Що змінилося в школах за 2025 рік: пригадуємо ключові події

За рік, що минає, в українських школах сталося чимало змін, які відчули і вчительство, й учнівство, і батьківство. Це, зокрема, оптимізація малокомплектних шкіл, безплатне харчування для учнів та учениць початкових класів по всій Україні та 5–11-х класів у прифронтових і прикордонних громадах, «Пакунок школяра», який допоміг батькам зібрати першокласників/ць на навчання.

Регіони активно готувалися до впровадження реформи старшої школи — формували мережу академічних ліцеїв, а у вересні перші 30 закладів-амбасадорів розпочали передпілотування. Крім цього, у Міністерстві освіти і науки презентували нову модель підвищення кваліфікації вчительства, а також цифровізували управлінські процеси в школах через АІКОМ 2.

«Вчися.Медіа» зібрало 12 ключових змін, за якими українські школи запам’ятають 2025-й. 

Із 1 вересня 2025 року коштом освітньої субвенції не фінансують школи, у яких менше ніж 45 учнів / учениць (крім початкових та спеціальних). Таке рішення ухвалив Уряд ще у 2024 році.

Для малокомплектних закладів передбачили три сценарії розвитку:

• місцева влада утримує їх зі свого бюджету;
• заклад знижує ступінь (наприклад, стає початковою школою, якої не стосуються ці зміни, бо такий тип закладу має бути якнайближче до дитини) — у такому разі зарплати вчителів/ок початкових класів і надалі виплачуватимуть із держбюджету;
• школу закривають, а учнів / учениць переводять у більші заклади громади. Учителям/кам, чиї школи понизили ступінь або закрилися, мають запропонувати вакансії в інших закладах громади.

Додамо, що з вересня 2026 року освітню субвенцію не одержуватимуть заклади, де навчаються менше ніж:

• 60 учнів / учениць — у школах з 1–12-ми класами;
• 55 учнів / учениць — у школах з 1–11-ми класами;
• 45 учнів / учениць — у школах з 1–9-ми або 5–11-ми (12-ми) класами.

Ці зміни не стосуються початкових та спеціальних шкіл.

Як раніше пояснювали в МОН, оптимізація мережі покликана вирівняти доступ дітей до якісної освіти. У школах, де навчаються менше ніж 45 учнів / учениць, в одному класі може бути п’ять-шість дітей. Якщо їх ще менше, то діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (початкова школа) з учнівством різного віку.

«Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування. Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечені вчителями повною мірою.

Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб одержувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям», — ішлося в поясненні міністерства.

Читайте також:

«Закривати чи ні — це вибір громади»: як малокомплектні школи Буковини готуються до нового навчального року

У 2025 році МОН далі впроваджувало політику «Школа офлайн», яка має повернути до очного навчання якомога більше дітей, де це дозволяє безпекова ситуація.

Зокрема, з вересня того самого року мав набути чинності наказ № 1112, який встановлював нові правила щодо організації дистанційного навчання. Однак низка положень спричинила занепокоєння серед учительства та батьківства.

• Наприклад, у документі йшлося, що внутрішньо переміщені учні та учениці повинні навчатися очно в школах за місцем фактичного перебування, а не залишатися в дистанційних класах своїх «рідних» шкіл. Так діти втратили б право на вибір форми освіти, їхні попередні школи опинилися б на порозі закриття, а чимало вчителів та вчительок лишилися б без роботи.
• Крім цього, наказ передбачав, що дистанційне навчання потрібно організувати у форматі повноцінної школи, тобто щоб усі класи були дистанційні й у кожному з них було не менше ніж 20 учнів / учениць. Ця вимога суперечила законодавству, де вказано, що класи мають складатися не менше ніж із п’яти учнів / учениць.

Зважаючи на опір із боку освітянства та батьківства, а також на вимогу народних депутатів та прифронтових громад, у липні 2025 року МОН скасувало наказ № 1112, а з ним і норми, які стосувалися мінімальної наповнюваності дистанційних класів та навчання внутрішньо переміщених дітей (ВПО). Вимоги до наповнення дистанційних класів залишилися такі самі, як і для очних та змішаних (щонайменше п’ять учнів / учениць), а діти ВПО можуть і далі навчатися дистанційно у своїх школах незалежно від місця перебування.

Влітку МОН запустило спеціальну платформу, де можна зареєструватися на програму українознавчого компонента (скорочена освітня програма (5–8 годин на тиждень) для українського учнівства, яке тимчасово перебуває за кордоном) та обрати українську школу, де дитина навчатиметься за цією програмою дистанційно. 

Зокрема, передбачено вивчення таких предметів:

• українська мова,
• українська література,
• історія України,
• географія України,
• основи правознавства,
• «Захист України».

Решту предметів учнівство може опановувати в місцевій школі за кордоном, згодом результати перезараховують до української освітньої програми. Для цього МОН розробило шкалу переведення оцінок для визначеного переліку країн, де проживають українські учні та учениці. Подати заявку на цю програму можна за посиланням.

Для українського учнівства, яке перебуває за кордоном, передбачили й інші формати навчання:

• повністю дистанційне навчання в українському закладі освіти (для тих дітей, які не відвідують місцевої школи за кордоном або мають бажання поєднувати навчання в обох закладах);
• індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма.

Читайте також:

На платформі ВШО вже доступні 309 пакетів уроків для українських дітей за кордоном

Крім цього, у грудні 2025-го Уряд ухвалив рішення щодо зарахування педагогічного стажу для вчителів/ок за кордоном, повідомила Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки. Відтепер українські педагоги та педагогині, які навчають за кордоном у верифікованих суботніх та недільних школах, зможуть зараховувати такий педагогічний стаж для одержання надбавки за вислугу років. До стажу зараховуватимуть викладацьку роботу обсягом не менше ніж 180 годин на рік, яку підтверджують договір (контракт) або інші належні документи.

Влітку 2025-го МОН затвердило Типову освітню програму для учнів / учениць, які мешкають на тимчасово окупованих територіях і хочуть навчатися за українськими освітніми стандартами, або ж раніше мешкали там і не мали доступу до української освітньої програми, але нині перемістилися на підконтрольну Україні територію.

Такі учні й учениці можуть навчатися в українських школах за однією з чотирьох альтернативних форм:

• у дистанційному форматі;
• за педагогічним патронажем (індивідуальне навчання з учителем / учителькою);
• на сімейній (домашній) формі;
• на екстернаті (самостійне опанування матеріалу з подальшим оцінюванням знань).

Також можна навчатися асинхронно з використанням відеоуроків на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» та інших цифрових ресурсах, зважаючи на безпекову ситуацію на ТОТ. Детальніше ознайомитися з документом можна тут.

Упродовж року МОН та регіони готувалися до реформи старшої школи, масове впровадження якої стартує вже з вересня 2027 року. Нагадаємо, що вона передбачає профільне трирічне навчання в 10–12-х класах.

Також у старших класах учнівство навчатиметься в академічних ліцеях, які мають бути відокремленими від початкової школи, бажано й від 5–9-х класів. Регіони мали переглянути мережу закладів освіти до 1 вересня 2024 року. Однак мережу досі затверджують. Наразі, як ідеться на сайті реформи, визначено 2587 закладів освіти, які будуть академічними ліцеями з 2027 року.

Водночас, як запевняють у міністерстві, це не означає, що початкові школи та гімназії закриватимуть. Змінюється лише структура старшої школи.

Читайте також:

Куди вступити після 9-го класу — розбираємо основні варіанти

У вересні 2025-го розпочався перший етап пілотування реформи старшої школи, у якому беруть участь 30 ліцеїв-амбасадорів із 19 регіонів України. Заклади готувалися до пілотування ще в червні 2024 року: розробляли стратегію розвитку, визначали профілі, а також створювали курси за вибором для учнівства. Згодом колективи закладів-амбасадорів стануть менторами для інших пілотних академічних ліцеїв, а їхні напрацювання ляжуть в основу масового пілотування, а пізніше — реалізації реформи.

Більше про всі етапи реформи та її хронологію читайте в нашому великому матеріалі-роз’ясненні за посиланням.

У 2025-му МОН розпочало реалізацію політики «Освіта для життя». Вона передбачає втілення десяти концепцій для дев’яти освітніх галузей (мовно-літературну галузь поділили на дві — українську та іноземну). Концепції стануть поштовхом для комплексних змін до 2030 року. На їхній основі:

• оновлять освітні й навчальні програми для учнів / учениць;
• розроблять нові програми професійного розвитку для вчительства;
• змінять підходи до створення якісних освітніх програм та підручників, навчальних матеріалів;
• модернізують освітні простори.

Також МОН презентувало цифрову платформу «Освіта для життя». Це перший комплексний цифровий ресурс для педагогів/инь, який об’єднує:

• державні стандарти;
• освітні програми;
• концептуальні засади освітніх галузей;
• приклади міжпредметної інтеграції;
• добірки вправ;
• інструменти оцінювання.

Загалом доступні матеріали для початкової, базової та старшої школи.

Читайте також:

«Освіта для життя»: які основні зміни чекають у найближчі п’ять років кожну освітню галузь

У 2025-му МОН розпочало оновлення Держстандарту початкової освіти. Нагадаємо, що за час реформи НУШ було створено три стандарти, відповідно до кожного освітнього рівня, — початкової, базової та профільної середньої освіти.

На основі держстандартів створюють типові освітні програми, далі — модельні навчальні програми, навчальні програми й календарно-тематичні планування. Авторські колективи пишуть підручники та навчально-методичні матеріали, а вчителі розробляють свої уроки.

Чому вирішили оновити Держстандарт початкової освіти й що саме зміниться?

«Річ у тім, що Держстандарт початкової освіти був ухвалений ще у 2018 році, тоді як Держстандарт базової середньої освіти з’явився вже у 2020-му, а профільної — у 2024-му. Саме тому деякі концепти в Держстандарті початкової освіти не зовсім узгоджуються зі своїми наступниками з інших ланок, як, наприклад, деталізована система оцінювання результатів навчання. Тож їх треба увідповіднити», — пояснював раніше Роман Шиян, співголова робочої групи з оновлення Стандарту, заступник директорки Команди підтримки відновлення та реформ МОН.

Тож робоча група зосередилася на кількох ключових напрямах:

• оновлення мети та цінностей;
• упорядкування вимог до обов’язкових результатів навчання за всіма освітніми галузями;
• компетентнісний підхід;
• розроблення нової редакції базового навчального плану.

Наприкінці грудня 2025 року, як повідомив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки, оновлений Держстандарт початкової освіти затвердили. За ним навчатимуться першокласники/ці з 1 вересня 2028 року. Наступні етапи передбачають розроблення освітніх програм, нового освітнього контенту та навчання вчительства. 

Читайте також:

МОН винесло на обговорення оновлений стандарт початкової освіти: що зміниться

У 2025 році також почали говорити про повернення Державної підсумкової атестації для 4-х та 9-х класів. Наразі Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) оновлює формат, зміст завдань і готується до масштабного тестування. Уже навесні 2026 року відбудеться планове пілотування ДПА для четвертокласників/ць (орієнтовно 10 000 учнів та учениць), а восени того самого року — для дев’ятикласників/ць.

Оновлена ДПА відбудеться у форматі зовнішнього незалежного оцінювання. Однак, як зазначають в УЦОЯО, для учнівства цей формат мало відрізнятиметься від попередніх атестацій. Це буде комплексна контрольна робота із цікавими завданнями. Натомість елемент ЗНО виявлятиметься в такому:

• усі завдання розроблятиме Український центр оцінювання якості освіти й надаватиме школам;
• усі процедури в межах ДПА проводитимуть у школах за одними інструкціями, які надасть УЦОЯО;
• роботи перевірятиме вчитель/ка, а результати збиратимуть в одну централізовану базу даних, над якою зараз працюють в УЦОЯО;
• після аналізу зібраних даних усі учні та учениці, їхні батьки та вчителі/ки отримуватимуть зворотний зв’язок.

Паралельно в УЦОЯО готуються до ДПА у формі ЗНО для дев’ятикласників/ць. Підхід до ДПА, який нині пілотують у 4-х класах, стане базою для атестації 9-х, зокрема, серед завдань будуть компетентнісно орієнтовані з розгорнутими й усними формами відповідей. Але поки немає повної лінійки навчальних матеріалів для учнівства 5–9-х класів (реформа НУШ масово зайде в 9-ті класи у 2026–2027 навчальному році — ред.), в УЦОЯО не можуть остаточно говорити про всі нюанси проведення ДПА для цієї вікової категорії: система оцінювання не може випереджати систему навчання.

*Додамо, що у 2026 році не буде масового впровадження ДПА. Пізніше МОН визначило, що в травні 2028 року дев’ятикласники вперше складатимуть ДПА у форматі ЗНО з української мови й літератури та математики. Надалі перелік обов’язкових предметів розширюватимуть. Планують додати дисципліни природничої та громадянсько-історичної галузей, а також іноземні мови.

Із 2025–2026 навчального року в школах запровадили новий обов’язковий предмет — «Підприємництво і фінансова грамотність» для учнівства 8-х класів, а з 2026–2027 навчального року його вивчатимуть у 9-х класах. Він покликаний формувати в підлітків фінансово-підприємницьку культуру, навчати розпоряджатися власними фінансами, а ще реалізовувати підприємницькі ідеї.

Уже у 2025-му «Підприємництво і фінансову грамотність» вивчають 400 тисяч дітей, а з наступного року — 800 тисяч, розповів Андрій Пишний, голова Національного банку України. Експерти й експертки цієї установи розробили програму та навчальні матеріали для предмета, а також провели курси для вчительства.

Читайте також:

В Україні оновили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року

У 2025 році Міністерство освіти і науки запровадило новий механізм доставки підручників до шкіл, щоб встигнути доправити їх до початку навчального року. Довезення мало відбуватися за двома алгоритмами:

70% підручників

видавництва відправляли на обласні бази, а звідти — до шкіл;

30% підручників

видавництва доставляли безпосередньо до шкіл (новий алгоритм).

Новий механізм коштував державі додатково 8 млн грн, але навіть із ним вчасно забезпечити школи підручниками до початку навчального року не вдалося.

Основні причини затримок:

• неточна інформація про контактних осіб у школах;
• проблеми з електронними підписами та несвоєчасним закриттям накладних;
• людський чинник — відпустки відповідальних осіб у школах до середини вересня;
• неправильна оцінка видавництвами власних ресурсів.

Як розповіла Надія Кузьмичова, новий алгоритм доставки підручників справді мав проблеми, але загалом виправдав очікування. У межах пілоту майже дев’ять тисяч шкіл одержали понад два мільйони підручників, а 90 % учасників та учасниць підтримали ідею масштабування моделі з 2026 року.

На початок 2025–2026 навчального року Мрію використовують 2000 шкіл з усієї України. Із 2026 року пілотування освітньої екосистеми стартуватиме в садочках.

Система має вебпортал та мобільний застосунок для учнівства, батьківства й учительства. За словами розробників, Мрія надає зручний доступ до навчальних ресурсів, розкладу, оцінок, електронних документів, комунікації тощо.

Також у 2025–2026 навчальному році Мрія запустить національну систему гейміфікації освіти. Діти збиратимуть «мрійки» — внутрішню валюту, яку за виконані домашні завдання можна обмінювати на квитки в кіно чи інші винагороди від партнерів. А ще додадуть «кмітливки» — мінівікторини, за проходження яких можна отримати «мрійки». Така гейміфікація, за словами розробників, має посилити інтерес учнівства до навчання.

Читайте також:

Мрія в школах та садочках: усе, що варто знати про нову освітню екосистему

Щоб цифровізувати управлінські процеси в закладах освіти, кілька років тому в Україні ввели АІКОМ 1 — Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту. Це електронна система управління, яка збирає та верифікує різні дані у сфері освіти, веде облік учнівства та вчительства, формує актуальну статистику тощо. Торік систему вирішили модернізувати — створили АІКОМ 2. Від поданої до неї інформації тепер залежать:

• розподіл освітньої субвенції;
• використання субвенції на харчування учнівства;
• програма «Пакунок школяра»;
• автоматичне отримання відстрочок педагогічними працівниками шкіл;
• запровадження державної освітньої екосистеми «Мрія».

Однак два роки поспіль в оновленому АІКОМ 2 виникали збої: система зависала, часто видавала повідомлення про помилки, не завжди коректно відображала внесену інформацію або взагалі «губила» дані про учнів та учениць.

Раніше у відповідь на запит «Вчися.Медіа» в Міністерстві освіти і науки розповіли, що знають про труднощі системи й визнають їх, а основні помилки, пов’язані з масовими збоями, вже усунули. Однак учительство вважає, що систему треба допрацювати. 

Читайте також:

АІКОМ 2: як оновлення системи коментують у МОН Розвантаження чи збільшення роботи? Думки вчительства про АІКОМ 2

У 2025-му Уряд запустив державну програму «Пакунок школяра». У її межах родини одержували одноразову грошову допомогу обсягом 5000 гривень на підготовку дитини до першого класу. Загалом на програму подали заявки понад 174 тисячі родин (прийом заяв тривав до 15 листопада).

Гроші можна було витратити виключно в безготівковій формі, розраховуючись карткою за ті речі, які необхідні для школи. Водночас із 1 жовтня категорії товарів розширили. Батьки могли придбати за програмою не лише одяг, рюкзак і зошити, а й товари книжкових магазинів: енциклопедії, атласи, навчальну літературу тощо.

Крім цього, у 2025–2026 навчальному році учні та учениці початкових класів по всій Україні та 5–11-х класів у прифронтових і прикордонних громадах почали отримувати безплатне харчування. На реалізацію програми Уряд спрямував 779,8 мільйона гривень із державного бюджету. Водночас раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що у 2026 році до програми хочуть долучити 5–11-ті класи по всій Україні.

Восени 2025 року МОН презентувало політику «Гроші ходять за вчителем», яка має зробити професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників та працівниць зручнішим і прозорішим. Зокрема:

• передбачили новий механізм фінансування підвищення кваліфікації. Кошти передаватимуть і зараховуватимуть безпосередньо на віртуальні електронні рахунки педагогів і педагогинь (не на рахунок школи чи засновника закладу) із лімітом на рік. Учительство зможе самостійно обирати курси й оплачувати їх віртуальними грошима на спеціальній цифровій платформі;
• на цій платформі суб’єкти підвищення кваліфікації вноситимуть інформацію про свої програми навчання, ліцензії та акредитації, дані про видані сертифікати, а вчительство зможе із цим ознайомитися й обрати потрібні курси. Реєстрація на платформі розпочалася в грудні 2025 року;
• крім цього, будуть доступні гнучкі формати навчання — як онлайн-курси, так і очні або змішані;
• супервізію зараховуватимуть до щорічного обсягу підвищення кваліфікації (до 30 годин на рік роботи із супервізором чи супервізоркою);
• розширили категорії провайдерів освітніх послуг та запровадили верифікацію їхніх програм.

Кошти на свої віртуальні рахунки вчителі та вчительки одержать у січні-лютому 2026-го. Їх потрібно використати до листопада того самого року.

Читайте також:

«Гроші ходять за вчителем»: що змінює нова модель підвищення кваліфікації

Із 1 січня 2025 року вчителі та вчительки почали одержувати додаткові 1300 грн (1000 грн після оподаткування) до зарплати, а з 1 вересня 2025 року — 2600 грн (2000 грн після оподаткування). Ця доплата збільшується пропорційно для вчителів та вчительок, які працюють понад ставку. Загалом, як повідомляв раніше Оксен Лісовий, міністр освіти і науки, Уряд спрямував 6,2 млрд гривень субвенції для забезпечення цієї доплати з 1 вересня.

Також із 2025–2026 навчального року для вчителів та вчительок, які працюють в очному та змішаному форматах у прифронтових регіонах, розмір доплати зріс із 2600 грн до 5200 грн (4000 грн після сплати податків). Для цього, за словами міністра, виділили 372,3 млн гривень із державного бюджету.

Упродовж року не вщухали й розмови про підвищення зарплат. Згодом, як розповів Оксен Лісовий, у проєкті Державного бюджету на 2026 рік передбачили витрати на підвищення заробітної плати педагогічних працівників і працівниць у два етапи:

• із 1 січня — на 30 % до посадового окладу;
• із 1 вересня — на 20 %.

Отже, зростання зарплат відбудеться на 50 % протягом року. 

Читайте також:

Зарплати педагогів у 2026 році: що змінюється і на що звернути увагу

Водночас із 1 вересня 2026 року для подальшого зростання заробітних плат удосконалять структуру оплати праці педагогів/инь за однією з моделей, які розробило МОН. Наразі тривають консультації з освітянством щодо нових підходів в оплаті праці.

«Наголошуємо, що процедура розроблення нової моделі оплати праці жодним чином не впливає на вже ухвалене рішення щодо підвищення заробітних плат педагогічним працівникам, передбачене Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”», — зазначили в міністерстві.

Таким був 2025-й для українських шкіл. Дякуємо всім, хто продовжує вчити, навчатися, підтримувати українську освіту й робити навчання дітей можливим навіть в умовах війни!

Залишайтеся із «Вчися.Медіа» і в новому 2026 році, щоб бути в курсі всіх освітніх подій. Дякуємо, що читаєте нас!

Фото у тексті Артема Галкіна, передрук світлин суворо заборонено