали головними союзниками проєкту. 

«Мама одного з учнів нещодавно підходила й просила взяти сина на екскурсію до лікарні, бо той хоче стати медиком. Ми обов’язково повторимо цей маршрут і візьмемо учня із собою», — розповідає Олена Бикова.

У Путивлі впевнені: введення штатної посади кар’єрного радника в українських школах — це вимога часу. Класний/а керівник/ця завантажений/а звітами, уроками та виховною роботою, тому фізично не може системно вести дитину до професії. Кар’єрний/а радник/ця знає інтереси кожного учня й кожної учениці, бачить реакції на екскурсіях, помічає, про що підлітки шепочуться чи що намагаються сфотографувати, кому що цікаво та хто як реагує на професії.

«Коли дитина губиться й не знає, де отримати омріяну спеціальність або як вона правильно називається, радник сідає поруч, відкриває сайти університетів, вивчає умови вступу, предмети НМТ і веде підлітка за руку до вступу. Цю роботу можна починати взагалі з першого класу, знайомлячи дітей зі світом професій», — переконана Олена Бикова.

У Путивльській громаді розробили чіткий дворічний план профорієнтації, який охоплює 2026–2027 роки.

«У громаді працюють три потужні заклади освіти: комунальний заклад Сумської обласної ради “Путивльський професійний ліцей”, Путивльський педагогічний фаховий коледж ім. С. В. Руднєва та Путивльський фаховий коледж Сумського національного аграрного університету. Це абсолютно різні кар’єрні напрями. Наступного року ми обов’язково поведемо туди учнів й учениць 8–9-х класів, а також залучимо випускників 10–11-х класів, які ще не визначилися з вибором. Ми розширюємо коло партнерів. На сьогодні міськрада вже підписала шість офіційних меморандумів про співпрацю з локальними роботодавцями, і цей список буде рости», — ділиться планами Олена Бикова.

Крім того, з 1 вересня 2026 року в Путивльському ліцеї № 2 імені Г. Я. Базими Путивльської міської ради курс за вибором «Професії» офіційно впроваджують для учнівства 8-х класів із перспективою продовження в 9-х.

Поштовхом до цього стало те, що в травні профільний посібник програми отримав офіційний гриф від Міністерства освіти і науки України. У робочому зошиті вже є готові методики, практичні кейси та аркуші самооцінки, що суттєво полегшує роботу педагогам/иням.

То навіщо витрачати стільки ресурсів, часу та енергії на профорієнтацію підлітків у місті, яке щодня перебуває під безпековим тиском? У керівництва Путивля є лише одна відповідь: ідеться про виживання громади.

«Єдина мета цієї глобальної роботи — показати молоді можливості майбутнього в громаді. Якщо абсолютно всі виїдуть у мегаполіси чи за кордон, хто залишиться тут через 15 років? Наша громада, попри все, не стоїть на місці, вона розвивається, створює нові комунальні підприємства. Нехай там працює двоє, п’ятеро чи десятеро людей, але це робочі місця з достойною зарплатою. Наше завдання — дати дітям умови для навчання, допомогти визначитися й забезпечити роботою в Україні. Скільки б людина не жила за кордоном, вона завжди залишатиметься там переселенцем. І якщо крок за кроком кожна громада почне боротися за свою молодь — саме так і процвітатиме Україна», — підсумовує Костянтин Гаврильчук.

Фото DECIDE

Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:

• фейсбук, інстаграм, ютуб,
• Х, тредс, вайбер.